Росіяни, які працюють на Україну: рідкісні свідчення учасників секретних операцій

Двоє росіян, які потай співпрацюють з українською розвідкою, поділилися рідкісними подробицями операцій проти військових об'єктів і особового складу Росії, у яких, як вони стверджують, брали участь.

Один із них, якого ми називатимемо Іваном, стверджує, що з території Росії брав участь в організації українських атак безпілотників на стратегічні бомбардувальники та заводи з виробництва боєприпасів у своїй країні.

Він став героєм документального фільму Всесвітньої служби BBC про таємний світ російських диверсантів.

У документальній стрічці незалежного польського журналіста Марціна Мамона також фігурує чоловік, якого ми називатимемо Фомою. Це росіянин, який живе у вигнанні в Польщі.

За словами Фоми, він керує мережею законспірованих добровольців у Росії, які стежать за високопоставленими офіцерами, яких ГУР України розглядає як потенційні цілі. Він наголошує, що його люди безпосередньо в атаках участі не беруть.

Фома також неохоче розповів, за ким саме велося спостереження. Однак після того, як у грудні минулого року в Москві убили генерал-лейтенанта Фаніла Сарварова, він визнав, що передавав українській стороні розвідувальні дані про нього.

Раніше в медіа вже з'являлися повідомлення про російські диверсійні групи, але доступ до людини, яка працює безпосередньо на місці, як-от Іван, і розповідає про свою ймовірну діяльність, трапляється рідко.

ГУР підтвердило, що і Іван, і Фома працюють на це відомство. Водночас там визнають, що не можуть знати всієї картини. Коли куратора Івана запитали, чи можна йому довіряти, той відповів: "Я не впевнений ні в кому, окрім себе".

І ГУР, і самі співрозмовники обережно ставляться до того, якими подробицями діляться. Через це неможливо незалежно перевірити діяльність, про яку вони розповідають.

Водночас загальні методи, які описують Іван і Фома, українська влада не приховує. Київ заявляв про свою стратегію скоординованих ударів безпілотниками по цілях на території Росії та визнавав, що для цього використовує агентурну мережу.

Від початку повномасштабної війни в Росії також сталося кілька гучних політичних убивств. За усталеною практикою Україна офіційно не визнає і не бере на себе відповідальність за цілеспрямовані атаки.

Водночас один із співробітників української розвідки раніше заявив BBC, що саме Україна стояла за ліквідацією генерал-лейтенанта Ігоря Кирилова в грудні 2024 року.

Складно встановити, скільки саме росіян виконують подібну роботу на користь України. За словами Фоми, їх може бути від 300 до 500 осіб, однак незалежно підтвердити цю оцінку неможливо.

Іван і Фома кажуть, що виступають не лише проти війни Росії в Україні, а й проти режиму Володимира Путіна. Вони вважають, що його політичне майбутнє залежить від результату цієї війни.

"Наразі... я думаю, що режим [Путіна] може впасти, якщо програє війну... Своїми діями ми намагаємося це прискорити", - каже Іван.

За його словами, його робота полягала у спостереженні за військовими об'єктами та пошуку місць, де можна було б сховати компоненти безпілотників для підготовки можливих атак на російські цілі.

"Коли ці компоненти [дронів] поєднують... виходить потужна зброя, яка одним ударом може знищити об'єкт вартістю багато-багато мільйонів доларів", - сказав Іван.

Він надіслав журналісту Мамону відео, на якому, вочевидь, ховає вибухівку поблизу російського військового аеродрому.

Якби його викрили, йому загрожували б обвинувачення в тероризмі та десятки років ув'язнення.

Робота Фоми інша. Він діє дистанційно і через інтернет навчає своїх добровольців у Росії.

Мамон спостерігав за одним із таких онлайн-інструктажів. Під час нього Фома пояснював, як вести стеження за високопоставленим військовим, за яким почали стежити.

"Ви отримаєте від мене або від когось із колег файл із запропонованою ціллю. У ньому буде фотографія цієї людини, її дані, особиста інформація, дата народження, вік і опис зовнішності. Якщо в неї є автомобіль, інформація про нього також буде в файлі. Коли вирушаєте на завдання, не беріть із собою телефон", - пояснював він своїм добровольцям.

Фома стверджує, що колись належав до російської еліти, тому має унікальне коло зв'язків і постійний доступ до внутрішньої інформації.

На своєму ноутбуці він показав Мамону, як наносить на карту військові цілі.

"Тут є база даних із розташуванням складів, військових частин. Тут зазначено, де живуть генерали... Де мешкають пілоти стратегічних бомбардувальників, які обстрілюють Україну. Щоб зламати систему, потрібно зрозуміти, як вона працює. Тоді можна бити по її слабких місцях".

За його словами, до мережі входять близько "трьох десятків" людей, які перебувають у Росії, Україні та інших країнах Європи. Ті, хто працює за межами Росії, займаються логістичною підтримкою, зокрема відстеженням цифрових слідів потенційних цілей.

