“Пророк” і таємнича смерть його дружини Шармен

Британці Шармен Спірс було 40, коли вона познайомилась з проповідником Еріком Адусою.

На той момент вона вже кілька років була частиною одного з найдинамічніших християнських рухів - п'ятидесятництва.

Віра, здавалося, допомогла їй знайти те, чого вона давно шукала - внутрішній спокій і відчуття опори. Але чогось усе одно бракувало.

"Вона просто втомилася від звичайних чоловіків, - розповідає її подруга Анна-Марі. - Їй був потрібен "чоловік від Бога". Той, якого їй ніби пообіцяли".

Невдовзі вона розповіла: "Я зустріла одного чоловіка… відомого проповідника".

Її обранцем став головний пастор церкви Global Light Revival Church.

Ерік Адуса, родом із Гани, регулярно з'являвся на християнських телеканалах. У своїй спільноті його називали не просто пастором, а пророком. Вважалося, що він отримує одкровення безпосередньо від Бога й передає їх людям.

Навесні 2014 року вони познайомилися. Роман розвивався стрімко, і вже у вересні пара одружилася.

А ще за пів року Шармен Спірс була мертва. Її тіло знайшли у ванній одного з готелів у Гані.

Аудсу заарештували за підозрою у вбивстві, але згодом відпустили через брак доказів. Він заперечував будь-яку причетність до смерті дружини.

Більш ніж через десять років розслідування BBC виявило суттєві прогалини та суперечності в його версії подій.

А колишні партнерки Адуси заявляють, що він становив небезпеку для жінок.

Дівчина з шотландського містечка

Шармен Спірс виросла в Арброаті - невеликому рибальському містечку на сході Шотландії.

Її мати Лінда працювала прибиральницею, а батько Пітер - сантехніком.

Друзі описували її як "соціальний магніт" - людину, до якої всі тягнулися.

У 19 років вона переїхала до шотландського Глазго, працювала в магазинах, барах і ресторанах.

Подруга Лінсі згадує, що в неї були різні стосунки з чоловіками, інколи доволі складні. Одного разу вона навіть опинилася в притулку для жінок, що постраждали від насильства.

У родині теж було непросто: один брат загинув в ДТП, інший потрапив у залежність від героїну.

У 30 років Шармен переїхала до міста Суонсі в Уельсі, щоб почати все спочатку й вивчати фотожурналістику.

У 2007 році в неї народився син Айзек. Вона виховувала його сама й важко переживала післяпологову депресію - саме тоді в її житті з'явилася релігія.

Вона приєдналася до новоствореної церкви Liberty Church і швидко стала активною парафіянкою.

Адуса на той момент служив у Лондоні як старший пастор іншої п'ятидесятницької церкви.

Вони познайомилися через християнський сайт знайомств і вже за кілька тижнів оголосили про заручини.

Мати Шармен, Лінда, була приголомшена: донька повідомила про весілля, навіть не згадавши, що має партнера.

Із звичайної жінки - у дружину "пророка"

Друзі помітили, що Шармен поступово зникає з їхнього життя: раніше вона спілкувалася щодня, тепер - майже ні.

Після весілля вона стала "першою леді" церкви - так у спільноті називали дружину пророка.

"З простої людини вона раптом перетворилася на знаменитість", - згадує у розмові з ВВС подруга Шармен, Мехрунісса Томас.

Але за зовнішнім блиском ховалася інша реальність.

Під час візитів до Шармен друзі бачили зовсім іншу картину шлюбу.

"Вона казала: "Він не проявляє до мене любові. Немає ні кохання, ні пристрасті"", - додає інша подруга, Анна-Марі.

Вагітна від Адуси, Шармен повернулася до Арброату до матері. Це була їхня перша зустріч після весілля.

Вона зізналася, що шлюб руйнується і вона хоче повернутися додому. Але невдовзі знову поїхала - спершу до Лондона, потім до Гани.

Більше мати її не бачила.

Остання ніч у готелі

За даними поліції, Адуса був останнім, хто бачив Шармен живою.

Він стверджував, що вони разом вечеряли, були біля басейну, а потім провели спокійний вечір у номері.

Пізніше він нібито поїхав серед ночі до Аккри на ранкову зустріч.

Однак свідок із готелю (назвемо його Едвард) розповів BBC іншу версію.

За його словами, пізно вночі до готелю приїхали ще двоє чоловіків разом з Адусею.

Вони піднялися до номера 112, де була Шармен.

У одного з них був портфель.

Чоловіки пробули в номері близько години.

Близько першої ночі Адуса поїхав, попросивши не турбувати дружину.

Едвард каже: востаннє живою він бачив Шармен за кілька годин до цього.

Сам Адуса ніколи не згадував цих відвідувачів у своїх свідченнях.

Слідство й сумнівне алібі

Згодом поліція встановила: двоє з цих чоловіків справді існували. Вони підтвердили, що були в готелі тієї ночі й знали Адусу.

За їхніми словами, вони просто молилися в номері.

Один з них сказав, що Шармен виглядала "живою й активною".

Третю людину так і не вдалося знайти.

Колишній шотландський детектив Алан Джонс назвав це підозрілим упущенням: "Якщо в номер заходили потенційні свідки, їх треба було згадати. Але він не згадав нікого".

Також виникли питання до алібі Андуси - він твердив, що тієї ночі їхав на зустріч в Аккру. Але людина, з якою він нібито мав зустрітися, це не підтвердила.

За даними BBC, поліція Гани навіть не перевірила це алібі належним чином.

Детектив Джонс зазначає: "Це базова перевірка. Але її не зробили".

Героїн і версія про самогубство

Перед розтином Ерік Адуса наполягав: його дружина страждала на депресію, мала суїцидальні думки й нібито вживала наркотики. Саме ця версія згодом стала вирішальною для його звільнення.

