Путін отримав несподіваного союзника. Але не може ним керувати - ЗМІ

Newsweek пише про новий парадокс війни: Росія руйнує українську інфраструктуру, а спека та обміління річок водночас позбавляють Київ можливостей обходити ці удари.

Дунай після початку повномасштабної війни в Україні став одним з головних запасних маршрутів для українського експорту. Тепер підводить і він.

Після російських атак на чорноморські порти країна перенесла частину експорту на Дунай і сухопутні маршрути. Але тепер проблеми виникли і там: через низький рівень води судноплавство на Дунаї ускладнилося, а в Румунії та Угорщині виникли проблеми з роботою електростанцій.

Newsweek називає клімат несподіваним союзником російського президента Володимира Путіна. А в Росії вже закликають Кремль "скористатися моментом".

Москва б'є по портах і запасних маршрутах

Російські удари по українській портовій інфраструктурі в останні місяці посилилися.

Лише у липні, за даними Newsweek, Україна зафіксувала 35 атак на судна в портах, ще 22 - на судна в морі та 67 ударів по портовій інфраструктурі.

Росія також атакує об'єкти, які з'єднують українські порти з альтернативними маршрутами.

9 серпня російські сили вдарили по мосту біля села Маяки, який забезпечує сполучення в напрямку Молдови та Румунії.

В Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що міст, імовірно, був ціллю саме через його роль у сухопутному коридорі, яким Україна користується через проблеми з морським експортом.

На цьому тлі український експорт зерна вже зіткнувся із серйозними труднощами.

Міністр аграрної політики України Тарас Висоцький, якого цитує Reuters, попереджає: якщо перебої не вдасться усунути, на міжнародні ринки можуть не потрапити понад 30 млн тонн зерна та олійних культур.

Водночас залізниця і Дунай разом здатні пропустити лише близько третини обсягів, які раніше експортували через глибоководні порти.

Операційний партнер консалтингової компанії Barva Invest Богдан Костецький розповів Latifundist.com, що великі зернотрейдери практично припинили закупівлі через глибоководні порти.

"Практично всі великі гравці ринку згорнули закупівлі через глибоководні термінали. Фактично сьогодні у нас зупинився глибоководний експорт", - сказав Костецький.

За його словами, частина терміналів також припинила роботу, а судновласники масово відмовляються заходити в українські порти через небезпеку.

Водночас Костецький вважає, що зупинка експорту навряд чи буде тривалою.

Україна б'є у відповідь в Азовському морі

Інший бік цієї історії показує Bloomberg. Після українських атак на російські судна в Таганрозькій затоці судноплавство там було порушене. Росія тимчасово призупиняла рух Азово-Донським каналом і перекривала Керченську протоку.

Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар повідомив, що серед пошкоджених суден був танкер з метанолом. За його словами, загрози витоку чи розливу не було, однак загинув один моряк.

Командир українського підрозділу безпілотників Роберт "Мадяр" Бровді заявив, що за одну ніч українські сили уразили 28 російських суден в Азовському морі, а з 6 липня - 76. Bloomberg зазначає, що незалежно підтвердити ці цифри неможливо.

Перебої з судноплавством одразу позначилися на ринку: ціни на пшеницю зросли приблизно на 4%.

Клімат посилює наслідки війни

Але, пише Newsweek, проблема не обмежується російськими ударами.

Україна створила запасні маршрути на випадок атак: зерно можна вивозити Дунаєм і суходолом, електроенергію - отримувати з Європи, а поля - зрошувати, якщо бракує дощів. Тепер і ці можливості залежать від погоди.

Дослідження World Weather Attribution показало, що надзвичайно високі темпи випаровування у Східній Європі в першій половині 2026 року стали приблизно у 40 разів імовірнішими через зміну клімату.

Наслідки вже відчутні. 15 липня температура в Києві піднялася до 34,4 градуса, після чого через дефіцит електроенергії довелося запровадити аварійні відключення.

Низький рівень води в Дунаї створив проблеми і для енергетики Угорщини та Румунії. АЕС "Пакш" довелося різко знизити потужність, а на АЕС "Чернавода" зупинили один з реакторів.

Виникає парадокс, пише Newsweek, Україна змогла частково компенсувати зруйновану російськими ударами генерацію завдяки європейській енергосистемі, але сама Європа зіткнулася з погодними обмеженнями.

Ще один приклад - пожежі.

За даними Спільного дослідницького центру Європейської комісії, у 2024 році в Україні згоріло близько 96 тисяч гектарів.

Дослідження, опубліковане у Fire Ecology, пов'язує зростання кількості пожеж з підвищенням температури та зменшенням опадів.

Поблизу лінії фронту пожежну небезпеку додатково підсилює війна.

Несподіваний союзник Путіна

У цьому контексті Newsweek говорить про несподівану перевагу, яку отримує Росія, - екстремальну спеку та посуху в Європі.

Москва не може ними керувати, але наслідки цих природних явищ збігаються з тим, чого Росія намагається досягти своїми ударами по українській інфраструктурі: послабити можливості України експортувати продукцію, забезпечувати себе електроенергією та підтримувати економіку.

В самій Росії вже лунають заклики скористатися ситуацією.

Російський експерт Анатолій Тихонов у статті для ТАСС пише, що через неврожай Європі доведеться купувати більше українського зерна, тоді як російські удари водночас перешкоджають Україні його експортувати.

На його думку, європейським країнам також доведеться конкурувати за продовольство з біднішими державами Близького Сходу, Африки та Південної Азії.

Температуру до 45 °C у деяких районах Європи Тихонов називає "економічним вироком" для ослабленої Європи.

А висновок формулює так: Росія "має скористатися моментом".