Фома наголосив, що кандидатури для спостереження пропонує ГУР, але він і його команда самостійно перевіряють, чи справді цих людей можна вважати воєнними злочинцями.

"Як правило, ми також перевіряємо інформацію про цю людину... І лише після цього вирішуємо, працювати щодо неї чи ні".

Водночас він переконаний, що дії його команди виправдані.

"Я хочу, щоб люди, які чинять жахливі речі від імені Путіна та Росії в Україні, розуміли: їм доведеться за це заплатити. Я хочу, щоб вони боялися".

Фома підкреслив, що лише передає українцям розвідувальну інформацію, а його мережа не бере безпосередньої участі в ліквідаціях.

Говорячи про вбивство генерала Сарварова, який загинув у грудні 2025 року, він згодом написав Мамону:

"Стежити за ним було непросто. Він по черзі жив то в коханки, то в колеги. Приховував свої маршрути та постійно змінював розклад".

Водночас Фома не ділився з Мамоном і BBC жодними планами заздалегідь.

Іван же неохоче розповідав про свою діяльність навіть після завершення операцій.

Фома провів власне розслідування щодо Івана.

Поспілкувавшись зі своїми контактами у військовій розвідці як в Україні, так і в Росії, він дійшов висновку, що Іван, імовірно, був причетний до планування удару по найбільшому російському заводу з виробництва військових безпілотників у Єлабузі в червні минулого року. Була інформація, що внаслідок цього інциденту загинула одна людина.

Іван наголосив, що під час таких операцій завжди намагаються уникати жертв серед цивільного населення.

Водночас і для нього самого така діяльність була пов'язана з великим ризиком.

"Найнебезпечніший випадок був тоді, коли мою машину зупинили для перевірки, а в мене були саморобні вибухові пристрої. Ризик був дуже високим, але, як бачите, мене не викрили", - сказав він.

Щоб зменшити ризик викриття, робота не має чіткої структури, пояснив Іван. За його словами, він ніколи не зустрічався особисто і не знав справжніх особистостей інших людей, з якими співпрацював.

Фома дотримується такого самого принципу зі своїми агентами.

"Щойно ви починаєте збирати людей у групи, спільні чати, залишати сліди в інтернеті, дуже велика ймовірність, що всю цю групу швидко затримають або ліквідують", - сказав він.

Іван зазначає, що в Росії залишилося небагато людей, придатних для такої діяльності.

"Більшість ідейних людей або залишили країну, або вже сидять за ґратами", - каже він.

Як з'ясувала BBC, багато росіян, залучених до диверсійної діяльності на території своєї країни, діють несвідомо. Наприклад, водії вантажівок можуть не знати, що їхній вантаж використовують в подібних операціях. Інші ж погоджуються на це за гроші.

Іван стверджує, що керується винятково ідейними мотивами. Раніше він був учасником політичної опозиції.

Тому можна було б очікувати, що російські силовики уважно стежать за його пересуваннями.

Саме тому дивує, що йому неодноразово вдавалося виїжджати з Росії та повертатися назад.

Мамон переконав Івана поїхати з ним у пустельну місцевість у Грузії, де вони могли вільно поговорити, і запитав, звідки українці знають, що можуть йому довіряти.

"Ти їдеш до третьої країни, де з тобою зустрічаються агенти [України] і проводять перевірку на поліграфі", - розповів Іван.

Мамон попросив Івана зв'язати його з одним із кураторів ГУР в Україні. Той одразу зателефонував Івану на гучний зв'язок, очевидно, демонструючи, що справді працює з ним. Під час розмови вони використовували кодові фрази, згадуючи про "ремонт у школі".

Втім, згодом куратор визнав, що не може повністю виключити можливість того, що Іван також працює на російські спецслужби, добровільно або під примусом.

Фома вважає, що сам факт вільних поїздок Івана не обов'язково тривожний сигнал.

"У цій системі є всілякі прогалини, і якщо ти про них знаєш або тобі просто щастить, то можеш прослизнути крізь них і жити всередині системи. Як миша в шматку сиру", - сказав він Мамону.

Ще переконливішим аргументом, можливо, є те, що якби Іван справді працював і на ФСБ, він, найімовірніше, передавав би російській спецслужбі відомі йому плани українських атак.

Понад за рік до того, як більш як сотня українських дронів завдала потужного удару по російських військових об'єктах, Іван розповідав Марцину, що готується велика атака на стратегічні бомбардувальники на аеродромах по всій Росії. Втім, деталей він не розкривав.

Марцин запитав Івана, як він справляється з такою роботою.

"Страх присутній завжди, - відповів той. - Він переслідує мене всюди. Навіть коли нічого не робиш, все одно боїшся. Це Росія".

Водночас він висловив упевненість, що рано чи пізно його життя зміниться.

"Путін не житиме вічно", - сказав Іван.