Чому Росія атакує "шахедами" вдень: зміна тактики з меш-системами і польоти "стадами"

Росія продовжує використовувати ударний дрон-камікадзе "шахед" (відомий також як "Герань") як основний і масовий засіб для повітряних ударів вглиб української території. При цьому Кремль не лише активно розробляє нові модифікації цього БПЛА, але й експериментує з тактикою, наприклад запускаючи сотні дронів протягом світлового дня.

З осені 2022 року, коли РФ вперше використала для удару по Україні "шахед", він зазнав суттєвих змін.

Цей БПЛА отримав спеціальні антени для протистояння РЕБ, збільшену бойову частину і можливість управління в онлайн-режимі.

Крім того, росіяни поступово збільшують частоту використання "Шахедів" з реактивним двигуном, який має швидкість вдвічі більшу ніж у звичайних поршневих моделей.

Залежно від модифікації його швидкість може складати від 300 до 600 км/год. Однак реактивні БПЛА мають меншу дальність, тож РФ зазвичай застосовує їх лише для ударів в прикордонних областях.

За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, з весни цього року РФ змінює тактику застосування "шахедів". У чому полягають основні зміни?

Денні атаки

Протягом березня і початку квітня Росія провела декілька раніше нетипових для себе масованих денних атак далекобійними безпілотниками.

Зазвичай російські оператори дронів починали запускати їх партіями відразу з кількох напрямків з вечора і аж до ранку наступного дня.

За ці 10-12 годин в Україну залітало в середньому близько 250-350 ударних БПЛА, з яких 60-70% складали саме "шахеди". Статистика їх збиття в останні місяці була доволі високою – в районі 80-90%.

Наприклад, згідно із статистикою Повітряних сил ЗСУ, за перший тиждень квітня РФ запустила близько 1,3 тисячі "шахедів", з яких влучили в ціль близько 150.

Однак протягом минулого місяця РФ двічі спробувала провести безперервну добову атаку "шахедами", тобто запускала їх хвилями поспіль не тільки в нічний, але й в денний час доби.

Зокрема, з 18 години вечора 23 березня по той самий час наступної доби в Україну залетіли майже 1 тисяча ударних безпілотників, з яких близько 600 – "шахеди".

Того дня вони атакували практично всі регіони, зокрема долетіли до західних областей і завдали ударів по Львову, Луцьку, Тернополю і Івано-Франківську.

Схожа атака відбувалась з вечора 31 березня до вечора 1 квітня. За ту добу росіяни застосували близько 700 ударних БПЛА, з яких 450 були "шахедами".

В інші дні березня і квітня денні атаки також відбувалися, але не були такими масовими і в основному були зосереджені на прифронтових регіонах: Харківщині, Сумщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині.

При цьому відсоток збиття під час масованих денних атак залишався стабільно високим і навіть вищим, ніж під час нічних атак. Наприклад, 24 березня ППО вдалося збити/подавити аж 97% ворожих дронів.

Тож який сенс був у цій зміні тактиці?

Заступник голови Офісу президента, генерал Павло Паліса вважає, що РФ робить це виключно для "терору цивільного населення" та більшої економічної шкоди.

"Росіяни почали комбінувати нічні атаки з денними для того, аби завдати більше втрат цивільному населенню. Більше тиску на цивільне населення…Також тут є й економічна складова. Масовані атаки посеред робочого дня суттєво паралізують бізнес", – сказав він в інтерв'ю "РБК-Україна".

Дійсно, під час атак по західних регіонах України постраждали переважно цивільні об'єкти, зокрема в багатолюдних центральних районах Львова та Івано-Франківська.

При денному нальоті втрати повітряних засобів завжди будуть набагато більші, ніж при нічній атаці, каже ВВС News Україна авіаційний експерт Валерій Романенко.

Це пов'язано з тим, що такі цілі не треба додатково підсвічувати в нічному небі, їх легше побачити і "вполювати", наприклад, з гелікоптера. Тобто вдень збивати "шахеди" легше.

"Жодного військового сенсу в цьому не було. Єдине, на що росіяни могли сподіватися, що після масованого нічного нальоту будуть стомлені розрахунки зенітних комплексів, мобільних вогневих груп, які не зможуть ефективно відпрацювати вдень", - вважає він.

