Як Росія занурює Київ у темряву і як всій Україні пережити зимову битву

Чергова воєнна зима, як виглядає, відрізнятиметься від попередніх. Почати хоча б з того, що стартувала вона ще у жовтні, якщо орієнтуватися на екстрені відключення струму при теплій погоді.

Атаки на електромережу вийшли на чергове коло – тільки з болючішими наслідками.

Те, чи буде світло, дедалі частіше коментують військові експерти, а не енергетики. І говорять вони не лише про світло, але й про воду, транспорт, мости.

Російські удари по інфраструктурі розширилися як у плані зброї, так і цілей.

Через них життя у Києві стало схожим радше виживання у прифронтовому місті – не з погляду відстані, а з точки зору атак.

В ООН готуються надавати Україні екстрену допомогу взимку - забезпечення опаленням, прихистком, продуктами, медичною допомогою, грошовими виплатами близько 2 млн українців із вразливих категорій.

Повторні атаки на цивільних та критичну інфраструктуру поглиблюють гуманітарну кризу в Україні напередодні зими, заявила директорка Відділу реагування на кризи Управління ООН з координації гуманітарних справ Джемма Коннелл.

"Ворог щодня атакує енергетичну інфраструктуру та об'єкти, які забезпечують живлення Києва і центральних регіонів", - каже прем'єр Сергій Корецький, призначаючи якого влітку президент поставив головним завданням підготовку до зими.

То до якиї зими варто готуватися?

Розстріл об'єктів - "як в тирі"

Розповідаючи про підготовку до зими, міністр енергетики Денис Шмигаль говорить радше не про енергетичні запаси чи прогнози метеорологів, а про дані розвідки.

За його словами, росіяни розписали, які об'єкти, якою кількістю та якими видами зброї збираються атакувати.

Урядовець розповів, що Росія готує комплексні удари по різних об'єктах - від постачання тепла до води, водовідведення, знищення генерації та мережі, а також інтерконекторів, що сполучають елементи мережі як на вході в Україну з Європи, так і через Дніпро.

"Там … холодно, дуже чітко прописано. З таблицями, з кількістю зброї, яка необхідна на кожен об'єкт, щоб його знищити, - заявив міністр енергетики у телеефірі. - Види зброї - від балістичних ракет до реактивних та звичайних дронів".

За словами Шмигаля, росіяни мають окремі плани щодо великих міст - Києва, Харкова, Одеси, а також міст пів-мільйонників.

За словами міністра, аби протидіяти цій загрозі, вже збудовано понад 200 капітальних бетонних споруд (так званих "шелтерів") над об'єктами, які росіяни визначили як пріоритети.

Крім того, разом із міжнародними партнерами уряд шукає, купує і накопичує необхідне обладнання для швидкого ремонту після атак.

Але захистити всю енергетику "бетонним куполом" неможливо, визнав урядовець:

"Безумовно, ППО сьогодні дає 90% захисту. Але при тисячах ракет і дронів, навіть 10% - це боляче".

Військові та воєнні експерти попереджають, що "боляче", очевидно, буде всю зиму.

"Складність ситуації буде визначатися вже не стільки суто енергетикою, підготовкою і запасами, скільки військовим фактором", - каже Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.

Росія кинула свій бюджет на виготовлення зброї, з'явилися реактивні дрони, інтенсивність атак на енергетичну інфраструктуру за час повномасштабної війні зросла у п'ять разів, пояснює президента аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко.

"Ця інтенсивність буде тривати, поки в Росії буде така можливість, будуть такі гроші і буде виробництво", - каже вона.

"Росія удосконалила існуючі і нові з'явились засоби ураження. А наша система протиповітряного захисту, хоча і демонструє достатньо серйозні результати, проте цього недостатньо для дефективного знищення всього, що прилітає", - пояснює Михайло Гончар, президент центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

Простіше кажучи, якщо бити нон-стоп, яким би не був захист, щось таки влучить у ціль.

При цьому, відзначає експерт, зараз часто буває так, що ураження того чи іншого об'єкта, наприклад, підстанції, не призводить до критичних наслідків в цілому для системи, але коли їх стає дедалі більше, відбувається те, що у Києві із відключеннями метро і води.

Додатковий негативний фактор – з урахуванням того, що атаки є практично безперервними - ремонтні бригади не встигають працювати через загрози повторного прильоту.

Тому так швидко, як це було до того, ремонтувати не встигають.

При цьому, зазначає Павленко, не можна казати, що Україна погано готувалася. Але проти такого рівня атак допоможе лише посилення ППО, - "теплостанцію ти під бетонний саркофаг не заженеш ніяк".

