Рекордний політ в історії: Артеміда-2 облетіла Місяць і показала його інший бік

Місяць, фото зроблено екіпажем місії

Автор фото, NASA

Підпис до фото, Місяць, фото зроблено екіпажем місії
    • Author, Відділ новин
    • Role, ВВС News Україна
  • Час прочитання: 4 хв

Астронавти місії "Артеміда-2" у понеділок досягли найвіддаленішої точки від Землі в історії пілотованої космонавтики та пролетіли над зворотним боком Місяця, уважно роздивляючись його поверхню.

Екіпаж у складі астронавтів NASA Ріда Вайзмена, Віктора Гловера й Крістіни Кох, а також представника Канадського космічного агентства Джеремі Хансена встановив рекорд максимальної відстані, подоланої людиною в космосі.

Вони перевершили досягнення місії "Аполлон-13", встановлене ще у 1970 році.

Тоді астронавти "Аполлона-13" віддалилися від Землі на 400 171 кілометр.

"Артеміда-2" змогла збільшити цю дистанцію приблизно на 6,5 тисячі кілометрів, сягнувши пікового показника у 406 771 кілометр від нашої планети.

Після 22:00 за Гринвічем Центр управління польотами в Г'юстоні тимчасово втратив зв'язок з екіпажем: космічний корабель "Оріон" зайшов за зворотний бік Місяця.

Ця пауза тривала рівно 40 хвилин — саме стільки й передбачали розрахунки.

Спершу на моніторах інженерів знову з'явився радіосигнал, за ним надійшов великий пакет телеметрії, а згодом пролунав чіткий голос Крістіни Кох: "Г'юстоне, "Інтегріті", перевірка зв'язку. Як же приємно знову чути Землю".

Команда астронавтів місії "Артеміда-2"

Автор фото, NASA

Під час прольоту над зворотним боком корабель наблизився до поверхні Місяця на мінімальну відстань — близько 6 550 кілометрів. Із цієї точки астронавти змогли детально роздивитися рельєф і провести серію високоточних фотозйомок.

Окрім цього, їм доручили зробити олівцеві замальовки та записати аудіоописи побаченого - для подальшого аналізу й документування місії.

Зараз екіпаж прямує назад до Землі. Під час зворотного шляху астронавти також спостерігали сонячне затемнення, фіксуючи його на фото й відео.

Подорож додому триватиме приблизно чотири дні.

Приводнення заплановане на 11 квітня о 01:07 за Гринвічем у Тихому океані - біля західного узбережжя США.

Чому так важливо роздивитися Місяць зблизька

Пропустити Whatsapp і продовжити
BBC Україна тепер у WhatsApp!

Як дізнатися головне про Україну та світ?

Підписуйтеся на наш канал тут.

Кінець Whatsapp

Паллаб Гош, науковий оглядач ВВС:

Подібний проліт дає ефект, близький до аерозйомки на малій висоті - тільки без посадки. Це дозволяє побачити деталі, які залишаються невловимими навіть для найпотужніших орбітальних апаратів.

Під час польоту на висоті близько 9 тисяч кілометрів астронавтів просили буквально "читати" поверхню: розпізнавати кратери, урвища, застиглі лавові потоки і фіксувати їх у максимально можливій роздільній здатності. Такий підхід поєднує людське спостереження з високоточними технологіями.

Отримані зображення, а також дані лазерного сканування й відеозйомки з борту "Оріона" допоможуть уточнити карти місячної поверхні. Для геологів це шанс глибше зрозуміти, як формувалася кора Місяця протягом мільярдів років - від перших ударів метеоритів до масштабних вулканічних процесів.

Окрема увага - полярним регіонам. Саме там планують висаджувати майбутні місії, адже в цих зонах, імовірно, зберігаються поклади льоду.

Спостерігаючи за грою світла й тіні на складному рельєфі, астронавти фактично допомагають прокладати маршрут для наступних польотів. Їхні дані дозволять точніше оцінити, які схили можуть бути небезпечними, які ділянки здатні витримати посадкові модулі, і де варто шукати ресурси для майбутньої інфраструктури.

Не менш важливий об'єкт дослідження - так званий "підвішений місячний пил". Його здіймають сонячне випромінювання та електростатичні сили. Вченим критично важливо зрозуміти, як ці частинки поводяться над поверхнею.

Центр управління польотами в Г'юстоні

Автор фото, NASA

Підпис до фото, Центр управління польотами в Г'юстоні

Арсенал для зйомки Місяця

Порівняно зі своїми попередниками з програми "Аполлон", екіпаж "Артеміди" вирушив у політ із набором сучасної цифрової техніки.

Основу цього арсеналу становлять три камери від Nikon. Дві з них - професійні моделі D5: одна оснащена ширококутним об'єктивом 14–24 мм для панорамної зйомки Місяця, інша - зум-об'єктивом 80–400 мм, що дозволяє "діставати" найдрібніші деталі рельєфу. Третя камера - бездзеркальна Z9 із 35-міліметровим об'єктивом - забезпечує зображення, максимально наближене до того, як сцену сприймає людське око.

Зовні корабля, на сонячних панелях, встановлено екшн-камери GoPro, які фіксують політ із різних ракурсів. Крім того, кожен член екіпажу має при собі iPhone - для оперативної зйомки й документування місії в більш "живому", репортажному форматі.

Під час прольоту навколо Місяця освітлення навмисно приглушують - це допомагає отримати знімки з кращою деталізацією та меншими пересвітами.

Втім, навіть ці високотехнологічні пристрої мають свого легендарного конкурента: 70-міліметрові плівкові камери Hasselblad, якими користувалися астронавти "Аполлона". Їхня якість зображення й досі вважається еталонною.

Однак плівкова камера потребувала б десятків рулонів для подібного обсягу роботи, а цифрові пристрої здатні зберігати тисячі знімків на карті пам'яті, меншій за поштову марку.