Іран знову закрив Ормуз. Як це відгукнеться на енергетиці і цінах на їжу

За повідомленнями іранських державних медіа, військові Ірану знову беруть під свій контроль Ормузьку протоку. Напередодні Тегеран погодився відкрити цей морський шлях в обмін на перемир'я в Лівані.

Інформаційне агентство Fars, пов'язане з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР), а також Іранське агентство новин студентів та державна телерадіокомпанія IRIB посилаються на заяву КВІР.

У документі йдеться про те, що збройні сили повертають протоку "до її попереднього стану" і встановлюють нагляд над цим районом.

Раніше спостерігався певний рух окремих суден через водний шлях, проте наразі невідомо, скільки саме морського транспорту змогло пройти через цю критично важливу судноплавну лінію.

У своїй заяві КВІР звинувачує США у "піратстві", називаючи американську "так звану блокаду" морським грабунком.

Раніше Іран погрожував перекрити протоку, якщо США не припинять блокаду іранських портів.

У своїй заяві КВІР повідомили, що доки США не відновлять свободу пересування для всіх суден, що заходять до Ірану, "ситуація в Ормузькій протоці залишатиметься під суворим контролем".

Раніше Дональд Трамп заявив, що планує зберегти блокаду іранських портів, якщо мирної угоди з Тегераном не буде досягнуто.

Ормузька протока - критично важливий морський торговельний маршрут, через який транспортується приблизно 20% світової нафти та природного скрапленого газу.

Згідно з даними сайту MarineTraffic, кілька суден, схоже, змінили курс.

Один корабель, "Мінерва Європи", схоже, розвернувся, щоб повернутися до свого початкового пункту призначення.

Що відбувається в Ірані зараз

За даними сайту моніторингу інтернету NetBlocks, цифровий блекаут, запроваджений іранським урядом, триває вже 50-й день.

У дописі в мережі X NetBlocks пояснює, що Іран залишається ізольованим від глобального інтернету вже сім тижнів. Експерти називають це відключення "безпрецедентним" для сучасного цифрового суспільства.

Звичайні громадяни в Ірані платять величезні гроші, щоб залишатися на зв'язку. Зокрема, йдеться про використання супутникового інтернету, як-от Starlink, або з'єднань, що працюють через нього.

Доступ до інтернету через Starlink продають за ціною близько 6 доларів за гігабайт. Це дуже висока ціна для країни, де середня місячна зарплата становить від 200 до 300 доларів.

Використання Starlink в Ірані може загрожувати ув'язненням терміном до двох років. Повідомляють, що з початку війни влада вже конфіскувала сотні таких пристроїв.

Якими будуть наслідки війни в Ірані

Еокномічний кореспондент BBC News Фейсал Іслам раніше писав про те, що під час весняної зустрічі Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Світового банку у Вшингтоні, лідери країн G7, деякі керівники центральних банків та провідні світові фінансисти висловили нездоволення, що решті світу доводиться брати на себе ненавмисні, але цілком передбачувані витрати через рішення США вступити у війну.

Особливо гостро висловилася канцлерка казначейства Великої Британії Рейчел Рівз, назвавши "безумством" та "помилкою" війну, "яка не є нашою".

Зустрічі міністрів фінансів, як-от сніданок G20, мали похмурий характер. За словами учасників, Сполучені Штати були єдиним голосом у залі, що випромінював короткострокову впевненість.

Азійські фінансисти, зокрема, висловлювали чітку стурбованість "реальним дефіцитом енергоресурсів". Невдовзі після того, як за столом переговорів пролунали численні занепокоєння, міністр фінансів США Скотт Бессент з'явився в ефірі американського фінансового телебачення і заявив, що хвилюватися немає про що. За його словами, ринки та економіка швидко відновляться.

Однак міністр фінансів Канади Франсуа-Філіп Шампань, який був присутній на всіх ключових зустрічах і перебуває на передовій тарифної війни Трампа, має інший погляд.

"Географія не змінюється. Люди теж не надто змінюються, тому ризики для світової енергетики нам доведеться долати роками, навіть після завершення конфлікту", — зазначив він.

Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва сказала, що світ зіткнувся з "шоком, який розгортається повільно", тоді як президент Світового банку Аджай Банга розповів про вплив ситуації на бідніші країни.

Ірак не відвантажує і не видобуває нафту, яка зазвичай забезпечує 85% його доходів.

Бангладеш, де домогосподарства мають величезну потребу в газі для приготування їжі, відрізаний від постачальників із Близького Сходу. А тихоокеанські острівні держави з незначними запасами енергії чекають на танкери та контейнеровози, що перебувають у самому кінці дуже довгих судноплавних маршрутів.

Це лише кілька реальних прикладів надзвичайної крихкості ланцюгів постачання, яку оголила зупинка руху в протоці.

У відповідь на це Світовий банк підготував фонди підтримки в розмірі до 100 мільярдів доларів — це більше, ніж під час пандемії Covid — щоб допомогти біднішим країнам впоратися зі зростанням цін на енергоносії та продовольство.

Карбамід, ключовий компонент добрив, подорожчав удвічі. Поки країни північної півкулі проводять посівну зараз, основна проблема з наявністю продовольства у світі може виникнути у червні-липні.

Аджай Банга підкреслив: "Справжня проблема з'явиться, якщо добрива не будуть доступні через три місяці від сьогодні, коли почнеться сезон посіву в країнах за межами півночі. Тоді ми увійдемо у складний цикл дефіциту продовольства".

Відповідь адміністрації Трампа на все це була двоякою: війна скоро закінчиться, а результат вартий цих страждань.