Мережа маяків: що це таке і як вона дозволяє літати українським дронам у Росію

Технологічні перегони під час російсько-української війни змушують обидві сторони шукати нові рішення, щоб забезпечити роботу своїх безпілотних систем. Одна зі сфер пошуку – навігація в умовах, коли не працює ні супутниковий, ні радіозв'язок. Ідеї, як розв'язувати цю проблему, вже є.

Про те, наскільки сучасна людина залежна від навігації онлайн, може сказати кожен київський водій. Особливо той, кому замість столичної Борщагівки смартфон наполегливо показує його в перуанській Лімі.

Так діє спуфінг, або ж підміна супутникових координат фейковими. Також доволі часто цей сигнал просто блокується.

Під час війни в Україні та в Росії глушіння і підміна супутникового та мобільного сигналу застосовується масово і не лише в районі військових об'єктів. Від таких дій можуть страждати цілі регіони.

Це робиться для того, щоб збити або взагалі заглушити навігаційні пристрої, встановлені на ракетах та безпілотниках.

Без точного визначення власного місцеположення вони не можуть орієнтуватися в просторі, а це зазвичай веде до промаху повз ціль або падіння на землю.

Пошуки нової навігації

Сучасна війна поступово відходить від концепції, коли безпілотник постійно керується оператором через стабільний радіоканал, пояснює ВВС News Україна майор Ігор Богдан, керівник центру інновацій та технологій 7-го корпусу Десантно-штурмових військ ЗСУ.

Єдиний вихід – підвищення автономності безпілотних систем, зокрема і в навігації.

На думку Богдана, перспективним є поєднання кількох незалежних способів навігації, таких як інерціальна система високоточних камер з алгоритмами комп'ютерного зору, а також інших бортових сенсорів, від яких система постійно отримує інформацію і визначає своє місце.

Особливо важливо розвивати візуальну навігацію та машинний зір, коли відсутній GPS, і тоді безпілотник може спиратися на дані від комп'ютерного зору та машинної навігації

Також перспективним є створення mesh-мереж для загальної системи роботи безпілотників, які "спілкуються" один з одним (взаємодіють між собою), отримуючи і передаючи радіосигнал.

Цю технологію активно використовує Росія для ударів своїми дронами, наприклад реактивними "шахедами", по північних та західних областях України.

Все це дорогі та складні системи альтернативної навігації.

До того ж візуальна навігація залежить від погоди, зазначає радник президента України з технологічних питань Сергій Бескрестнов ("Флеш").

Найперспективнішою, на його думку, є навігація за неоднорідностями магнітного поля Землі. Над нею зараз працюють найрозвинутіші компанії світу, але поки що вона не готова до серійного застосування, наголошує він.

Але є ще одна система, проста, дешева й ефективна.

Хоч її вигадали майже 100 років тому для звичайних літаків, однак вона виявилась помічною зараз – для безпілотної авіації.

Що таке навігаційні маяки

Йдеться про так звану "мережу радіомаяків".

Її ідея доволі проста – якщо противник глушить сигнал від супутників GNSS (Global Navigation Satellite System, глобальна супутникова система навігації, яка визначає точні координати, швидкість та час будь-якого об'єкта на Землі), який йде зверху, то треба зробити певні точки, які б мали надавати такий сигнал знизу.

Для цього на певній території встановлюють або скидають з повітря спеціальні невеликі пристрої – радіомаяки. Їхні координати відомі, тож коли дрон пролітає в цьому районі, то отримує від кількох маяків координати та час проходження сигналу до приймача.

Далі звичайна геометрія: БПЛА обраховує власне місцеположення в просторі, маючи дані про відстань до маяка і висоту над землею.

Цю технологію почали випробувати на фронті для окремих місій БПЛА ще декілька років тому, але найближчим часом вона може масштабуватися.

Наприклад, саме вона дає можливість українським дронам літати на російській території, коли немає супутникового сигналу.

У грудні 2025 року Росія заявила про випробування прототипу власної "надзвичайно точної" системи безсупутникової навігації під назвою "Аріадна".

Вона побудована на маяках, які, за словами розробників, дозволяють визначати позиціювання з похибкою до 15-20 см. Тобто заявлена точність має бути у 8 разів кращою за GPS.

За словами "Флеша", ця система розвивається, зараз РФ розглядає варіанти встановлювати її як на «шахеди», так і на КАБи та ракети.

Система дозволить російським БПЛА орієнтуватися на 100 км вглиб української території.

"А це фактично можливість точно атакувати величезну частину України", – зазначає "Флеш"..