Щоправда, крім "терору населення" є ще одна причина, чому РФ продовжує денні атаки попри їх сумнівну ефективність.

Що таке "меш-мережі"?

Річ у тому, що при денному світлі оператори "шахедів" мають більше можливостей влучити в рухому ціль, керуючи ними через так звані "меш-мережі" (Mesh-Network).

Звичайний "шахед" не має зв'язку з оператором і летить по маршруту до стаціонарної цілі, наприклад нафтобази, яка при цьому може бути надійно захищена об'єктовим ППО.

Шансів, що один БПЛА проб'є цей захист, доволі мало. В такій ситуації вірогідність успіху зростає лише тоді, якщо це буде масований удар декількох дронів в одну точку або якщо будуть використані набагато швидші реактивні БПЛА.

Однак все змінюється, якщо дрон летить і атакує ціль в керованому режимі і робить це в світловий день. Тоді навіть один "шахед" може знайти незахищену ціль і уразити її.

"Коли "шахеди" запускають вночі, то вони летять виключно по координатах", – каже ВВС News Україна військовий аналітик Михайло Жирохов. – А коли оператор вдень бачить, наприклад, тепловоз, то він з більшою ймовірністю ефективніше зможе його уразити і знищити".

Для цього російський дрон може спеціально літати тривалий час вздовж залізничних колій, шукаючи ціль. Якщо оператор не знайшов бажану мішень, а ресурс польоту вичерпується, то він може скерувати "шахед" на інший рухомий або нерухомий об'єкт – наприклад, в автобус чи найближчу адмінбудівлю.

За словами Жирохова, все це направлено на те, щоб мінімальними засобами – тобто одним ударним БПЛА – досягти максимально можливого ефекту в конкретній ситуації.

Що стосується меш-систем, то цю технологію російська армія почала використовувати достатньо активно ще на початку 2025 року для онлайн-керування своїми ударними і розвідувальними дронами. Її також використовують і українські Збройні сили.

Щоправда, наприкінці минулого року був сплеск використання терміналів супутникового зв'язку "Старлінк" для таких БПЛА, але після того, як Україна і SpaceX повністю відрубали таку можливість для РФ, вона повернулась до меш-систем.

Що ж це таке?

Це технологія з цивільної сфери, яка була покликана забезпечити стабільне і безперебійне WiFi-з'єднання у великих приміщеннях. Основний аспект полягав в тому, щоб відразу декілька приймачів сигналу в різних частинах приміщення формували між собою суцільну мережу покриття сигналу. Тобто кожен вузол був і приймачем і ретранслятором, що дозволяло передавати сигнал на далекі відстані без втрат у якості.

Теж саме росіяни реалізували у військовій сфері з безпілотниками.

На "шахеди", а також інші далекобійні дрони, вони встановили спеціальні китайські модеми, які не лише отримували радіосигнал, але й передавали його далі на сусідні модеми. Таким чином оператор за сотні кілометрів від цілі міг керувати "шахедом" в онлайн-режимі, отримуючи стабільний зв'язок і відеосигнал.

Це виглядає так: група БПЛА, орієнтовно 10-15 штук, в польоті становить між собою мережу, кожен з елементів якої працює як передавач, приймач і ретранслятор, а це, своєю чергою, дозволяє виконувати завдання, навіть якщо один з дронів подавили або збили, бо сигнал тоді йде від сусіднього.

При цьому дальність тут фактично не грає суттєвої ролі, оскільки перша група дронів отримує сигнал від наступної і так далі. Зафіксовані випадки, коли "шахеди" на онлайн-управлінні долітали таким чином аж до західних регіонів України.

Щоправда, є суттєві нюанси.

Сигнал для таких мереж мають генерувати спеціальні станції, зазвичай встановлені на звичайних щоглах мобільного зв'язку.

Щоб радіосигнал був стабільний і достатньо потужним ці станції РФ встановлює поряд з українським кордоном і на окупованих територіях. Українська влада заявляла, що виявила декілька таких станцій на території Білорусі.

Зокрема, сигнал з них дозволяв використовувати РФ дрони на онлайн-керуванні для польотів біля Києва.

Наприкінці лютого міністр оборони України Михайло Федоров повідомив ЗМІ, що вдалося знищити меш-мережу таких станцій на білоруській території.

