Конфлікт із генералами, амбіції та реформи. Що західні ЗМІ пишуть про звільнення Федорова

Звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони разом з усім урядом і план Зеленського не подавати його знову на цю посаду стали одними з найгучніших кадрових перестановок в Україні від початку повномасштабної війни. Про це пишуть провідні західні ЗМІ.

Лише пів року тому він очолив оборонне відомство, маючи репутацію реформатора, який мав принести до армії швидкість, цифровізацію та підходи технологічних компаній.

Тепер же західні медіа намагаються пояснити, чому один із найближчих соратників Володимира Зеленського залишає уряд і що стоїть за цим рішенням.

Більшість із них сходяться в одному: Федоров став однією з найпомітніших фігур української влади, але водночас накопичив конфлікти - від військового командування до частини політичної еліти.

Серед причини ЗМІ називають боротьбу навколо оборонних закупівель і політичні мотиви, зіткнення двох різних підходів до ведення війни, а також розмірковують над можливими наслідками кадрового рішення президента Володимира Зеленського.

Financial Times пише про те, що навколо міністра давно накопичувалися суперечності. Видання твердить, що він блокував спроби спрямовувати вигідні оборонні контракти "потрібним" компаніям і таким чином став перешкодою для тих, хто прагнув заробляти на величезному військовому бюджеті України.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса в коментарі виданню сформулював це наступним чином: "Він припустився помилки, ставши надто популярним. Крім того, він виглядав надзвичайно ефективним. І, на додачу, вирішив не миритися з корупцією".

Одночасно FT звертає увагу на іншу лінію конфлікту - взаємини Федорова з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. За словами джерел газети, суперечки між ними тривали місяцями й стосувалися не лише закупівель, а й принципово різного бачення того, як Україна має вести війну та реформувати армію.

Зрештою, пише видання, президент "втомився" від цього протистояння. Генеральний штаб, своєю чергою, публічно заперечує існування конфлікту.

Financial Times також нагадує, що за короткий час роботи Федоров встиг провести аудит міністерства оборони, запустити нові цифрові системи, розширити програму "Армія дронів", а також представити масштабну реформу військової служби.

Вона передбачала підвищення виплат військовим на передовій, строкові контракти, розширення набору іноземців, пом'якшення правил для тих, хто самовільно залишив частину, та інші зміни, покликані розв'язати проблему нестачі особового складу.

Окремо видання наголошує на міжнародних зв'язках Федорова.

Завдяки контактам із керівниками технологічних компаній Кремнієвої долини, зокрема генеральним директором Palantir Алексом Карпом, колишнім очільником Google Еріком Шмідтом, який заснував венчурний фонд оборонних технологій, а також засновником SpaceX Ілоном Маском, Федоров сприяв розвитку українських оборонних і комунікаційних технологій, пише FT.

Разом із Карпом він використовував технології Palantir для розширення застосування штучного інтелекту у сфері озброєнь та обробки розвідувальної інформації.

Шмідт, якого Федоров називав "візіонером, мільярдером... і великим другом України", працював із ним над створенням систем штучного інтелекту та нових безпілотних технологій.

Видання також пише про те, що Федоров, який також був одним із головних організаторів успішної президентської кампанії Зеленського у 2019 році, згодом став одним із найвідоміших облич модернізації української держави та війська.

У найближчому оточенні президента, за словами джерел, підозрювали, що він має політичні амбіції й у майбутньому може стати самостійним політичним гравцем, зокрема балотуватися на посаду президента.

"В очах президента це великий мінус", - вважає політолог Володимир Фесенко.

На його думку, "нова політична стратегія", найімовірніше, пов'язана зі зміною тактичних пріоритетів, реорганізацією уряду та перерозподілом повноважень. Насамперед це спроба оновити публічний образ президента Зеленського та його адміністрації.

Водночас експерт не очікує кардинальних змін ані у внутрішній, ані в зовнішній політиці.

