Що відбувається з підтримкою США і чим це загрожує Україні? "Флеш" розповів BBC про розвіддані та Starlink

Україна не завжди вчасно дізнається про підготовку російських ударів балістикою. Через це люди можуть не встигнути сховатися, розповів в інтерв'ю BBC Сергій "Флеш" Бескрестнов, радник президента Володимира Зеленського.

За його словами, через брак своєчасних попереджень вже загинули люди.

"Це небезпечно... Думаю, це справді дуже погано... Люди вже загинули", - каже Бескрестнов.

Він пояснив, що проблема стосується не всіх розвідданих, якими США діляться з Україною, а саме інформації, потрібної для попередження про повітряні атаки. За іншими напрямами співпраця триває.

Чому попередження надходять із запізненням або не надходять зовсім, американська сторона Києву досі точно не пояснила.

"Усе це має дуже дивний вигляд. Іноді ми отримуємо інформацію до атаки, а іноді не отримуємо її взагалі", - розповів радник BBC.

За його словами, під час однієї з нещодавніх атак попередження надійшло лише за хвилину до удару.

Бескрестнов наголосив, що ця інформація потрібна передусім для захисту цивільних, а не для бойових дій.

"Ми говоримо не про військове використання розвідданих. Ми говоримо про те, щоб зберегти життя цивільних людей. Саме для цього ця інформація передусім і потрібна".

Удари по Києву без попередження

Останнім часом Україна почала заявляти про перебої в обміні розвідданими із США. Це сталося на тлі загострення суперечок з адміністрацією Дональда Трампа через угоду про імпорт російського дизельного палива та послаблення санкційних обмежень.

Відносини між Києвом і Вашингтоном погіршилися ще більше.

Попри заперечення американської сторони, у Києві підозрюють, що ці події можуть бути пов'язані між собою і що проблеми виникли не випадково.

Особливо помітною стала проблема під час російських атак на Київ увечері 18 жовтня.

Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що українські військові не отримали від партнерів попередження про перший балістичний удар по столиці. Про наступні пуски їх уже попередили.

За даними Володимира Зеленського, тієї ночі Росія випустила по Києву та області 16 балістичних ракет у кілька хвиль.

Раніше Зеленський розповів в інтерв'ю телеканалу NBC, що після триденної перерви обмін розвідданими із США відновився. Він подякував американській стороні, наголосивши, що США мають унікальні можливості для виявлення підготовки російських балістичних ударів.

Однак, за словами Бескрестнова, навіть після відновлення обміну інформація про ракетні загрози надходить нерегулярно.

Він визнав, що технічні збої трапляються, і раніше Україна часом не отримувала попереджень про балістичні удари. Але, за його словами, тоді це були поодинокі випадки, а тепер проблема виникає частіше.

Україна намагається з'ясувати причини перебоїв, однак досі не розуміє, що саме відбувається і хто за це відповідає. Попереджень про можливі зміни в обміні інформацією Київ не отримував.

Бескрестнов пояснив, чому навіть коротка затримка може мати серйозні наслідки. За його словами, людям потрібно приблизно п'ять-сім хвилин, щоб дістатися укриття. Якщо ж попередження надходить за хвилину до удару, це неможливо.

Україна має власні радіолокаційні системи, які допомагають виявляти повітряні цілі. Але, як пояснив радник, вони дають змогу виявити балістичну ракету, лише коли вона вже стартувала. До удару по Києву в такому разі злишаються лічені хвилини.

Обмеження Starlink

Ще одна проблема, про яку розповів Бескрестнов, - обмеження в роботі супутникових систем Starlink і Starshield. Українські військові використовують їх для зв'язку між підрозділами та штабами, а також для керування безпілотниками.

За словами Бескрестнова, українська сторона досі не має чіткої відповіді, чому запровадили обмеження і хто за них відповідає.

Проблема не лише в самих обмеженнях, а й у тому, що вони змінюються. Іноді швидкість руху під'єднаних до системи об'єктів обмежують до 160 км/год, іноді ліміт змінюється або взагалі зникає. Через це військові не завжди можуть передбачити, як працюватиме зв'язок під час бойового завдання.

