"Вони великі і добре горять". Як Україна нищить російські дата-центри і які наслідки

З 8 до 11 жовтня українські дрони атакували три дата-центри "Яндекса". Через це в роботі його сервісів виникли перебої. Галузь заздалегідь шукала захисту від таких атак: ще наприкінці літа зріс попит на мобільні центри обробки даних. "Новинне тло сприяє новим продажам, - каже співрозмовник BBC на цьому ринку. - Навіть занадто".

"Одне з головних завдань зараз - як перенести обчислювальні потужності, забрати все корисне ІТ-навантаження з Москви, Санкт-Петербурга та Московського регіону кудись далі", - заявив 6 жовтня на форумі "Цифрові рішення" заступник міністра цифрового розвитку Росії Євген Філатов.

Переносити потужності потрібно "через питання безпеки", пояснював чиновник аудиторії. Філатов побоювався атак на російські дата-центри й називав одним із ключових завдань розподіл потужностей між майданчиками в різних регіонах - "кудись за Урал або ще далі, куди, на щастя, поки не долітає".

Нині дві третини російських дата-центрів працюють у Підмосков'ї та Санкт-Петербурзі.

На той час російські війська вже завдавали ударів по дата-центрах в Україні. Із 23 до 28 вересня вони пошкодили щонайменше шість таких об'єктів. Через ці атаки люди залишалися без інтернету, а телемовлення переривалося.

Ще 4 жовтня, за два дні до виступу Філатова, Володимир Зеленський попереджав про удари у відповідь: "Невже вони думають, що ми не будемо відповідати?".

У ніч проти 8 жовтня українські безпілотники атакували дата-центр "Яндекса" в Сасові Рязанської області. На майданчику потужністю 12 мегаватів розміщувалися тисячі серверів.

До четвертої ранку 8 жовтня система моніторингу IODA Технологічного інституту Джорджії у США перестала отримувати зворотний зв'язок від третини раніше доступних ділянок мережі Yandex Cloud, з'ясувала BBC.

9 жовтня українські безпілотники атакували дата-центр компанії в Калузі.

"Кілька модулів дата-центру повністю виведено з ладу. Через це частина сервісів "Яндекса" може працювати з перебоями", - повідомила компанія.

Інформація про "повністю виведені з ладу" модулі ще не означає, що сервери, які там розміщувалися, знищені, розповідав тоді співрозмовник BBC, знайомий з інфраструктурою "Яндекса".

За його словами, таке формулювання може описувати дуже різні пошкодження: від пожежі, яка знищила все обладнання, до пробоїни в даху, через яку в приміщенні неможливо підтримувати необхідний тиск повітря.

"Яндекс" заздалегідь готувався до відключення обладнання. Як раніше писала BBC з посиланням на джерело в компанії, там регулярно відпрацьовували вибіркове відключення одного з дата-центрів. Загалом "Яндекс" має шість таких об'єктів. Під час навчань трафік перенаправляли через інші дата-центри.

Але 11 жовтня, коли українські безпілотники атакували третій дата-центр "Яндекса", у Володимирі, перемикання на вцілілі дата-центри спрацювало далеко не одразу.

Від раннього ранку на сайті "Сбой.рф" скаржилися не лише на сервіси самого ІТ-гіганта ("Яндекс Go", "Яндекс Їжа" та "Кінопошук"), а й на сторонні компанії ("Вкусно і точка", "М.Відео" та "Пятерочка"). Про часткове відновлення роботи сервісів "Яндекс" повідомив лише близько п'ятої години вечора.

За словами співрозмовника BBC, знайомого з інфраструктурою "Яндекса", більшість сервісів компанії працювала саме в трьох атакованих дата-центрах.

Водночас дата-центр у Володимирі, каже джерело BBC, формально складався з двох будівель:

"Усе було незалежним [одне від одного]; вважалося, що одночасне "вибуття" обох "володимирів" неможливе". Один сервіс міг одночасно працювати в обох "володимирах" і вважати себе зарезервованим на випадок відключення одного з майданчиків.

На запитання BBC, скільки будівель згоріло у Володимирі, "Яндекс" не відповів.

Чіпи та суперкомп'ютери

У Володимирі працював один із трьох суперкомп'ютерів "Яндекса" - "Галушкін".

Ще два, "Червоненкіс" і "Ляпунов", розміщувалися в Сасові. "Червоненкіс" тривалий час входив до сотні найпотужніших суперкомп'ютерів світу і лише у 2026 році опустився на 101-ше місце. Станом на вечір 11 жовтня було невідомо, чи вціліли ці машини.

Якщо суперкомп'ютери зазнали пошкоджень, відновити втрати буде непросто. Вони працювали на чипах американської компанії Nvidia, які "Яндекс", за словами колишнього співробітника компанії, завозив в обхід санкцій за допомогою складних схем.

Через нинішній дефіцит чипів Nvidia, спричинений ажіотажем навколо штучного інтелекту, дата-центри "Яндекса" можуть відновити роботу лише до 2028 року, вважають профільні медіа.

Про неминучість атак на російські дата-центри в галузі говорили ще з кінця літа, розповідає співрозмовник BBC на телекомунікаційному ринку. Дата-центри - дуже зручна ціль, каже ще одне джерело BBC в індустрії.

"Вони великі, добре горять і рідко потрапляють у зону прикриття ППО", - пояснює співрозмовник BBC.

