Зебри проти шершнів: як РФ намагається захиститися від українських "розумних дронів"

Успіх компанії ЗСУ з відрізання російської логістики на Півдні або ж "логістичний локдаун", як висловився міністр оборони Михайло Федоров, був би неможливий, якби українці не знайшли ефективний інструмент для цього. Ним виявились middle-strike дрони з вбудованим штучним інтелектом (ШІ).

Як це працює і чим Росія намагається протидіяти?

Обидві сторони – російська і українська – останні роки активно працювали над впровадженням ШІ в свої роботизовані комплекси та інші бойові системи.

Не все йшло гладко. Досі не реалізовані амбітні проекти зі створення роїв дронів або автоматично керованих наземних комплексів.

За даними міноборони України, наразі близько 100 компаній тестують штучний інтелект за допомогою бази даних, зібраних в бойових умовах.

Чим більше інформації отримає ШІ, тим швидше він буде навчатися і тим краще ідентифікуватиме об'єкти – і мова не лише про їх візуальне зображення, але й про тепловий та акустичний слід.

Поки що найбільшого прогресу вдалося досягти в напрямку інтеграції елементів ШІ до систем пошуку, захоплення і ураження цілей в автоматичному режимі.

І якщо РФ намагається використати цю новацію в своїх далекобійних ударних дронах типу "Шахед", то Україна зосередилась на інтеграції ШІ в свої middle-strike безпілотники, тобто ті, які летять на 50-250 км і б'ють передусім по так званому ближньому тилу. Це зона, де розташовані логістичні артерії, райони ППО, ремонтні бази, місця зберігання паливно-мастильних матеріалів або склади з боєприпасами.

Тут важлива не так потужність ударного дрону, як його точність, а також можливість діяти в зоні покриття ворожого РЕБ.

Бійці ЗСУ з весни 2026 року почали активно використовувати такі БПЛА, як українського, так і закордонного виробництва.

Про який ШІ і про які дрони йде мова

Однак для початку слід розібратися, як саме штучний інтелект залучений до "автоматичного наведення" в дронах.

Технічний фахівець і радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов (позивний "Флеш") звертає увагу, що наразі мова йде про три основі складові:

Що стосується "розпізнавання цілей", то, як зауважує "Флеш", дуже багато сучасних китайських дорогих відеокамер вже мають функцію підсвічування цілей та їх розпізнавання. Для цього використовується нейронна мережа, яка ідентифікує знайомі їй об'єкти. Така камера може знайти ціль і утримувати її у фокусі.

Наступний етап – "автоматичний вибір цілі". На цій стадії ШІ має проаналізувати цілі за пріоритетністю, вибрати необхідні та ухвалити автономне рішення про атаку.

"Це, безперечно, найближче майбутнє всього сегмента ударних БПЛА. Але зараз такі системи як у нас, так і у противника лише проходять перші етапи бойового випробування", – вказує Бескрестнов.

Ще один етап – "доведення". За словами фахівця, в крилатому БПЛА це складніше, ніж у роторному, але це вже реалізовано на практиці.

Щоб доведення працювало, має стабільно працювати відеоканал, адже саме оператор вказує ціль, яку потрібно атакувати.

Українські військові наразі отримали для використання цілу лінійку різних засобів, які мають вбудовані системи "автоматичного доведення" до цілей.

Для онлайн керування на них часто встановлюють термінали супутникового зв'язку Старлінк.

В першу чергу мова йде про дрони українського виробництва FP-2 (дальність 200-300 км, бойова частина – близько 100 кг), "Дартс" (дальність 50-120 км і БЧ 5-10 кг) і "Булава" (дальність – близько 60 км і вага БЧ – 11 кг).

Однак справжнім "відкриттям" цього року став безпілотник літакового типу Hornet (з англійської – "Шершень") від американської компанії Swift Beat, яку очолює колишній гендиректор Google Ерік Шмідт.

Він має невелику бойову частину – до 5 кг – але надзвичайно високу точність через вбудовану систему автоматичного захоплення і ураження цілей. Може летіти на 100-160 км.

Навесні і на початку літа українські джерела почали публікувати десятки відео з кадрами ефективного застосування саме цього БПЛА по російській логістиці.

Які переваги

ВВС News Україна поспілкувалась з військовими на фронті, які в щоденному режимі використовують дрони з штучним інтелектом.

Вони визнають, що ця зброя в рази підвищила точність і якість уражень ворожої техніки.

Водночас вона суттєво знизила кваліфікаційні вимоги до операторів БПЛА.

І це важливий нюанс.

В умовах, коли Україна відчуває перманентний дефіцит особового складу в ЗСУ, кожен ефективний пілот БПЛА буквально "на вагу золота". Підрозділам в буквальному сенсі доводиться конкурувати за нього або намагатися втримати від "переманювання" фахівця в іншу більш потужну чи впливову структуру.