Зіткнення "двох різних систем координат"

Звільнення Федорова також аналізує видання The Economist. Матеріал починається з опису одного із засідань військового керівництва, де між міністром оборони та генералами фактично спалахнула суперечка щодо забезпечення армії.

Один зі свідків описує атмосферу як зіткнення "двох різних систем координат", у яких "не було спільної мови, хоча всі стримувалися від відкритого конфлікту".

На думку видання, проблема полягала не лише в особистих відносинах, а й у різному баченні війни. Федоров прийшов із цифрового сектору, де звик до швидких рішень, експериментів і логіки стартапів. Натомість військове керівництво мислило традиційними категоріями, значно обережніше ставлячись до масштабних змін.

The Economist називає Федорова людиною, яка вірила, що здатна реформувати "залізо війни" так само як раніше реформувала "програмне забезпечення держави".

Видання нагадує, що ще до призначення він був одним із головних рушіїв створення "Армії дронів", розвитку українських оборонних технологій та цифрових сервісів.

Водночас журнал докладно описує і претензії його опонентів. Частина військових визнавала, що Федоров суттєво покращив закупівлі безпілотників і цифровізацію, але сумнівалася, що людина без бойового досвіду повинна визначати, як вести війну.

Один із генералів порівнює його з футболістом, який "опиняється біля воріт і забирає собі всі лаври", хоча успіх є результатом командної роботи.

Інший ставить ще жорсткіше запитання: "Ви б справді сіли в літак, якби побачили, що пілот - колишній власник магазину?"

Водночас журнал наводить і позицію прихильників міністра. Вони нагадують, будь-які зміни спочатку викликають опір.

Андрій Гриценюк, керівник державного оборонно-технологічного хабу Brave1, який працює поруч із Федоровим із 2019 року, каже, що міністр завжди був "мрійником", але армія з часом мала б навчитися його розуміти.

"Коли ми запускали "Дію", кожен чиновник старої школи казав, що це неможливо. Тепер вона стала невід'ємною частиною життя", - цитує його видання.

Сам Федоров визнає, що багато військових скептично ставляться до його планів, і погоджується, що припустився певних помилок, пояснюючи свої зміни. За його словами, велика частина роботи проводилася без гучного розголосу. "Посадіть генералів навпроти мене - і якщо вони мене вислухають та зрозуміють, що я зробив, вони стануть моїми прихильниками".

Модернізація і мобілізація

Тим часом видання Politico пише, що Зеленський вирішив не висувати Федорова до нового складу уряду після відставки кабміну передусім через конфлікт із військовим керівництвом та невдоволення темпами реформи мобілізації.

Опозиційний депутат Ярослав Железняк, якого цитує видання, назвав це рішення "дурним і несправедливим", стверджуючи, що президент нібито вирішив не обирати між Федоровим і Сирським, а поклав відповідальність за проблеми мобілізації саме на міністра оборони.

Politico також нагадує про досягнення Федорова. Видання пише, що він сприяв розвитку ударної кампанії із застосуванням безпілотників середньої дальності, допоміг удосконалити аналіз російських повітряних атак та підвищити ефективність боротьби з ворожими дронами.

Проте журналісти також зазначають, що запропоновані ним зміни у сфері мобілізації не змогли кардинально змінити ситуацію з нестачею особового складу.

Окрему увагу Politico приділяє оцінкам самого Федорова всередині української влади. Один із чиновників називає його "трохи авторитарним" і стверджує, що міністр "багато пообіцяв, але поки що не виконав своїх амбітних обіцянок".

Водночас відома волонтерка Марія Берлінська висловлює прямо протилежну думку, називаючи його призначення "одним із наймудріших рішень президента", а звільнення - "однією з найбільших помилок".

Загалом західні ЗМІ доходять висновку, що Федоров став символом спроби модернізувати українську армію за допомогою технологій, швидких управлінських рішень і цифрових інструментів.

Водночас саме такий стиль роботи зробив його незручним для частини традиційної військової та політичної системи. Для одних він залишився реформатором, який занадто швидко ламав усталені правила, для інших - менеджером, який переоцінив можливості цивільних підходів у війні.