Операція "Вівальді": кореспонденти BBC побували на територіях, які повернула Україна

Російський дрон блискавкою перетинає зображення на моніторі й тривожить командирів, які з бункера в режимі реального часу спостерігають за боєм.

З цигаркою в руці та рацією напоготові один із них викликає свій дрон, щоб знищити ворожий, та попереджає військових про загрозу. Бійці якраз переходять відкриту ділянку між позиціями й залишаються майже без укриття.

Після трьох місяців, протягом яких вони стримували й відкидали російські сили, їх змінює інший підрозділ.

Це частина операції "Вівальді" – українського контрнаступу, в результаті якого, за словами українських військових, було звільнено 277 кв. км на сході Донбасу.

Назва операції відсилає до її чотирьох етапів, які порівнюють із порами року з відомого циклу італійського композитора. Успішна атака зупинила російський маневр із охоплення українських позицій та не дала росіянам оточити важливі міста "Фортечного поясу", що залишаються під контролем України.

Попри те, що Росія цього місяця посилила повітряні атаки на Україну, руйнує її енергосистему та забирає життя десятків цивільних, останні зміни на фронті відбуваються на користь Києва.

Україна стверджує, що під час операції "Вівальді" завдала російським військам втрат у 8 тисяч осіб, а загалом у вересні - майже 50 тисяч уздовж усієї лінії фронту. За словами Києва, власні втрати були значно меншими.

Інститут вивчення війни повідомив, що проросійські військові блогери визнали український прогрес і висловили побоювання, що це може призвести до більших втрат для Росії в майбутньому.

Жоден російський чиновник публічно не визнав українських здобутків. У брифінгах Міністерства оборони Росії йдеться лише про те, що вони "відбивали атаки" в районі Лимана або "покращували тактичне положення на фронті".

Попри успіхи України на фронті, російські дрони залишаються постійною загрозою. Фенікс, командир підрозділу "Срібна Трійця" бригади "Помста", каже, що його підлеглі в середньому щодня бачать близько десяти ворожих дронів.

На екрані видно, як український дрон-перехоплювач підлітає до російського безпілотника, зависає над ним на кілька секунд і скидає сітку, яка збиває його з курсу та тягне донизу. Російський дрон збирав розвідувальні дані, однак після виявлення українських бійців зазвичай прибуває ще один безпілотник, уже з вибухівкою.

Цей епізод яскраво ілюструє складність сучасної війни. Командування в бункері отримує відео з дрона, що кружляє над позиціями, а тим часом український ударний безпілотник знищує ворожий дрон-спостерігач, який міг скоригувати удар інших російських безпілотників.

У все це інтегровано в Starshield, військову версію супутникової комунікаційної мережі Starlink Ілона Маска, яка забезпечує широкосмуговий зв'язок по всьому полю бою.

Після завершення операції "Вівальді" Україна цього тижня повідомила, що система раптово почала працювати з обмеженнями, про які її заздалегідь не попередили. Через це її ефективність знизилася.

Маск та світові медіа припускають, що наказ міг надійти з Білого дому. Хоча Україна не повністю залежить від Starshield, це ключовий інструмент в арсеналі, життєво важливий для перехоплювачів та ударних безпілотників середньої дальності.

А усвідомлення того, що цей інструмент може бути обмежений без будь-якого попередження чи консультацій, викликало серйозне занепокоєння в Україні.

Під повітряною війною розгортається ще одна. Безпілотні наземні машини снують між позиціями, везуть припаси, забирають поранених і дедалі частіше прокладають шлях для атак на противника.

Тут усе зав'язане на цифрових технологіях: вони допомагають спостерігати, пересуватися, керувати дронами, підтримувати зв'язок і завдавати ударів. Та зрештою територію утримують саме люди в окопах.

Стомлені військові нарешті дісталися командного пункту. Після 95 днів на передовій вони зворушливо зустрічаються з побратимами.

Піхотинець на позивний Барига каже, що зберіг сили, але радий, що нарешті їде додому.

"Це була масштабна операція. За більш ніж три місяці ми чотири рази переміщувалися на нові позиції", - розповідає він.

Найбільшою загрозою, за його словами, залишалися російські безпілотники, оператори яких цілеспрямовано полювали на українських військових.

Командир Фенікс зазначає, що підготовка до наступальної операції вимагала колосальних зусиль.

"Насправді це була колосальна підготовка. Хлопці готувалися місяцями. Ми повністю перелаштовувалися, тому що раніше ми стояли в обороні, а зараз довелося йти в наступ. Потрібно було повністю змінити формат підготовки".

Роботи й дрони вели наступ на російські позиції, а дистанційно керовані вибухові машини вперше закинули в тил противника. У результаті 250 російських військових склали зброю. Українські командири стверджують, що за рік кампанії їхні сили звільнили від російської окупації 16 населених пунктів.

У Карпівці, селі, яке перебувало під окупацією з квітня, українські військові знайшли лише одного місцевого жителя - 61-річного Володимира Замоту. Він залишився єдиним мешканцем після того, як його сусіди втекли від російського наступу у 2025 році. Чоловік каже, що прожив вісім місяців у повній ізоляції.

"Як то кажуть, надія помирає останньою, - розповів він. - У всьому селі залишився тільки я, а саме село майже повністю зруйноване".

"Я думав, що доживу до старості й ніколи не побачу нічого подібного, але це сталося. Це страшна трагедія".

Саме такі руйнування визначають обличчя регіону, який Україна щойно повернула під свій контроль. Повертатися сюди цивільним поки що надто небезпечно, навіть якщо їхні будинки вціліли.

Проте українські військові святкують звільнення цієї території, зупинку російського наступу та можливості, які ця операція може відкрити в майбутньому.

"Справжня цінність цього полягає в забезпеченні вигідних позицій, сприятливих рубежів та плацдарму, який дасть нам перевагу", – пояснив Андрій Гітт, начальник штабу бригади "Помста".

"Це надає нам можливості створити умови для проведення подальших успішних дій, отримання ініціативи у веденні бою, і, скажімо так, планування майбутніх успішних дій".

Однак усі ці успіхи можуть опинитися під загрозою через обмеження на використання американських технологій і доступ до розвідданих. Відносини між Києвом та Вашингтоном досягли найнижчої точки.

Цього тижня Володимир Зеленський заявив, що відчуває себе "зрадженим" Дональдом Трампом. У відповідь президент США сказав, що він "не фанат" українського лідера і що домовлятися з ним складніше, ніж із Володимиром Путіним.

Трамп вважає, що удари України по російських НПЗ спричинили зростання цін на нафту. У Києві натомість кажуть, що головною причиною стала війна США та Ізраїлю проти Ірану.

Та попри напруження між політиками, бойовий дух військових залишається високим. За словами Бариги, операція "Вівальді" зміцнила його впевненість у тому, що Україна здатна перемогти.

Бійці також допомагають Володимиру, якого жартома називають Дідом. Безпілотники доставляють йому продуктові набори під час рейсів на передову.

Коли я запитав Володимира, чи вірить він у перемогу України, він замислився.

"Так, звичайно, вірю. Я просто хотів би знати, коли це станеться, коли все це нарешті закінчиться".

Над матеріалом також працювали Костас Каллергіс та Анастасія Левченко