Тому дрони з ШІ, які треба тільки вміти запустити і довести до визначеного району, можуть стати ефективною зброю в руках навіть недосвіченого оператора.

"Ми порівняли якість ураження цілі з автозахопленням і без. В першому випаду вона просто на порядок вища. І в цій ситуації ми вже не потребуємо високої кваліфікації пілота. Якщо раніше з 10 пілотів лише один мав достатньо високий рівень для якісної роботи, то зараз можливості дронів з ШІ зрівняли їх рівень", – пояснює ВВС командир 1-го окремого штурмового полку, майор Дмитро Філатов (позивний "Перун").

Його підрозділ, разом з 475-м окремим штурмовим полком CODE 9.2 нещодавно створив спеціальний мультидоменний центр "Фаланга" для проведення операцій з уражень російської логістики на Півдні.

Для ударів вони використовують дрони "Дартс", "Hornet", FP-2, а також "Бегемот" (дальність до 300 км, бойова частина 75 кг).

Очільник управління безпілотних систем 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, майор Денис Поляченко каже, що його оператори також використовують дрони з ШІ, в тому числі і "Hornet", для нищення логістики РФ на території від Покровська і аж до околиць Донецька.

Щоправда, крім переваг, він каже і про низку недоліків цього ударного безпілотника.

Які недоліки

Насамперед, каже Поляченко, система безпілотника все ще не навчилась правильно розпізнавати ціль.

"Коли пролітаєш біля цілі, то система дрону її автоматично підсвічує оператору. Сам дрон не може виявити, що це за ціль: чи вона знищена, чи вона рухається, чи стоїть. Тому система БпЛА підсвічує його, приближає його трошки, щоб оператор міг зрозуміти, що це. Якщо оператор переконується, що це та ціль, яку треба вразити, то він підтверджує її і далі вже працює ШІ, який долітає, опрацьовує ціль", – каже він.

ШІ, за його словами, "достатньо добре" показує себе на рухомих цілях типу транспорт.

Але що стосується атаки на особовий склад противника, то тут вже проблем більше. Бо противник може бігати зі сторони в сторону, а ШІ не розуміє, як правильно коригувати дрон в таких умовах. Зокрема, він його не плавно, а занадто різко повертає, через що виникають проблеми з ураженням.

Як це працює на практиці: оператор запускає дрон, наприклад, за 100 км від району, де може бути потенційна ціль. БПЛА облітає зони, де є російська ППО, і наближається, наприклад, до автотраси, де планується рух бензовозів.

Камери дрона ( "Hornet" має дві камери – спереду і снизу) фіксують потенційні об'єкти, які має підтвердити оператор.

Це підтвердження треба зробити за 300-400 м від цілі. Однак, якщо треба підкоригувати курс, то можливо це робити, аж поки не зникне радіогоризонт, тобто десь за 150 м від цілі.

Коли зникає радіогоризонт, тобто можливість керувати дроном, то він сам продовжує політ до цілі в автономному режимі.

Однак є суттєвий нюанс – маневреність безпілотника. Вона ще недостатньо плавна, а різкі розвороти можуть перевернути БПЛА.

"Якщо летіти по маршруту руху цілі, то дрон працює ідеально, але якщо ти летиш перпендикулярно, то оператору доводиться вручну розвернути дрон і лише після цього захопити ціль.

Це тому, що ШІ не розуміє, що зображення цілі треба плавно "довернути", бо якщо він відразу в такому положенні захопить ціль, то він починає різкий поворот і дрон може перевернутися", – каже майор Поляченко.

Серед недоліків американських "шершнів" він також зазначає їх обмежену кількість і "немаленьку вартість". Вона складає близько 6 тис. доларів. До прикладу, український "Дартс" коштує 1 тис. доларів.

Гендиректор компанії TAF Industries - одного з найбільших українських виробників перехоплювачів та FPV-дронів - Володимир Зіновський каже ВВС про проблеми "етичного характеру" при впровадженні ШІ до своїх виробів.

"Є застороги етичного характеру. Яким би навченим не був алгоритм, завжди існує ймовірність, що він може класифікувати як ціль цивільну людину чи об'єкт. Тому наша мета — це дрон із ШІ, який добре розпізнає і підсвічує те, що варте уваги, аби зменшити навантаження на оператора", - зазначив він.

За його даними, алгоритми ШІ ефективніше і точніше спрацьовують проти швидкісних повітряних, а не наземних цілей.

Чи рятує камуфляж

Оговтавшись від першого шоку "логістичного локдауну", Кремль почав гарячково шукати рішення, як протидіяти українським дронам середньої дальності зі штучним інтелектом.

