Чому відео з прибиранням чужих осель такі популярні

Прибувши до помешкання клієнта, Вікторія Гордон може натрапити на величезні купи одягу, стоси брудного посуду та геть забиті унітази.

Ця 44-річна жінка — не звичайна прибиральниця. Вона спеціалізується на розчищенні осель людей, схильних до патологічного накопичення речей, прибиранні місць скоєння злочинів та інших видах екстремального клінінгу.

Їй подобається її робота, проте, почавши публікувати в мережі відео про свої трудові будні, вона з подивом і цікавістю помітила, наскільки сильно ця діяльність захоплює інших людей.

Останніми роками популярність відео про прибирання стрімко зросла. У 2023 році компанія Unilever у співпраці з TikTok запустила спеціальну спільноту CleanTok — після того, як відео цього жанру набрали на платформі загалом 78 мільярдів переглядів.

Тож чому людей так захоплюють відео з розчищення завалених мотлохом осель, прибирання місць злочинів та інші випадки екстремального клінінгу?

Гордон із Лінкольна вважає, що відео в її акаунті набрали тисячі переглядів, оскільки люди від природи допитливі й люблять пхати носа в чужі справи.

"Нам подобається зазирати в життя інших людей — особливо коли йдеться про вражаючі зміни за принципом "до і після" або коли є можливість спостерігати за самим процесом, — каже вона. — Людям це справді цікаво, і це навіть приносить певне задоволення".

Доктор Васім Ахмед, старший викладач маркетингу в Університеті Галла, зазначає, що все це зумовлено прагненням людей відчувати контроль, а також їхньою допитливістю та бажанням бачити щось близьке й зрозуміле для себе.

"У таких коротких відео ми бачимо, як створюється напруга й демонструється цілковитий безлад, але водночас спостерігаємо за процесом і розв'язкою, що діє досить заспокійливо, — каже Ахмед. — Приємно бачити чітку проблему та її вирішення всього за хвилину".

Задовго до того, як такий контент став феноменом у соціальних мережах, телевізійні програми на кшталт Britain's Biggest Hoarders, The Hoarder Next Door та Hoarder SOS (усі про "Плюшкіних" - людей із паталогічною схильністю до захаращення житла) вже привертали увагу глядачів.

У TikTok зазначили, що спільнота CleanTok перетворила буденне прибирання на "один із найулюбленіших і найцікавіших жанрів" на платформі.

Рушійною силою цього тренду стали "клінфлюенсери" — творці контенту, які діляться зі своїми підписниками методами прибирання, порадами щодо організації простору та ідеями для швидкого наведення ладу в домі.

Енн Рассел, прибиральниця з Гемпширу, здобула тримільйонну аудиторію в TikTok після того, як почала публікувати відео своєї професійної діяльності.

Раніше в інтерв'ю BBC вона розповіла:

"Я досі не люблю прибирати у власному домі, але коли йдеться про чужий дім — ти потрапляєш у повний хаос, наводиш лад, чистиш усе, робиш оселю красивою, а потім ідеш, і хтось каже тобі "Дякую".

А вдома — щойно ти майже закінчуєш роботу, хтось упускає пляшку соку й кидає шкарпетки на підлогу. Це знеохочує, а сам процес здається нескінченним".

Гордон — одна з тих авторок контенту, що працюють у досить специфічній ніші, показуючи "всі ті моторошні й неприємні речі, за які мало хто хоче братися".

"Звісно, ​​я мушу дуже ретельно обирати, що саме публікувати, — каже вона. — Я нічого не викладаю без дозволу, хоча трапляється чимало випадків прибирання, коли я навіть не наважуюся про це запитати".

Раніше цього місяця вона опублікувала відео, на якому показала 35-річний батончик Mars, знайдений під час прибирання в оселі людини, схильної до патологічного накопичення речей.

"Дивовижно, що саме привертає увагу людей. Я ледь не викинула його у сміттєвий контейнер, а тепер, можливо, навіть влаштую з ним турне по Великій Британії", — розповідає вона.

Ахмед каже, що ці відео стають вірусними, оскільки платформи соціальних мереж "активно заохочують" такий контент.

Його поточне дослідження зосереджене на вірусності в соціальних мережах, зокрема на тому, чому людей так захоплюють короткі відео.

"Багато з цих алгоритмів навчаються на основі того, як довго користувачі переглядають відео, — пояснює він. — Алгоритм "знає" лише одне: людина не прогорнула його далі".

Він додає: "Тож коли йдеться про дуже брудну кімнату, яка привертає увагу, або про шокуюче місце злочину, алгоритм сприймає це як показник якості. Він починає підбирати для користувача ще брудніші кімнати чи ще жахливіші місця злочинів, а також забезпечує поширення такого контенту в більших обсягах".

Ахмед каже, що ще однією причиною успіху відео є рівень залученості, який вони генерують через лайки, коментарі та поширення.

"Люди дуже тягнуться до розділу коментарів, щоб переглянути думки інших людей, – каже він. - Існує таке поняття як зв'язок. Також може бути відчуття порівняння".

Гордон каже, що публікує дописи в інтернеті насамперед для того, щоб підвищити обізнаність — зокрема, щодо розладу накопичення та питань психічного здоров'я.

За даними британської Національної служби охорони здоров'я (NHS), розлад накопичення — це психічний стан, при якому людина збирає велику кількість речей і їй важко їх позбутися, навіть якщо вони негативно впливають на її повсякденне життя.

"Гадаю, дуже легко піддатися бажанню засуджувати, — каже вона. — Люди бачать кадри таких осель в інтернеті чи документальних фільмах, і їм дуже легко засуджувати й думати, що ця людина просто лінива. Це явище супроводжується значною стигматизацією та численними хибними уявленнями".

Вона каже, що стигма, пов'язана з патологічним накопиченням речей, може завадити людям звернутися по допомогу.

"Це реальне життя. Це питання психічного здоров'я. Йдеться про людей, які опинилися в дуже небезпечних та антисанітарних умовах не з власної вини.

Чим більше ми про це говоримо — тим краще. Чим менше ми засуджуємо й чим більше намагаємося зрозуміти, — тим більше користі це принесе".

Гордон розповідає, що чимало її підписників самі страждають від патологічного накопичення.

"Я отримую багато повідомлень на кшталт: "Щиро дякую за ваш контент. Будинок, який ви показували минулого тижня, схожий на мій. Завдяки вам я розумію, що не одна така — не лише я живу в подібних умовах".

Багато людей писали мені, що саме перегляд моїх відео дав їм сміливість попросити про допомогу або, скажімо, найняти клінінгову службу.

Тож це справді має позитивний вплив".