Після першої атаки "Яндекс" звернувся до партнерів із проханням виділити додаткові команди фахівців, запропонувати гнучкі фінансові умови та спростити процедуру підключення, щоб клієнти могли перенести свою інфраструктуру "без зайвої бюрократії".

Компанія сподівалася, що це допоможе скоротити перебої в роботі сервісів і швидше відновити їхню доступність для користувачів.

Після третьої атаки на свої дата-центри "Яндекс" обмежив частину функцій хмарного сховища "Яндекс Диск".

Потужності у контейнерах: як зростає попит на мобільні дата-центри

Ще до жовтневих ударів у Росії зріс попит на мобільні центри обробки даних (ЦОД) - пересувні сховища "під ключ" із "відмовостійкою інфраструктурою" та резервованим електроживленням.

За словами співрозмовника BBC на ринку, від кінця літа їх активно купують ІТ-компанії та оператори мобільного зв'язку, а тепер до них додався також середній і великий бізнес, якому потрібні потужності, що перевищують можливості звичайного персонального комп'ютера.

Серед постачальників таких готових комплексів співрозмовники BBC називають дочірню компанію "Ростелекома" "РТК-ЦОД", а також Yadro, що входить до складу "Ікс Холдингу", який пов'язують із Борисом Корольовим, сином заступника керівника Служби економічної безпеки ФСБ Сергія Корольова.

"РТК-ЦОД" представила своє мобільне сховище влітку 2025 року. Тоді компанія заявляла:

"Замовник встановлює інфраструктурні комплекси у готовому вигляді безпосередньо на своїй території та за потреби легко масштабує їх. Рішення дає змогу компаніям швидко створювати власні ІТ-середовища без будівництва стаціонарних об'єктів, забезпечує надійне й безпечне зберігання та обробку великих обсягів даних".

Свій контейнерний ЦОД Borey компанія Yadro представила на початку жовтня 2026 року на форумі "Цифрові рішення". Продавати такі контейнерні центри обробки даних почали за кілька місяців до цього.

"В умовах зростання зовнішніх ризиків і вимог до безперервної роботи ІТ-систем окремим сценарієм стає георезервування - фізичне рознесення основної та резервної інфраструктури", - йдеться в описі продукту.

Виробництво та комплектація контейнерного ЦОДу займають від 8 до 10 тижнів і залежать від обраної конфігурації.

"Новини сприяють новим продажам, навіть надто", - каже співрозмовник BBC на цьому ринку.

Згідно з даними відкритих закупівель, які проаналізувала BBC, мобільний центр обробки даних з інженерним обладнанням, але без серверів, коштує приблизно 220-310 тисяч доларів, а з серверами його вартість може сягати кількох мільйонів доларів.

9 жовтня, наступного дня після удару по Сасову, будівельна "дочка" Сбербанку "Смарт Констракшн" оголосила тендер на модульний ЦОД біля села Дубровське в Істринському районі Підмосков'я.

Закупівлю планували задовго до атак. Технічне завдання видають лише після підписання угоди про нерозголошення, а модуль мають підготувати до 29 липня 2027 року.

Маркетплейс Wildberries ще в червні шукав підрядника для облаштування фундаменту під модульний ЦОД із підстанцією та дизель-генераторами біля складу в підмосковному Коледині. Сам склад упродовж літа двічі атакували українські дрони. У ніч на 16 серпня після влучання безпілотника на ньому сталася пожежа. Що сталося з майданчиком під ЦОД, невідомо.

Контейнерний ЦОД також з'явився у проєкті "Заводу компонентів російських роботів" у Челябінській області, який контролює родина депутата Держдуми Валерія Гартунга.

Захистити вже збудоване

Захист чинних майданчиків російські компанії теж почали замовляти задовго до ударів по "Яндексу". Закупівля VK у березні-квітні 2026 року передбачала металевий каркас і сітку для семи дизельних генераторів, паливозаправного вузла та підстанції дата-центру вартістю 7,3 млн рублів.

29 вересня "МегаФон" оголосив два тендери на проєктування та монтаж "тимчасових захисних огороджувальних конструкцій для захисту від атак БПЛА" на своїх об'єктах по всій країні.

"Атомдата-Центр" держкорпорації "Росатом" ще в січні запитував цінові пропозиції на детектор дронів для ЦОД "Калінінський" у Тверській області. Держкомпанія називає його "одним із найбільших і найбільш захищених дата-центрів Росії". А 29 вересня "Росатом" оголосив закупівлі укриттів для співробітників петербурзького ЦОД Xelent і "Калінінського", а також проєкту захисту обладнання останнього.

Укриття мають бути мобільними. Під час нальотів у них повинні перебувати співробітники дата-центрів, персонал клієнтів і підрядники. Згідно з технічним завданням, таке укриття має витримувати пряме влучання невеликого дрона або скинутого з нього боєприпасу, гасити ударну хвилю "завдяки міцності конструкції та продуманій геометрії входів" і захищати від уламків. "Захист від атак БПЛА не повинен бути маркетинговим формулюванням", - зазначив замовник.

У VK, "Сбербанку", "Ростелекомі", Wildberries, Yadro, "МегаФоні", "Росатомі" та на "Заводі компонентів російських роботів" не відповіли на запитання Російської служби BBC.