Після цієї заяви випадків масованих атак БПЛА на Київ вже не фіксувалося, але російські "шахеди" продовжили долітати в окремих випадках до західних і північно-західних областей України.

Речник Повітряних сил Юрій Ігнат 7 квітня заявив в ефірі національного телемарафону, що РФ продовжує використовувати територію Білорусі, а також Молдови, Придністров'я і Румунії для прокладання маршрутів своїх "шахедів". Це дозволяє росіянам обходити потенційні зони ураження своїх дронів і залітати відразу в тилові області України.

Річ у тому, що близько 50% "шахедів" збиваються саме в прифронтовій смузі і біля східного кордону. Тут розміщені найбільше сил і засобів ППО.

Тож якщо дрон подолав чи облетів цю смугу, то далі може майже безперешкодно прямувати до тилових районів. Якщо це був не звичайний БПЛА, а дрон з приймачем-ретранслятором радіосигналу, то його оператор зможе вибрати ціль під час атаки в онлайн-режимі.

Як цьому протидіяти?

Встановлення спеціальних ретрансляторів сигналу на "шахеди" покращує їхню керованість, але суттєво здорожчує виробництво. Один такий модем може коштувати до 8 тисяч доларів. Це при тому, що звичайний "шахед", за орієнтовними даними, загалом коштує зараз від 30 до 50 тисяч доларів.

Власне, це одна з причин, чому такий експеримент не став масовим в російській армії.

Ще одна причина – радіосигнал в меш-мережі БПЛА доволі легко виявити і заглушити українськими засобами РЕБ.

Сучасні засоби дозволяють доволі швидко запеленгувати джерело цього сигналу і подавити його, сказав ВВС один з керівників компанії-виробника засобів РЕБ.

"Ми доволі успішно боремось з меш-мережами. Головне - вчасно виявити такі дрони в небі", - зазначив він.

За словами радника міністра оборони Сергія Бескрестнова (позивний "Флеш") меш-модеми на "шахедах" пригнічуються засобами РЕБ на відстані 200–500 метрів

Щоб уникнути цього росіяни намагаються змінювати частоти сигналу і маршрути атак.

Українські фахівці, своєю чергою, працюють над тим, щоб максимально розширити зону радіомоніторингу і завчасно виявляти групи таких радіокерованих "шахедів".

Щоправда, створити суцільне радіолокаційне покриття території, насамперед в тилових, західних областях доволі важко.

Україна ще тільки починає впровадження системи так званого "антидронового купола", яка мала б закрити це питання.

Авіаексперт Валерій Романенко каже, що "вузьке місце" тут не засоби ураження, а саме локаційні пристрої і ефективне розподілення цілей.

"У нас досить багато засобів ураження. "Антидроновий купол" – це система, яка дозволить виявляти "шахеди", моніторити їхній політ і при цьому здійснювати автоматичне цілерозподілення", – пояснює він.

"Якщо ми налагодимо антидронову систему, то результат збиття постійно має бути на рівні 95%, і тільки тоді росіяни змушені будуть відмовитись від цього виду озброєння, бо рівень шкоди, який він завдає, буде менший, ніж витрати на створення цього БПЛА".

Заступник командувача Повітряних сил Павло Єлізаров, який саме і відповідає за побудову "антидронового купола", заявив на початку березня, що ця система розроблена і українська армія вже "йде" до її впровадження.

Він також зауважив, що простим збільшенням екіпажів ППО проблему "шахедів" не вирішити. Це пов'язано з тим, що росіяни збільшують кількість ударних БПЛА під час хвиль атак і це дозволяє частині з них проривати навіть три смуги української протиповітряної оборони.

"Вони зараз літають такими "стадами" певними. Вони вже не летять малими групами….Це схоже як кабани по лісу біжать і все зносять на своєму шляху. Ось наразі модель і вона буде надалі посилюватись, бо це їх тактика застосування, це логічно".

Єлізаров висловив сподівання, що проблема російських "шахедів" буде вирішена вже в "осяжному майбутньому".

Що стосується реактивних БПЛА, то міністр оборони Михайло Федоров 8 квітня заявив, що дав завдання українським виробникам озброєння "знайти технологічне рішення" для боротьби з ними. Один з очевидних шляхів - створювати реактивні дрони-перехоплювачі і покращити систему автоматичного донаведення на ціль.