Bloomberg пише, що Путін хоче завершити війну до кінця року. Які можуть бути умови

Російський лідер Володимир Путін розраховує завершити війну проти України до кінця 2026 року - але лише за умови, що це можна буде подати російському суспільству як "перемогу", пише Bloomberg із посиланням на джерела, наближені до Кремля.

Йдеться насамперед про повний контроль над Донбасом, якого російська армія не змогла досягти навіть за понад десять років війни, а також про масштабну безпекову угоду з Європою, яка фактично легітимізувала б російські територіальні захоплення.

За даними Bloomberg, все більше російських посадовців визнають: війна зайшла в глухий кут і наразі не має очевидного сценарію завершення.

У Кремлі, втім, публічно заперечують існування будь-яких дедлайнів. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив Bloomberg, що Володимир Путін нібито не встановлював конкретних термінів закінчення війни.

Про те, що в Москві все гостріше усвідомлюють обмеженість ресурсів для наступу, говорить і керівник Головного управління розвідки України Кирило Буданов. За його словами, російські інформаційні наративи поступово "знижують планку".

Якщо на початку великої війни Кремль заявляв про захоплення Києва та фактичне знищення української державності, то тепер російська пропаганда все частіше концентрується на утриманні Донбасу, розповів Кирило Буданов під час Kyiv Stratcom Forum 2026.

А далі веде - починають лунати ще менш амбітні плани - нібито вистачить і просто забезпечити позаблоковість України.

Bloomberg також зазначає, що до середини травня українським силам вдалося стабілізувати більшу частину лінії фронту та фактично зупинити весняний наступ Росії.

Ба більше, за даними аналітичного проєкту DeepState, уперше з лютого російська армія за підсумками тижня втратила більше територій, ніж змогла захопити.

На Заході дедалі частіше говорять про те, що російське вторгнення втрачає темп. Однією з ключових причин називають стрімке зростання ефективності українських дронів. Удари по російських військах, складах і об'єктах глибоко в тилу стають системними та дедалі болючішими для Москви.

Bloomberg підкреслює: ці атаки посилюють внутрішню критику Путіна. На тлі економічних проблем, інтернет-обмежень і затяжної війни в Росії накопичується втома — як серед населення, так і всередині еліт.

Bild: у Кремля три серйозні проблеми

Німецька газета Bild йде ще далі і зазначає: Кремль одночасно зіткнувся з трьома кризами, які поки не вдається подолати.

1. Величезні втрати армії

За західними оцінками, Росія щомісяця втрачає близько 35 тисяч військових убитими та пораненими. Російські опозиційні журналісти оцінюють кількість загиблих російських військових у 352 тисячі людей. Поіменно вже встановлено близько 217 тисяч загиблих.

Хоча російська армія продовжує набирати контрактників і мобілізованих, Bild звертає увагу: від початку року вона фактично перестала збільшуватися чисельно.

2. Втрата вже захоплених територій

Видання вказує: вперше за тривалий час Росія втрачає більше територій, ніж захоплює. Поки що йдеться про невеликі ділянки фронту, однак сама тенденція стає вкрай неприємною для Кремля.

За підрахунками Bild, від початку року російська армія змогла захопити лише близько 220 квадратних кілометрів — це приблизно 0,04% території України.

Водночас українські сили за останні місяці деокупували близько 189 квадратних кілометрів. Тобто ціна російського просування залишається надзвичайно високою, а результат — мінімальним.

Війна дедалі глибше заходить у саму Росію

Третьою проблемою Bild називає повернення війни на російську територію.

Українські безпілотники регулярно атакують нафтопереробні заводи, військові об'єкти та інфраструктуру далеко від лінії фронту. Під ударами все частіше опиняється і московська агломерація — регіон, який тривалий час жив так, ніби війни не існує.

Для жителів російської столиці вибухи над житловими кварталами стають новим болючим досвідом.

Москва підвищує ставки

На тлі проблем на фронті Москва паралельно посилює ядерну риторику.

Німецька Tagesschau повідомляє, що розвідслужби НАТО вже тривалий час стежать за російським кораблем "Звездочка" у Білому морі.

За даними видання, Росія може використовувати його в межах проєкту "Скіф" - системи розміщення балістичних ракет на морському дні.

Експерти вважають, що приховані підводні пускові установки можуть стати серйозним викликом для НАТО, адже їх надзвичайно складно виявити та знищити.

Німецький офіцер ВМС НАТО Гельге Адріанс заявив Tagesschau, що такий проєкт потенційно дозволяє Росії зменшити залежність від дорогих підводних човнів.

"Росія могла б досягти того самого ефекту з відносно невеликими зусиллями та витратами", - зазначив він.

Водночас Адріанс підкреслив: проєкт стикається і з серйозними технічними проблемами - від океанічних течій до складнощів із передачею даних та обслуговуванням ракетних систем.

Цю картину доповнюють і спільні ядерні навчання Росії та Білорусі, які відбулися 19–21 травня.

У Кремлі прямо заявили, що маневри мали стати сигналом для Європи та НАТО.

Втім, аналітики Інституту вивчення війни вважають, що подібні демонстрації сили Москва все частіше використовує не лише для тиску на Захід, а й для відвертання уваги від проблем на фронті.

Західна преса сходиться у висновку: Кремль все активніше шукає спосіб завершити війну - але на умовах, які можна буде "продати" російському суспільству як перемогу.