Судово-медична експертка Афуа Абрахамс не виявила на тілі Шармен жодних ознак насильства.

Водночас у крові та печінці були зафіксовані сліди героїну - це й визначили як офіційну причину смерті: передозування.

Однак ця версія викликала чимало запитань. Героїн у Гані - рідкісне явище, особливо в невеликих містах. У готельному номері не знайшли ані самих наркотиків, ані будь-яких слідів їхнього вживання.

Рідні Шармен категорично відкидають таке пояснення.

"Вона ненавиділа наркотики", - каже її мати.

Подальший аналіз волосся лише посилив сумніви: жодних слідів опіоїдів виявлено не було, що свідчить - Шармен не була регулярною споживачкою.

Обличчя "пророка"

Під час розслідування ВВС з'ясувалося, що Ерік Адуса використовував різні імена: у Гані його знали як Еріка Аду Брефо, у США - як Еріка Ісаю Кусі Боатенга.

Колишні партнерки стверджують, що він змінював не лише імена, а й вік.

Деякі з них навіть не знали, що він - проповідник.

Одна з жінок, Лінн, згадує стосунки з ним як поступове занурення в контроль, ізоляцію та психологічний тиск.

"Він змінював мене крок за кроком. Я не могла виходити з дому, не могла телефонувати - він забрав у мене телефон. Я була повністю відрізана від світу".

Інша його партнерка, Емілі (ім'я змінене), описує схожий досвід.

"Це було повільно, майже непомітно. Спочатку здається, що нічого страшного не відбувається, але з часом він починає змінювати все", - згадує вона.

За її словами, під контроль потрапляли навіть дрібниці: "Моя зачіска мала бути певною, одяг - тільки таким, як він дозволяв. Усе мало відповідати його правилам".

Емілі каже, що справжній Ерік Адуса разюче відрізнявся від образу побожного проповідника, який він демонстрував публічно.

"Я була дуже вразливою і навіть не помічала, як минають місяці - він просто промив мені мізки", - зізнається вона ВВС.

"Я вірила, що це воля Бога, і боялася піти проти неї".

На її переконання, Адуса використовував релігію як інструмент маніпуляції та ізоляції. Його влада була передусім психологічною - майже невидимою ззовні, але тотальною всередині.

Втім, син Шармен, Айзек, розповідає про інший бік цих стосунків - темніший і жорсткіший.

За його словами, Ерік Адуса піднімав руку і на нього, і на його матір.

"Я чув, як мама кричала і плакала, - згадує 19-річний Айзек. - Якось він зайшов до моєї кімнати і намагався мене вдарити. Мама стала між нами - і він ударив її по обличчю".

Хлопець не стримує емоцій:

"Він називав себе пророком. Але який пророк б'є свою дружину? Який пророк підніме руку на дитину?

Я не вірю, що справжній пророк здатен на таке.

Те, як він говорив з моєю мамою, як поводився з нею - він не був ніяким, чорт забирай, пророком.

Він був жорстокою людиною. І не заслуговував навіть малої частини тієї похвали, яку отримував у своїй церкві".

За словами Айзека, фізичне насильство було лише частиною картини.

"Він контролював усе її життя: телефон, гроші, одяг, навіть те, що вона їла. Це були не стосунки - це було життя за його правилами".

Мати Шармен теж бачила ознаки насильства.

Якось, підстригаючи доньку, Лінда помітила залисини на потилиці.

"Я запитала: "Шармен, звідки це? Чому видно шкіру?"", - згадує вона.

Спершу донька уникала відповіді, ніби намагалася обійти тему. Але згодом усе ж зізналася: це зробив її чоловік - він смикав її за волосся.

За словами кількох свідків, опитаних BBC, такі епізоди були не поодинокими.

Вони вписуються у значно ширшу картину: життя в атмосфері контролю й страху, у якій опинилася Шармен.

Останні дні в Гані

Поки Шармен була в Гані, її близькі намагалися з нею зв'язатися. Але зв'язок ставав уривчастим, нестабільним - інколи її було майже неможливо знайти.

Одна з жінок з церкви Адуси, яка згодом дала свідчення британській поліції, розповіла: Шармен таємно завела другий телефон. Це сталося після того, як чоловік забрав у неї основний.

За її словами, саме тоді Шармен почала дізнаватися тривожні речі: що Адуса використовує інше ім'я, приховує свій справжній вік і, більше того - має ще одну дружину в Гані.

У якийсь момент вона почала говорити про розлучення. І готувалася до серйозної розмови з чоловіком.

За кілька днів до її загибелі жінка отримала від Шармен дзвінок.

Під час розмови вона почула сварку: Адуса кричав, а Шармен відповідала тихо й покірно.

"Щоразу, коли Ерік [Адуса] говорив, я чула удар по столу - ніби він наголошував на своїх словах", - згадує свідок.

Через приблизно 15 хвилин пролунав ще один різкий звук. І раптом - тиша. Дзвінок обірвався.

Пізніше з'ясувалося: ці свідчення так і не передали слідчим у Гані. Британська сторона вирішила їх не пересилати - через побоювання, пов'язані з тим, що в країні формально зберігається смертна кара.

Пошук правди

BBC вдалося знайти Адусу в Меріленді (США). Він продовжує проповідувати й живе з новою родиною.

Він твердить, що розслідування завдало йому серйозних страждань і заперечує всі звинувачення.

Але на запитання про смерть Шармен і свідчення колишніх партнерок він не відповів.

Що сталося в номері 112 - досі невідомо.

Син Шармен, Айзек, каже, що живе з цією втратою щодня: "Я знаю, що мама ніколи не побачить моїх досягнень. І це дуже важко".