Як Путін повторює помилку Брежнєва перед крахом СРСР - Telegraph

Володимир Путін повторює одну з головних помилок радянського керівництва часів генсека Леоніда Брежнєва - вливає у війну все більше грошей, чого російська економіка може просто не витримати, вважає оглядач Telegraph Кон Кафлін.

Він проводить паралель між нинішньою політикою Кремля та останніми десятиліттями існування СРСР. Тоді стрімке зростання військових витрат та війна в Афганістані стали одними з чинників, які зрештою наблизили розпад Радянського Союзу. Тепер подібний ризик автор бачить і для Росії Путіна.

За даними, на які посилається Кафлін, у 2027 році військові витрати РФ можуть зрости на 27%.

На оборону планують направити близько 204 млрд доларів. Це понад 7% російського ВВП і близько 35% усіх видатків федерального бюджету.

Для порівняння, російські витрати на оборону вже більш ніж удвічі перевищують оборонний бюджет Великої Британії. При цьому війна, яку Кремль у лютому 2022 року розраховував завершити за короткий час, триває вже п'ятий рік.

Кафлін звертає увагу не лише на масштаб цих витрат, а й на те, якою ціною Росія їх покриває.

За його словами, доходи російських домогосподарств знижуються, а держава скорочує витрати на важливі сфери, зокрема охорону здоров'я та освіту.

У деяких регіонах Росії витрати на медицину лише цього року скоротилися більш ніж на третину. Влітку в різних частинах країни були перебої з пальним.

Західні санкції продовжують обмежувати можливості Москви, а українські удари по російській енергетиці додатково ускладнюють ситуацію.

Кафлін вважає, що рішення Кремля продовжувати нарощувати військові витрати в таких умовах - відчайдушна ставка, яка зрештою може поставити під загрозу стійкість самого режиму.

Афганістан як попередження

Тут Telegraph проводить паралель з радянською історією.

За Леоніда Брежнєва Москва роками збільшувала військові витрати. А в 1979 році СРСР розпочав війну в Афганістані, яка тривала до 1989 року.

На думку Кафліна, поєднання величезних витрат на оборону та затяжної війни стало одним з чинників, які згодом сприяли розпаду радянського блоку.

Наслідки були не лише фінансовими. Зростання військових витрат призвело до серйозних перекосів в економіці, дефіциту споживчих товарів і величезної неефективності військово-промислового комплексу.

Тепер, вважає автор Telegraph, Росія рухається схожим шляхом. Чим більше ресурсів Кремль витрачає на війну, тим менше залишається на інші сфери економіки.

Ще один фактор у цій картині - втрати російської армії.

За даними Генерального штабу ЗСУ, 27 вересня російські війська втратили близько 2090 військовослужбовців. Міністерство оборони України назвало це найбільшими добовими втратами російських військ за цей період.

Про рекордний рівень втрат також йшлося в оцінці британської розвідки, яку наводило британське Міноборони.

Telegraph дає ще більшу оцінку: від початку повномасштабної війни російська армія могла втратити близько 1,5 млн людей, зокрема 500 тисяч загиблими.

При цьому Москва продовжує демонструвати готовність до затяжного конфлікту, попри його ціну.

Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю CBC News пояснив, як у Києві бачать кінцеву мету російського керівництва: "Путіну не потрібні додаткові кілометри, йому потрібна Україна. Він хоче, щоб Україна стала частиною Росії".

"Росія програє війну"

На цьому тлі варто згадати нещодавню поїздку до Москви директора ЦРУ Джона Реткліффа.

Як пише Telegraph, він прямо заявив російській стороні: "Росія програє війну".

Американська оцінка стосувалася не лише ситуації на полі бою.

Високопоставлений дипломат, обізнаний з інформацією, яку ЦРУ передало західним партнерам після візиту Реткліффа, розповів німецькому виданню F.A.Z., що Вашингтон вважає російську економіку вразливою через подальше затягування війни.

За даними F.A.Z., ЦРУ вважає, що російська економіка зрештою може обвалитися "так само, як це сталося з Радянським Союзом наприкінці холодної війни".

США також вважають, що збереження санкцій може стати одним з чинників, які прискорять цей процес.

Москва підвищує ставки

Водночас західні країни попереджають і про можливу подальшу ескалацію.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль вперше від початку повномасштабного вторгнення зустрівся з російським колегою Сергієм Лавровим.

Як пише F.A.Z., їхня розмова в Нью-Йорку тривала близько 20 хвилин. Вадефуль закликав Москву "відмовитися від небезпечного шляху ескалації щодо Німеччини, Європи та НАТО". Він також заявив, що російські гібридні атаки не змінять рішучості союзників продовжувати підтримувати Україну.

Про можливу загрозу для НАТО пише і Кафлін. Генсек Альянсу Марк Рютте ще торік попереджав, що Росія може атакувати країни НАТО протягом п'яти років.

Тепер деякі європейські керівники розвідки вважають, що Москва може спробувати перевірити оборону Альянсу вже найближчими "місяцями, а не роками".

На засіданні Генасамблеї ООН міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також заявив, що Москва "готує щось велике цього року".

У підсумку західна преса звертає увагу одразу на кілька пов'язаних між собою ризиків: Росія продовжує збільшувати військові витрати, зазнає великих втрат на фронті, стикається з дедалі більшим навантаженням на економіку і водночас не відмовляється від протистояння із Заходом.

У Telegraph бачать у цьому історичну паралель: Радянський Союз теж роками збільшував військові витрати, поки ціна його зовнішньої політики не стала надто високою для самої системи.