Кожен день затягування цих пошуків призводив до все нових і нових кадрів палаючих бензовозів, пробитих мостів і уражених зенітно-ракетних комплексів.

Одним з перших рішень, яке спробувало реалізувати російське командування, стало маскування.

В соцмережах і на телеграм-каналах російських воєнкорів з'явились кадри військових вантажівок РФ, пофарбованих в біло-чорні смуги як зебри.

Цей екстравагантний крок мав під собою певну логіку.

Його завданням, вочевидь, було обманути системи автоматичного розпізнавання цілей в українських БПЛА. За задумом, система ШІ не могла б ідентифікувати правильно і захопити силует об'єкта, пофарбованого в такий камуфляж.

Слід зазначати, що серед науковців досі немає єдиної думки, як саме чорно-білі смуги допомагають зебрами маскуватися в африканських саванах.

Тривалий час вважалося, що вони у русі створюють оптичну ілюзію і цим обманюють хижаків. Інша теорія твердить, що такий камуфляж дезорієнтує комах, які не можуть розрахувати траєкторію і не в змозі сісти на шкіру зебр.

Якби там не було, чорно-білий камуфляж – не винахід росіян.

Профільне видання Defense Express пише, що його вперше використали ще під час Першої світової, але для маскування літаків і кораблів, зокрема британських легких крейсерів типу "Town".

Такий малюнок корпусу судна мав завадити противнику визначити за допомогою оптичних далекомірів курс, швидкість, розмір і дальність цілі.

Керівник TAF Industries Володимир Зіновський, що зараз чорно-білий смугастий камуфляж може "тимчасово допомагати", поки ШІ не навчений розпізнавати такі типи цілі та коригувати помилки обчислення, які викликає цей малюнок.

Опитані ВВС українські військові кажуть, що "зебровий камуфляж" на російській техніці не прижився і вони зараз частіше використовують інше маскування: намагаються декорувати чи фарбувати свої військові вантажівки під цивільні.

Наприклад, командир 1 ОШП Дмитро Філатов каже про декілька випадків, коли бензовози були замасковані під лісовози.

Загалом, цей спосіб захисту не є надто ефективним, зазначає він.

Річ у тім, що оптика камер більшості дронів настільки якісна, що досвідчений оператор без проблем відрізнить замасковану вантажівку чи макет військової техніки.

Майор Денис Поляченко звертає увагу ще на один аспект.

Використання безпілотників з тепловізійною камерою робить безглуздим будь-який камуфляж. Тим більше - "зебру".

"В нас є можливість застосовувати нічні "Хорнети" і там вже байдуже, який камуфляж на техніці. Бо є тепловий силует і не важливо, якого кольору ця техніка", – пояснює Поляченко.

Як РФ намагається протидіяти і що буде далі

Зрозумівши, що маскування не надто добре допомагає, російське командування звернулось до старої-доброї тактики фізичного захисту своєї логістики.

З середини червня в мережі з'явилося багато свідчень того, що РФ перекинула додаткові мобільні вогневі групи саме на автошляхи Півдня і Криму.

Вони працюють як стаціонарно, так і в русі, супроводжуючи військові вантажі, наприклад бензовози.

Вогневі групи озброєнні зенітними кулеметами або дронами-перехоплювачами "Елка" (з російської – "Ялинка").

Їх особливістю є те, що вони працюють як кінетичний перехоплювач, тобто врізаються в ціль, а не вибухають поряд з нею.

Попри це, майор з 7-го АК Денис Поляченко каже, що ці перехоплювачі показують себе достатньо ефективно і збиття українських міддл-страйк дронів почастішали.

На думку командира 1 ОШП Дмитра Філатов, "вікно можливостей" для українських БПЛА противник зможе повністю закрити на початку наступного року.

В першу чергу, вважає він, росіяни повторять український досвід і максимально затягнуть антидроновими сітками свої дороги в ближньому тилу.

Це позбавить можливості для ефективної ударної роботи middle-strike дронів ЗСУ.

Але це не швидкий процес, бо Сили оборони поки що тримають під вогнем шляхи постачання і не дають вільно проводити ці роботи, атакуючи противника.

За прогнозом Філатова, восени кількість уражень українськими middle-strike дронами навіть зросте, бо маскування стане гірше, коли зникне "зеленка" (опаде листя з дерев і кущів), але в зимовий період це все стане на паузу через погодні умови, які сильно заважають польоту БПЛА літакового типу, тобто таких як "Hornet" і "Дартс".

"Це буде час, який росіяни по максимум використають для фронтової логістики і встановлення антидронових сіток. Тому мій прогноз, що до наступної весни ми втратимо можливості вільно атакувати їх. Тому для нас важливо, щоб ми сконцентрували всі сили і засоби до кінця року, максимум – до початку наступного", – резюмує командир 1 ОШП.