В Україні теж працюють над власною маяковою навігацією.

Принаймні в липні 2026 заступник головнокомандувача ЗСУ, генерал Андрій Лебеденко повідомив, що пілотний проєкт "мережі маяків" показав свою ефективність в Сумській та Харківській областях.

Мережа мала хороші результати, тому її вирішили масштабувати на всю територію України, сказав він.

Очікується, що після розгортання система допомагатиме не лише безпілотникам, а й малій авіації, дронам-перехоплювачам і різноманітним сенсорам, які використовують Сили оборони.

Хто цим займається

За даними ВВС в керівництві українського ОПК, власні системи маякової навігації розробляють відразу декілька виробників.

Деяких з них, наприклад Sine.Engineering та Vyriy Industries, вже оголошували про свої проєкти публічно.

Ба більше, російські профільні Телеграм-канали повідомляли, що протягом 2025-26 рр. знаходили радіомаяки Sine.Link від Sine.Engineering на окупованих територіях і навіть в РФ.

Андрій Чулик, співзасновник і СЕО Sine.Engineering, заявив в розмові з ВВС, що не може коментувати це питання "через високу сенситивність і безпекові ризики".

Однак він підтвердив, що його компанія "регулярно і вже доволі давно" працює над мережею маяків.

"Мережа маяків надважливий проєкт для країни, який може живити та підсилювати дронові місії по всій лінії фронту. Це те, що ми називаємо технологічною перевагою - ціла інфраструктура, в межах якої наші рішення і зв'язку, і навігації працюватимуть реально ефективно", – сказав Чулик.

На його думку, створення цієї мережі – це "фундаментальний проєкт для країни".

Одна з перспективних розробок компанії це система під назвою "Pasika". Базуючись на радіомодулях Sine.Link, вона зможе забезпечити автоматичне доставлення груп дронів у зону інтересу в режимі радіотиші, навіть за умов подавлення або відсутності супутникового сигналу.

Такий автономний "рій дронів" противник не зможе ані завчасно виявити, ані ефективно перехопити. В районі, куди прибула ця група, керування дронами перехоплює оператор і може задавати БПЛА необхідні цілі. Вертаються на стартову позицію вони автономно.

"Майбутнє, на мою думку, не в тому, щоб просто знайти одну технологію, яка "замінить GPS". Йдеться про створення стійкої багатошарової навігаційної інфраструктури, яка дозволятиме безпілотним системам виконувати завдання навіть у середовищах, де GNSS недоступний або ненадійний", – зазначив Чулик.

Що це дає?

Більше про аспекти застосування маякової навігації розповів ВВС Едуард Лисенко, директор з розвитку оборонно-технологічної компанії Vyriy Industries.

Ще в березні 2026 її керівництво оголосило про розробку власних маякових модулів, які б дозволяли БПЛА летіти на сигнал навіть тоді, коли GPS і зв'язок заглушені.

За словами Лисенка, наразі система на стадії бойових тестувань. Тобто деякі підрозділи Сил оборони перевіряють ефективність роботи БПЛА з такою навігацією на окремих місіях і на певних ділянках фронту.

Представник Vyriy Industries пояснює: поки що маякова навігація не дає необхідної точності для масштабних місій. За його словами, наразі похибка сягає 50-150 метрів.

Тож поки що таку технологію використовують переважно для логістичних місій та розвідки. Вона не тільки дозволяє працювати без супутникового зв'язку, але й забезпечує автономне повернення дрона "додому".

Серед проблем Едуард Лисенко говорить про складнощі зі встановленням цих маяків. Військові мають у важких умовах розміщувати ці пристрої на великій відстані та на високих точках (деревах, баштах, щоглах), змінювати акумулятори через певний час, тощо.

"В майбутньому ми плануємо, якщо все буде добре виходити, розгорнути власну мережу маяків, щоб вони працювали автономно і підрозділам не треба було самим їх розставляти, бо це теж проблема. Чим більша відстань між маяками – тим вища точність", – пояснює директор з розвитку.

Що стосується місій на російській території, то він пояснює: якщо маяк встановити біля кордону на українській стороні, то він забезпечить навігацію БПЛА до 100 км. Це достатньо для деяких місій в тилу ворога.

"Маяки розставляються на нашій території, але борт летить на ворожу територію. Це дає можливість дрону туди (на російську територію - Ред.) полетіти та мати навігацію, хоч і з певною похибкою", – вказує Лисенко.

Самі радіомаяки можна заглушити, але це важко зробити, додає він.