"Одурманював, щоб мочилися під себе": 250 жінок звинувачують французького чиновника Мінкульту

"Я була без сил. Ноги майже не слухалися. Було страшно. Я не розуміла, що відбувається".

Це сталося в липні 2011 року. Анаїс тоді було 27 років, і вона прийшла на співбесіду до міністерства культури Франції в Парижі.

Зазвичай вона не пила кави, але високопосадовець Крістіан Негре запропонував їй чашку. З ввічливості вона погодилася.

Каву він приготував сам, згадує Анаїс у розмові з BBC. Але напій мав "неприємний смак", тому вона випила лише половину.

Спочатку співбесіда проходила в кабінеті. За кілька хвилин Негре запропонував вийти на вулицю.

Вони йшли Парижем, коли Анаїс раптом відчула сильний і абсолютно неконтрольований позив до сечовипускання.

Вона сказала Негре, що їй потрібно в туалет.

"Він подивився мені просто в очі й сказав: "О, тобі треба попісяти?"

"Я почувалася дитиною. Він дивився на мене якось дивно - здавалося, його це тішило".

За словами Анаїс, Негре показав їй двері в якесь підсобне приміщення під мостом через Сену.

"Можеш зробити це тут", - сказав він.

Тепер Анаїс - одна з майже 250 жінок, які вважають, що Негре одурманював їх під час співбесід у 2009-2018 роках.

За їхніми словами, він підсипав наркотичні або інші речовини, щоб впливати і контролювати їх.

Це називають "хімічним підкоренням".

У Франції про це явище широко заговорили у 2024 році, коли чоловіка Жизель Пеліко визнали винним у тому, що він давав їй заспокійливі, а потім запрошував незнайомих чоловіків ґвалтувати її, поки вона була непритомною.

"Я почала панікувати"

"Я уявляла, як він затягує мене всередину й зачиняє двері, - згадує Анаїс. - Я почала панікувати".

Їй усе це здалося дуже дивним, і вона наполягла, щоб вони йшли далі.

Вони попрямували до Лувру - там був туалет. Але вхід коштував євро, а гаманець Анаїс залишився в офісі міністерства. Негре сказав, що в нього теж немає готівки.

Анаїс уже ледве терпіла - їй було боляче стримуватися. Зрештою вона знайшла у кафе, де їй дозволили зайти до туалету.

"Мені було зовсім зле", - каже вона. Коли нарешті підійшла до туалету, то вже не змогла стриматися й обмочилася.

Згадуючи той день, Анаїс тішиться хоча б тим, що Негр не став свідком того, що сталося.

"Принаймні він цього не бачив. Добре, що на мені була сукня. Так було легше все приховати", - додає вона.

Після трьох годин з Негре вона, за її словами, почувалася "наче в тумані й була повністю виснажена".

Роботу Анаїс не отримала.

Підозри щодо Негре в неї лишилися, але вона не могла зрозуміти, що саме змусило її почуватися некомфортно.

Анаїс вважає, що цей епізод підірвав її впевненість у собі.

А потім, у 2019 році, отримала лист від поліції.

Коли Анаїс прийшла на зустріч зі слідчими, то дізналася: вони підозрюють, що вона - одна з майже 200 жінок, яких Негре, імовірно, одурманював під час співбесід на роботу в міністерство.

"Я була приголомшена, - каже вона. - Але водночас зраділа: виявилось, що я не вигадала все це. Того дня справді щось сталося".

Відтоді про Негре заявили ще десятки жінок.

Поліція підозрює, що він міг підмішувати діуретики - препарати, які стимулють вироблення сечі. Їх, зокрема, призначають при високому кров'яному тиску та деяких інших захворюваннях.

Того дня Анаїс на мить подумала, що Негре міг щось підмішати їй у каву. Але одразу відкинула цю думку: "Це ж міністерство культури. Такого просто не може бути".

"Експерименти P"

Анаїс розповідає, що поліцейські знайшли на комп'ютері Негре таблицю з даними про ймовірних потерпілих.

Вона називалася "Experiments P" ("Експерименти P"). Саме за цим документом слідчі вийшли на Анаїс.

За її словами, у таблиці були дати співбесід, час, коли жінкам давали діуретик, скільки минало до того, як їм хотілося в туалет, а також яку білизну вони носили.

Тепер Анаїс переконана, що саме діуретик надав каві дивного смаку.

Розслідування щодо Негре почалося в червні 2018 року. За даними прокуратури, тоді один з його колег застав його, коли той фотографував жінку з-під столу.

Спочатку Негре відсторонили від посади регіонального директора з питань культури. У 2019 році міністерство культури його звільнило.

Прокурори заявили, що під час допиту у 2018 році Негре визнав: на співбесідах він "створював для жінок принизливі ситуації".

Багато жінок кажуть, що лише після розмови з поліцією зрозуміли: вони теж могли стати потерпілими.

Деякі наважилися розповісти про пережите після того, як побачили в медіа історії Анаїс та інших жінок.

Негре вже за 60 років. Його звинувачують, зокрема, в одурманюванні людей, порушенні приватності та сексуальному насильстві.

Суд у цій справі ще не розпочався.

BBC передала Негре через його адвоката звинувачення, про які йдеться в матеріалі. Він відмовився від коментарів.