Особливо гостро це позначається на боротьбі з російськими безпілотниками. Starlink використовують, зокрема, для передавання даних українським дронам-перехоплювачам. Щоб наздогнати російський безпілотник, такий дрон має летіти швидше за нього. Звичайні "шахеди" розвивають швидкість приблизно 180-220 км/год, а для перехоплення швидших цілей потрібні потужніші дрони.

Окрему загрозу становлять реактивні "шахеди", які можуть розвивати швидкість від 300 до 650 км/год. Перехоплювати їх ще складніше, а збивати ракетами - надто дорого.

Тому Україна розробляє власні дрони-перехоплювачі, які мають допомогти боротися і зі звичайними, і зі швидшими російськими безпілотниками.

Для цього потрібні апарати, здатні розвивати високу швидкість, і надійний зв'язок для керування ними.

Якщо ж робота Starlink обмежена або непередбачувана, це створює додаткові труднощі для української протиповітряної оборони.

Хто відповідає за обмеження Starlink

Минулого тижня Ілон Маск заявив, що доступ до Starshield контролює уряд США. Цю супутникову систему від початку розробляли для Пентагону, тож американська влада має вирішальне слово щодо її використання. Водночас Дональд Трамп заперечує, що причетний до обмежень.

Бескрестнов каже, що українська сторона не знає, хто саме відповідає за обмеження. Київ звертається до SpaceX, адже Starshield працює на технологічній платформі цієї компанії.

Радник припускає, що одночасні проблеми з розвідданими та супутниковим зв'язком можуть бути способом тиску на Україну, щоб схилити її до переговорів із Росією. Водночас доказів того, що обмеження запровадили саме з цією метою, немає.

"Можливо, Сполучені Штати намагаються таким чином сказати нам: "Давайте поговоримо, давайте вести переговори з Росією. Ви маєте знайти компроміс", - заявив радник в інтерв'ю BBC.

Україна шукає альтернативу

Через невизначеність із подальшою роботою Starlink Україна шукає інші системи зв'язку.

За словами Бескрестнова, вони потрібні не лише для протиповітряної оборони, а й для зв'язку між військовими підрозділами, штабами та цивільним населенням.

"Тепер ми розуміємо, що зі Starlink починають відбуватися якісь зміни, і не знаємо, яким буде наступний крок. Ми повинні бути готові до можливих проблем у майбутньому", - сказав він.

Україна прагне заздалегідь підготуватися до нових обмежень і знайти способи підтримувати зв'язок, навіть якщо робота супутникової системи знову ускладниться.

"Ми не знаємо, чого очікувати від Starlink у майбутньому", - додав радник.

BBC звернулася до Starlink по коментар.

Вашингтон заперечує

У Вашингтоні наполягають, що США не змінювали порядок обміну розвідданими з Україною.

У понеділок Дональд Трамп, відповідаючи на запитання журналістів, заявив: "Ми дуже багато дали Україні. Вони нам нічого не дали".

Державний секретар США Марко Рубіо також стверджує, що обмін розвідданими не припинявся.

"Я не знаю, звідки Зеленський бере цю інформацію і чому розповідає про це пресі", - сказав він.

Водночас Рубіо відмовився коментувати конкретний випадок. Він лише згадав про програмний збій, який стався раніше й стосувався української системи раннього попередження.

Представник Білого дому, який попросив не називати його імені, також запевнив, що в обміні розвідданими між США та Україною нічого не змінилося. За його словами, Трамп зосереджений на припиненні війни, а Сполучені Штати надали Україні більше допомоги, ніж будь-яка інша країна.

У вівторок Володимир Зеленський повідомив про розмову з Рубіо, під час якої вони обговорили питання, важливі для захисту українців.

"Перше - це перехоплювачі проти балістики, які потрібні для захисту життя. Друге - раннє попередження про російські атаки балістикою, що є життєво важливим. Третє - ситуація навколо Starlink і Starshield, яку треба відновити", - написав президент.

За словами Зеленського, вони домовилися невдовзі знову зв'язатися й обговорити подальші кроки.

Він також наголосив, що ці питання пов'язані з дипломатичними зусиллями України, спрямованими на завершення війни та припинення загибелі людей.