"Ви можете підготуватись з точки зору енергетики до осінньо-зимового періоду, але якщо не враховується військовий компонент, то ці розрахунки можуть нічого не вартувати, тому якщо ворог має перевагу у повітрі. Як ми бачимо, зараз просто йде розстріл енергетичних об'єктів, як в тирі", - каже Володимир Омельченко.

Зараз, за його словами, неможливо говорити суто про те, "скільки відновили енергогенерації, скільки збудували нової розподільної, скільки поставили захисту, скільки в підземних сховищах газу", - це не має значення при такій інтенсивності атак, яка, на думку Омельченка, пояснюється тим, що росіяни хочуть зруйнувати стійкість українців саме зараз.

Чому?

"Тому що їм конче необхідно продемонструвати Трампу, що вони можуть виконувати зобов'язання так званого "духу Анкоріджа" для того, щоби Трамп зміг продати це на виборах цей типу мир, а насправді капітуляцію України", - вважає Омельченко.

Атака на електромережу. Версія 2.0

Перший дійсно масований удар по українській енергетиці за час повномасштабного вторгнення росіяни завдали 10 жовтня 2022 року. Тоді вони подавали це як "відплату" за пошкодження Кримського мосту, хоча згодом стало відомо, що наказ про удари по енергетиці надійшов раніше.

Тоді ж енергетикам довелося застосовувати перші масштабні відключення.

"Росія цілить в енергетичне обладнання та високовольтні мережі. Через це наразі передача електроенергії між регіонами значно ускладнена. Електроенергія є, а передати її технічно неможливо. Тому "Укренерго" вимушено застосовує графіки відключень, а при повторних атаках — екстрені обмеження", - заявив міністр енергетики Денис Шмигаль вже у жовтні 2026 – рівно через чотири роки після першої масованої російської атаки.

Що змінилося?

Частково відповідь дав сам міністр. За його словами, тепер пріоритетне завдання не просто відновити подачу струму, а забезпечити резервним живленням об'єкти іншої критичної інфраструктури – зв'язку та водопостачання. Очільник міненерго також доручив прискорити роботи зі встановлення та підключення установок розподіленої генерації, про яку у 2022 році ще не чули.

Але як тоді, так і зараз енергетики та експерти кажуть: виробити електроенергію – це одне, а доставити її споживачам – інше.

І саме удари росіян по елементах системи доставки електрики від виробників до споживачів (високовольтні лінії, підстанції, розподільче обладнання) – знову, але ефективнішою зброєю – стали головною причиною відключень світла ще на початку жовтня при теплій погоді.

Захист системи є важливим, але не завжди можливим і визначальним, пояснює Омельченко:

"Жодна енергетична система світу не витримає, як ви її не захищаєте, не розподіляєте, якщо у ворога достатньо сил знищувати її, а ваша протиповітряна оборона не має достатніх можливостей".

За його словами, у суперечках, чому відновилися аварійні відключення світла, українці не до кінця розуміють: "ви скільки завгодно може мати генерацію, якщо ви її не передасте, то будете сидіти без електричної енергії".

Експерт зауважує, що казати, що геть нічого не підготували чи не захистили – неправильно. За його даними, захист другого рівня, тобто бетонні укриття, збудований на більшості головних об'єктів мережі.

"Але вони захищають лише трансформатори, а там великі площі цих підстанцій - десятки гектарів - там інше обладнання… розкидано по всій території. І практично неможливо захистити це все".

Михайло Гончар підтверджує, що захист на ключових об'єктах є і навіть "пройшов перевірку в реальних умовах".

"Інженерний захист працює, але не все можна ним захистити", - каже експерт. А також додає, що через ризики повторних і швидких ударів реактивними дронами ремонтним бригадам дедалі важче ліквідувати наслідки оперативно, як це було у попередні воєнні роки.

До того ж, зараз складніше шукати обладнання на заміну знищеного росіянами, - його запаси, навіть за кордоном, вичерпуються, зазначає Олена Павленко. А тому виправити ситуацію так швидко, як це було у попередні роки, стає дедалі важче:

"Це така версія 2.0, тільки на іншому рівні - більш комплексна і складна, тому що в Росії є більше різних варіантів атакувати".

Павленко також нагадує, що у вересні через нестачу коштів в бюджеті уряд призупинив фінансування "планів стійкості", а це створило ще більше проблем з підготовкою до зими на місцевому рівні, - не кажучи вже про проблему браку людей для ремонтних робіт.

Найяскравішим показником усього цього комплексу негараздів став Київ, де на додачу проблеми зі світлом "підсвітили" політичний конфлікт між президентом та мером.