Ще одна жінка, чиє ім'я було в записах Негре, - Марі-Елен Брис. У 2016 році він проводив з нею співбесіду на роботу в міністерстві культури у Страсбурзі, де тоді працював.

За її словами, Негре сказав, що вона виглядає напруженою, і запропонував прогулятися, щоб "заспокоїти нерви".

Але під час прогулянки вздовж каналу Марі-Елен, як і Анаїс, раптом дуже захотілося в туалет. Незабаром їй стало боляче терпіти.

Вона розповідає, що Негре сказав, ніби неподалік є громадський туалет. Але коли вони прийшли на місце, туалету там не було.

"Мені було дуже важко. Біль був такий сильний, що я зблідла, а по обличчю текли сльози", - розповідає вона.

За словами Марі-Елен, їй нічого не залишалося, як справити нужду просто на вулиці. Негре запропонував прикрити її своєю курткою.

"Мені було страшенно ніяково, - каже вона. - Він не зводив з мене очей".

Марі-Елен розповідає, що роками після цього їй було соромно.

Як і Анаїс, згодом вона дізналася від поліції, що вважається однією з ймовірних потерпілих Негре.

"Це був величезний шок", - додає вона.

Питання до системи правосуддя

За словами Марі-Елен, після того випадку в неї залишилися не лише психологічні травми, а й проблеми із сечовипусканням.

Вона визнає: те, що сталося, може не вкладатися в уявлення людей про сексуальне насильство.

Але сама вона не сумнівається в тому, що пережила: "На мене напали, мене одурманили, мене отруїли. Для мене це однозначно було сексуальним насильством".

Проблемою "хімічного підкорення" займається французька депутатка Сандрин Жоссо. Вона стала однією з найпомітніших активісток у цій сфері після того, як цього року французького сенатора Жоеля Герріо визнали винним у тому, що він підмішав їй в напій екстазі, щоб скоїти сексуальне насильство.

Жоссо вважає, що Франція надто довго не робила достатньо, щоб допомагати жінкам, яким таємно підмішували наркотики, і притягати винних до відповідальності.

Саме за ініціативи Жоссо цього року у Франції запустили пілотну програму. Жінки, які підозрюють, що їм щось підмішали, можуть здати кров, сечу або волосся на аналіз - і для цього їм не потрібно одразу звертатися до поліції.

"Люди мобілізуються, потерпілі частіше розповідають про те, що сталося, частіше подають заяви - і це важливо", - каже Жоссо в інтерв'ю BBC.

Але така система має свої обмеження. Анаїс, Марі-Елен та багато інших ймовірних потерпілих Негре навіть не підозрювали, що їм могли щось підмішати. Якщо ж мине забагато часу, препарат може зникнути з крові та сечі, і аналіз уже його не покаже.

У волоссі сліди деяких препаратів зберігаються довше. Але з часом стає важче визначити, коли саме речовина потрапила в організм.

Використання сечогінних препаратів у такий спосіб - "вкрай незвичний" випадок, каже професор Жан-Клод Альварес, який керує пілотною програмою в лікарні Раймон-Пуанкаре системи AP-HP.

За його словами, за 26 років роботи токсикологом він ніколи не стикався з нічим подібним.

Лабораторія регулярно перевіряє зразки на 400 різних речовин. "Тепер у Франції ми також шукаємо діуретики", - додає він.

Від зустрічі Анаїс з Негре минуло 15 років. А сім років тому вона вперше розповіла поліції про те, що сталося.

Як і багато інших жінок, які звинувачують Негре, вона обурена тим, що справа досі не дійшла до суду.

Тим часом Негре продовжував працювати у кадровій сфері, повідомляє організація із захисту прав жінок Fondation des Femmes, яка підтримує близько 30 потерпілих.

“Усе це дуже мене тривожить. Я злюся через те, як з нами поводяться", - каже 42-річна Анаїс.

За її словами, у 2019 році вона вперше звернулася до поліції. Потім вона не чула нічого про розслідування аж до 2023 року, хоча не раз писала слідчим.

"Чотири роки я жила з усвідомленням того, що стала потерпілою. Я не знала, що робити, - каже вона. - Я дуже злюся на систему правосуддя".

Марі-Елен називає це очікування "вторинною травмою".

"Як потерпіла, я маю доводити, які наслідки це для мене мало, ходити до психіатра, збирати спеціальні висновки".

Через те, що справа так затягнулася, пережити все це стало ще важче.

"Ми не завжди відчуваємо, що до нас справді ставляться серйозно", - каже Марі-Елен.

Калліопі Мінгейру з ООН заявила BBC, що уряди, поліція та суди мають активніше боротися з сексуальним насильством з використанням наркотиків та інших речовин. За її словами, влада стикається з "дуже серйозними проблемами", а затягування таких справ "руйнує життя жінок".

BBC звернулася до французької поліції, судів та уряду з проханням відповісти на критику щодо розслідування цієї справи, але відповіді не отримала.

Довгий час Марі-Елен мовчала. А потім перестала соромитися того, що сталося.

"Мені не потрібно ховатися - я потерпіла", - каже вона.

"Для мене важливо говорити про це відкрито. Деякі жінки впізнали себе в цій історії, зрозуміли, що теж стали потерпілими, і подали заяви", - продовжує Марі-Елен.

"У світі, в якому ми живемо, про це потрібно говорити вголос. Важливо говорити про насильство над жінками та сексуальне насильство".