Як змінювався зріст людини в історії і чому ми вищі за дідусів та бабусь

Наскільки ви вищі за своїх прадідів і прабабусь? Найімовірніше, помітно вищі.

Згідно з даними дослідницького ресурсу Our World in Data, сьогодні в усьому світі молоді люди в середньому на 10 см вищі за своїх предків столітньої давності.

Дослідження 2016 року, у якому порівнювали людей, народжених у 1896 та 1996 роках, показало, що найбільше зросли жінки Південної Кореї та чоловіки Ірану - на 20 см і 17 см відповідно.

Це пов'язано з поліпшенням харчування, зниженням захворюваності, вакцинацією та багатьма іншими чинниками, каже доктор Аравінда Гунтупаллі, старший викладач глобального здоров'я в Університеті Абердина у Шотландії.

Однак історія людського зросту не завжди поступово рухалася вгору. Упродовж тисячоліть харчування, війни, хвороби та інші масштабні суспільні зміни призводили до коливань нашого зросту.

Погляд в історію

На думку дослідників, зріст може допомогти оцінити рівень життя в тих випадках, коли бракує інших історичних або статистичних даних.

"Зріст є хорошим показником добробуту", - каже доктор Матіас Блум, історик-економіст і почесний професор Королівського університету Белфаста в Північній Ірландії.

Дослідження показують, що від 80% до 90% зросту людини визначається генетикою.

Водночас на те, наскільки повністю реалізується цей генетичний потенціал, істотно впливають умови життя, зокрема харчування, стан здоров'я та навколишнє середовище в дитячі роки.

Решту визначають такі чинники, як харчування, схильність до захворювань, умови дитинства та доступ до медичної допомоги.

"Вищий зріст відображає вищий рівень життя", - каже Блум.

Він пояснює, що для врахування генетичних відмінностей дослідники аналізують середній зріст у великих популяціях, щоб виявити тенденції, які не відображають інші показники, наприклад ВВП.

За словами Блума, дані про зріст можуть показати, наскільки добре були задоволені базові потреби населення в різні історичні періоди, і тому є цінним інструментом для вивчення добробуту суспільств.

Чи зробило землеробство нас нижчими на зріст?

За словами Блума, в історії можна виокремити два переломні моменти.

Перший припав на добу неолітичної революції, коли приблизно 12 000-10 000 років тому люди перейшли від мисливства та збиральництва до землеробства.

Щоб простежити тенденції тих далеких часів, дослідники спираються на дані про людські скелети, хоча ця інформація має свої обмеження. Втім, більшість учених сходяться на думці, що поширення землеробства призвело до зменшення середнього зросту людей.

У дослідженні 2022 року підрахували, що з урахуванням генетичних відмінностей люди неоліту були в середньому на 2,8 см нижчими, ніж можна було б очікувати порівняно з людьми донеолітичної епохи.

Перехід до землеробства забезпечив більш стабільне постачання їжі, але не обов'язково поліпшив харчування.

У раціоні мисливців-збирачів було більше продуктів тваринного походження, і, за словами Блума, це мало вирішальне значення.

"Йдеться про те, голодуєте ви чи ні. З цього погляду, більше продуктів тваринного походження в раціоні - хороша ідея, адже людині потрібно десь отримувати ці амінокислоти", — каже він.

Крім кращого харчування, мисливці-збирачі мали ще одну перевагу: вони могли просто залишити місце проживання й переселитися, зазначає Блум. На відміну від них, землероби такої можливості не мали.

Вони потерпали від інфекційних хвороб і "були змушені важко працювати, доглядати за своїми домівками та худобою, а також жити поруч із тваринами".

Протягом наступних тисячоліть середній зріст людей у різних регіонах то збільшувався, то зменшувався, але, за словами Блума, ці зміни часто були нетривалими.

"Якщо дивитися на тривалі проміжки часу, чіткої тенденції до збільшення чи зменшення зросту не видно. Бувають роки голоду, бувають війни, але після цього населення відновлюється", — каже він.

Деякі кризи мали несподівані наслідки. За оцінками дослідників, після "Чорної смерті" - пандемії чуми, яка забрала життя до половини населення Європи в середині XIV століття, середній зріст людей збільшився.