Київ - столиця України

Після російських ударів минулої зими Київ залишився практично без ТЕЦ – тобто, не лише без тепла, але й без місцевих виробників енергії, а енергодефіцитність столиці та регіону посилилася.

8 жовтня 2026 року внаслідок російського удару по енергетичній інфраструктурі у Києві запровадили перші екстрені відключення. Через проблеми з енергопостачанням у столиці на якийсь час повністю зупинялося метро та ескалатори та знижувався тиск у водопровідній мережі. Пізніше екстрені відключення струму змінилися на планові.

Згодом у ДТЕК пояснили, що під час повітряної атаки росіяни пошкодили енергетичне обладнання та високовольтні мережі, які забезпечують передачу електроенергії між регіонами. Через це енергосистема тимчасово втратила частину можливостей для передачі електроенергії споживачам.

"Щоб уникнути перевантаження мережі та масштабніших аварій, за командою "Укренерго" у Києві та частині Київської області застосували екстрені відключення", - пояснювали в компанії, що забезпечує столицю світлом.

Трохи детальніше згодом про те, що сталося в Києві, розповів Радіо НВ голова енергетичного комітету парламенту Сергій Нагорняк. За словами депутата, п'ять підстанцій у Києві та його околицях, що відповідають за приймання та передачу електроенергії, зазнали російських атак. Через це виникли проблеми з передачею електроенергії, виробленої на Рівненський та Хмельницькій АЕС, кінцевим споживачам.

"Парадоксальна ситуація: ми маємо надлишок генерації — здатні виробляти більше електроенергії, — але після кількох влучних ворожих ударів змушені обмежувати споживання в Києві, київській агломерації, а також у центральній і східній частинах України", — сказав депутат від "Слуги народу".

Проте Володимир Зеленський дорікнув міській владі української столиці за "майже повне" невиконання планів стійкості.

"Гальмування робіт абсолютно неприпустиме, і відповідальність міністерства інфраструктури та обласних адміністрацій є персональною. Окремо визначили завдання щодо Києва — через майже повне невиконання міською владою необхідних кроків", — заявив президент після наради з урядовцями та військовими.

Мер Віталій Кличко відповів на критику з трибуни Верховної Ради, куди його викликали для пояснень. Він заявив, що столична влада робить усе, залежне від неї, але нічого не може зробити проти відсутності засобів ППО, відповідальність за яку лежить на центральній владі.

"Міська влада намагається всіма силами забезпечити життєдіяльність столиці в умовах масованих обстрілів. Якщо минулого року було 19 уражень тепло- та енергогенеруючих обʼєктів столиці, то в цьому – вже майже 50! І весь час фахівці працювали, відновлювали обладнання, готували обʼєкти до зими. І Київ вистояв. В умовах нестачі працівників на комунальних підприємствах та зупинки платежів", - заявив мер.

Після масштабної атаки та відключень 8 жовтня Віталій Кличко в інтерв'ю AFP заявив, що через посилення російських ударів по мостах і енергетиці Київ перед зимою переходить у режим виживання. І порадив киянам, які мають родичів чи друзів за межами столиці, розглянути можливість тимчасово виїхати, наголосивши водночас, що не говорить про повну евакуацію міста, як того хотів би російський лідер Володимир Путін.

В цьому немає нічого нового.

"Ворог намагається реалізувати ту стратегію, яка була ще 2022-го року - це обрізати Київ від зовнішнього енергопостачання, оскільки добре відомо, що Київ сам по собі завжди був енергодефіцитним. Тому (зараз) ворог намагається перерізати ті магістральні ЛЕП, які пов'язують Київ з нашими АЕС", - пояснює Михайло Гончар.

За словами експерта, Київ потребує близько 2,2 ГВт - еквівалент потужності двох атомних енергоблоків. За таких обставин розв'язати проблему лише когенераційними установками не вийде – навіть за наявності їх самих та часу.

"Ви не зробите це за кілька літніх місяців, тому що і гроші потрібні, і захист потрібно робити. А вартість захисту другого рівня дорівнює практично вартості тої когенераційної установки. Плюс антидроновий захист і ще додатковий, екранування, - пояснює Гончар. - Такі речі зроблені в Києві, але це по суті менше 10% від потрібного, розумієте?"

На думку експерта, в ситуації з Києвом немає "святих і грішників".

"Центральна влада, здається, забула, що Київ - це не просто місто, а столиця, в якій вона розташована". Але й "показувати пальцем на Банкову", виправдовуючи недостатню роботу, теж неправильно.

"Єдине, що вони радять, - виїжджати з Києва. Ну, дякуємо за таку пораду. Для чого вони тоді потрібні?" - емоційно коментує політичні суперечки про енергетику столиці Володимир Омельченко.

