Чи варто у чистий четвер змушувати мити вікна та прибирати. Пояснення церкви

У Великий четвер, який у народі називають чистим, треба робити справи, які приносять добро ближнім, а змушувати їх до важких прибирань необов'язково, радить Православна церква України. Багато українців у цей день звикли саме прибирати та випікати паски.

Багато українців - православних та греко-католиків - 9 квітня відзначають Великий четвер і готуються до найбільшого християнського свята Великодня, яке вони відзначатимуть 12 квітня.

Щодо четверга у страсний тиждень є багато народних звичаїв та пересторог, особливо щодо дуже ретельного прибирання. Іноді це навіть призводить до сварок та стає предметом запеклих суперечок. А соціальні мережі рясніють мемами про покарання за, до прикладу, непомиті вікна.

Частина християн в Україні вже відзначили Великдень 5 квітня і ми детально пояснювали, чому існує різниця у святкуванні попри церковну календарну реформу останніх років.

Мити, але не змушувати

У кожному регіоні та навіть у кожної родини свої звичаї, що треба робити у чистий четвер. Десь, як от у Львові, багато батьків у цей день навіть не пускають дітей до школи, а просять допомагати вдома по хатніх справах і прибиранню.

Православна церква України спробувала цього дня пояснити, чи є насправді вимоги до прибирання такими суворими і з яких релігійних традицій походить така практика.

"Великий четвер, як і в будь-який інший святковий чи духовно визначний день, можна і потрібно робити те, що приносить добро і благо вам та ближнім, звершувати достойні та богоугодні справи", - пояснюють у церкві.

Але там застерігають, що цього дня не варто "примножувати забобони, вигадувати і приписувати якісь надприродні прояви звичайним предметам, тим більше здійснювати "магічні ритуали" тощо – бо це гріх".

Церква нагадує, що у народній традиції Великий четвер називають чистим, часто акцентуючи на необхідності прибирання помешкань, миття вікон, дверей, прання тощо.

"Але це не впливає на очищення власної душі, що є надважливим як для людини, так і для церкви. Сварячись, наказуючи та змушуючи когось до ретельного прибирання, не здобуваєш душевних благ і користі. Водночас, якщо ці домашні справи приносять людині заспокоєння і втіху – шкоди в них точно немає", - пояснює церква.

Народну традицію прибирати у домівках та випікати паски саме у Великий четвер, як кажуть в ПЦУ, можна вивести з євангельських подій останніх днів життя спасителя, про які церква згадує в цей день.

Найперше, вказують в ПЦУ про біблійні джерела свята, в четвер відбулася Тайна вечеря, під час якої Ісус Христос встановив Таїнство Святого Причастя (Євхаристії).

До цієї вечері учні теж готувались певним чином.

"Учні сказали Йому: де хочеш їсти паску? Ми підемо і приготуємо. І посилає двох з учнів Своїх, і каже їм: підіть до міста, і зустрінеться вам чоловік… І він покаже вам велику, прибрану і готову горницю; там приготуйте нам. І пішли учні Його, і прийшли до міста, і знайшли, як сказав їм; і приготували паску", - наводять в ПЦУ уривок із Євангелія від Луки про прибирання та випікання паски цього дня.

В ПЦУ це трактують так - в той четвер світлиця була прибрана, старозавітна паска була приготована.

"Водночас Біблія не містить прямих заборон пекти паски та готувати страви до великоднього столу в інші дні або хоча б натяків про те, що інакше вони "не вийдуть" чи будуть "неправильними", - вказують у церкві.

Щодо обов'язковості митись у цей день, то в ПЦУ вказують, що священне писання також згадує, як після Тайної вечері, встановивши Таїнство Євхаристії, Ісус Христос омив ноги апостолам.

"Ця дія дуже символічна, і суть її не в дотриманні гігієни тіла, а у виявленні глибокого смирення і любові до людей, у прикладі не шукати влади, а слугувати одне одному. Тому для віруючих християн досить дивно звучать заклики обов'язково умитися чи скупатися до сходу сонця у Великий четвер, що є явним забобоном", - вважають у церкві.

Там кажуть, що прибирання, готування, купання, умивання тощо – всі ці дії можуть бути цілком корисними, "якщо вони не підміняють головного: прагнення зустріти свято з чистою душею, відкритою для Бога".

Хто і коли святкує

Згідно з останнім опитуванням Київського інституту соціології щодо релігійних уподобань українців, оприлюдненим 8 квітня, 63% респондентів назвали себе православними. Серед них 50% українців вважають себе вірянами Православної церкви України, 9% не конкретизують церкву, а 3% - відносять до УПЦ, яка раніше була Московського патріархату, а зараз заперечує цей зв'язок.

Всі вони будуть святкувати Великдень 12 квітня, а 9 квітня відзначають Великий четвер. Адже всі православні юрисдикції в Україні дотримуються старої традиції визначення Пасхалії - способу вирахування Великодня.

6% українців назвали себе вірянами Української греко-католицької церкви, ця церква в Україні (окрім невеликої Мукачівської єпархії Закарпаття) також дотримуються старої Пасхалії й має Великдень 12 квітня, хоча за кордоном дозволяє відзначати Великдень із католиками по Григоріанському календарю.

Близько 2-4% українців - це протестанти та інші християнські церкви, наприклад Свідки Єгови. Вони також переважно відзначають Великдень за Григоріанським календарем з католицьким світом.

Католиками в Україні називають себе близько 1% опитаних, а ще 1% - юдеї, в яких Пейсах завершується саме сьогодні - 9 квітня.

Ще 16% українців називають себе атеїстами.