Дослідження, проведене Гунтупаллі та її колегами на основі аналізу скелетних останків в Англії, показало, що на початку XIV століття середній зріст населення становив близько 170 см. На початку XV століття він зріс приблизно до 174 см.

Вона зазначає, що даних небагато, але припускає, що зріст "можливо, збільшився через підвищення заробітків, адже нестача робочої сили дала людям більше можливостей для торгу, і вони, ймовірно, змогли покращити свій рівень життя".

"Комплекс інновацій"

За словами Блума, друга значна зміна в зрості людей сталася внаслідок промислової революції, яка почалася у Великій Британії у XVIII столітті й згодом поширилася на інші частини світу.

Індустріалізація спричинила переорієнтацію економіки із сільського господарства на промисловість. Вона стала рушійною силою масової урбанізації, впровадження нових технологій і розширення міжнародної торгівлі.

У підсумку люди стали вищими, але сталося це не одразу.

Умови життя на ранньому етапі індустріалізації "не сприяли зміцненню здоров'я", зазначає Гунтупаллі. Погані санітарні умови, тіснота в житлі та виснажлива праця на фабриках у різних країнах призвели до зменшення середнього зросту населення в перші десятиліття промислової доби.

Блум зазначає, що у великих промислових центрах люди навіть спали в одному ліжку по черзі.

Лише пізніше, зі зростанням доходів населення та впровадженням ширших заходів у сфері громадського здоров'я, середній зріст людей почав помітно збільшуватися.

Блум пояснює це поліпшенням санітарних умов, житла та харчування, а також появою нових медичних технологій.

"Це цілий комплекс нововведень, які працюють у взаємодії одне з одним", - каже він.

Хоча Південна Корея пройшла процес індустріалізації пізніше, її стрімкий економічний розвиток супроводжувався одним із найвражаючих приростів середнього зросту, зафіксованих за минуле століття: чоловіки стали вищими в середньому на 15 см, а жінки - на 20 см, згідно з аналізом 2016 року.

Чи досягло людство піка?

За даними Our World in Data, середній зріст людей, народжених у 1996 році, становить 171 см у чоловіків і 159 см у жінок.

За словами Блума, у високорозвинених країнах подальше зростання доходів, продуктивності праці та обсягів виробництва товарів і послуг, схоже, вже не призводить до збільшення середнього зросту населення.

Причини цього залишаються незрозумілими. Деякі дослідники припускають, що населення таких країн, можливо, вже досягло максимального зросту, зумовленого генетикою. Інші пов'язують це зі зростанням популярності фастфуду та малорухомого способу життя.

Блум зазначає, що в майбутньому нам, можливо, доведеться шукати нові показники "біологічного рівня життя", окрім зросту.

Наприклад, поширення веганського та вегетаріанського харчування не обов'язково сприятиме збільшенню середнього зросту людей, але може давати інші переваги, зокрема поліпшення здоров'я та більшу екологічну стійкість.

Що стосується світу загалом, Гунтупаллі скептично оцінює перспективи подальшого збільшення середнього зросту людей. Вона вказує на нестачу продовольства й палива, а також на наявну сьогодні "дуже виражену нерівність".

У країнах із низьким і середнім рівнем доходів "спостерігається вищий рівень затримки росту, а найнижчі на зріст люди в цих країнах - це бідні", - каже вона. Затримка росту означає стан, коли діти мають занадто низький зріст для свого віку, а згодом стають низькорослими дорослими.

Крім того, за словами Гунтупаллі, екстремальні погодні явища, такі як посухи та повені, негативно впливають на виробництво продовольства й доступність молока та інших продуктів тваринного походження.

"Також скорочується фінансування глобальних програм у сфері охорони здоров'я, що позначається на багатьох програмах вакцинації, харчування та допомоги біженцям", - додає вона.

Гунтупаллі вважає, що за таких умов нерівність у середньому зрості буде помітною не лише між багатими й бідними країнами, а й усередині самих суспільств.

"Ми живемо в нерівному світі", - каже вона.