Він каже, що спостерігати за цим, а тим більше проживати наслідки особливо важко через те, що вже давно було цілком очевидно, що Київ буде центром російських атак. Як і те, що столиці треба було приділити особливу увагу – на всіх рівнях:

"Я пів року тому ще про цю стратегію говорив, що ворог насамперед сконцентрує увагу по Києву, не буде розпорошувати дуже сильно по всій Україні, тому що попередні роки показали, що це не дає бажаного ефекту".

За словами Омельченка, перший етап цього плану – знищення генерації в Києві та по його периметру - ТЕЦ 4, ТЕЦ 5, ТЕЦ 6, Трипільської ТЕС – відбулося минулої зими.

Нині росіяни знищують навколо підстанції високовольтних ліній електропередачі "Укренерго" для того, "щоб відрізати Київ і Київську область від енергозабезпечення, щоб занурити цей регіон в повний блекаут".

Якщо стратегія відрізання Києва і перетворення його на енергоострів із подальшим зануренням у темряву спрацює, каже Омельченко, вже "не буде мати значення скільки газу там в сховищах, чи відновили, чи не відновили якусь генерацію, чи вчасно, чи не вчасно атомний блок відремонтували".

Але, все ж таки,

Що із генерацією та запасами?

Якщо повернутися до питань, які традиційно визначали, як Україна пройде опалювальний сезон – потужності генерації, запасів газу та вугілля, - то тут ситуація є досить парадоксальною.

Одна із небагатьох хороших новин – наразі метеорологи прогнозують, що наступна зима переважно буде м'якою, а похолодання та снігопади — нетривалими.

Попри те, що у великих містах, передусім, Києві, відновилися планові, а подекуди й аварійні відключення електрики, загалом в Україні немає дефіциту електроенергії. І саме тому вона не лише може експортувати надлишок, але й використовує експорт як один зі способів "скинути" зайвий виробіток АЕС за умов, коли ТЕС, які раніше працювали як "баланс" у системі, дозволяючи швидко нарощувати чи зменшувати генерацію залежно від попиту, були зруйновані на 80-90%.

Подібна ситуація склалася і з газом. Цього року в українських сховищах накопичилися достатні запаси газу – майже 16 млрд кубів, і цього показника досягли раніше від запланованого терміну.

"Це понад 1 млрд газу, ніж за планом", - каже Володимир Омельченко, але зауважує: на питання, чи завжди можна буде підняти цей газ зі сховищ остаточна відповідь без військових неможлива - "це залежить від можливостей і плану ворога атакувати компресорні станції і можливості їх захищати" з боку України.

Крім того, головна причина непоганих запасів газу досить сумна: російські удари по металургійних підприємствах практично зупинили виробництво, яке було найбільшим промисловим споживачем.

При цьому росіяни, як каже Михайло Гончар, і надалі б'ють по українських газодобувних потужностях, особливо на Полтавщині та Харківщині, а також завдавали ударів по західному регіону, зокрема, по надземній інфраструктурі, підземних сховищах газу.

"Але, як бачите, газ продовжує йти. Тому це не така проста задача, як здається на перший погляд", - обережно формулює експерт.

7 жовтня уряд навіть скасував заборону на експорт природного газу, яка діяла від початку повномасштабного вторгнення. Приватні газовидобувні компанії зможуть експортувати до 15% від видобутку за попередній місяць.

Очевидно, каже Гончар, "прем'єр продовжує десь іще інерційно бути головою "Нафтогазу", але тепер йому як прем'єру треба розв'язати питання бюджету". Тим більше, що ціни на газ у Європі, де запаси є нижчими ніж зазвичай, є значно вищими, ніж на газ українського видобутку.

Втім, на погляд експерта, ефективніше і безпечніше це варто було б зробити взимку – "коли вже буде видно, що ми пройшли екватор зими і тому можна дещо, що називається, дозволити собі".

А загалом, каже Гончар, ця зима буде "дуже різною" навіть в межах одного міста, - щось залежатиме від того, як підготувалися до в конкретному багатоквартирному будинку чи навіть квартирі.

"Але знову ж таки, якщо теплопостачання не буде, то ніяке утеплення особливо не допоможе", - одразу визнає експерт. І радить на такий випадок мати власний резервний варіант: безперервне живлення, запаси води і теплих речей.

І пам'ятати, що битва іде не лише воєнними засобами і не лише за струм і тепло, але й за мізки, - "коли міняється структура мислення і людина думає, що це вона прийшла сама до думки, що так, все-таки потрібно от якось там домовлятися".