Європа вже встигла відвикнути від російського газу, але взимку ЄС знову загрожує енергетична криза

Ще минулої зими здавалося, що Європейський Союз остаточно позбувся залежності від російського газу і навчився жити в новій реальності без енергетичних криз. США та Норвегія замінили Росію як головного постачальника природного газу. Зима 2026-2027 років обіцяла низькі ціни, відновлення попиту та відродження європейської промисловості. Але з'явилася нова проблема.

Традиційно влітку газ дешевшає, і Європа закуповує його про запас на зиму. Зазвичай до кінця жовтня Євросоюз накопичує близько 100 млрд кубометрів газу в підземних сховищах, що еквівалентно приблизно половині зимового попиту та покриває близько 25-30% потреб ЄС в опалювальний сезон. Це пов'язано з тим, що сховища ніколи не вичерпуються повністю і певний обсяг газу залишається в них до весни.

Однак зима вже наближається, а газ так і не подешевшав. Запаси в сховищах є рекордно низькими для початку серпня: лише близько 60%, або трохи менше ніж 60 млрд кубометрів. Експерти переконані, що рекомендованого ЄС рівня заповнення сховищ у 90% до 1 листопада або, в крайньому разі, до 1 грудня, досягти вже неможливо. Якщо ж зима виявиться суворою, то ціни різко зростуть, а Європа ризикує зіткнутися з новою енергетичною кризою.

З цього приводу зловтішається спецпредставник Кремля Кирило Дмитрієв.

"ЄС стоїть перед загрозою енергетичної кризи з власної вини", – написав він, додавши до допису графік заповненості газових сховищ і GIF-анімацію з Джоном Сноу із серіалу "Гра престолів", де замість фрази "Зима близько" було написано "Рахунки близько", очевидно маючи на увазі рахунки за газ і електроенергію для європейських споживачів.

Однак Росія до цієї кризи не має стосунку. Головною причиною стала війна США та Ізраїлю з Іраном.

Незвичне літо

"Влітку зазвичай усе спокійно. Але не цього літа", – пояснює проблеми з поповненням запасів газу в Європі експертка з енергетики Колумбійського університету Енн-Софі Корбо.

"У найкращому разі сховища до початку опалювального сезону будуть заповнені на 70-80%. Якщо зима буде м'якою, нічого страшного не станеться, – сказала вона. – Але якщо буде холодно, хмарно й безвітряно, почнуться труднощі".

Темпи поповнення запасів суттєво відстають не лише від показників останніх років, коли ЄС зобов'язав країни-члени заповнювати газові сховища на 90% на тлі російської агресії проти України. Нині вони навіть нижчі, ніж у відносно благополучний період 2016-2021 років, свідчать розрахунки дослідницького центру Bruegel.

Причина в тому, що минулої зими покупці вирішили: Європа навчилася жити без російського газу, а попереду на неї чекають лише низькі ціни.

І справді, у січні 2026 року, попри сувору зиму та низькі запаси, газ коштував приблизно стільки ж, як і в січні 2025 року – 30-35 євро за мегават-годину. Це вище за довоєнний рівень близько 20 євро, але все ще цілком прийнятно для європейських споживачів.

І вони мали підстави розраховувати на здешевлення газу, адже якщо раніше ціни стримувалися завдяки повним сховищам і теплій зимі, то минулої зими вони не знижувалися лише через виснажені запаси та холодну погоду.

Крім того, два головні світові виробники скрапленого природного газу – США та Катар – обіцяли збільшити постачання на світовий ринок. Катар наприкінці цього року мав запустити нову чергу свого великого заводу в Рас-Лаффані, а довоєнні ціни відображали очікування надлишку газу на ринку.

Тому європейці не поспішали заповнювати підземні сховища до наступної зими, розраховуючи на зниження цін у літні місяці. Але Дональд Трамп, розпочавши війну на Близькому Сході, розпорядився інакше.

Газу бракує

З початком бомбардувань Ірану на початку березня ціни на газ у Європі зросли приблизно до 50 євро за мегават-годину слідом за цінами на нафту. У відповідь на іранські удари було знищено 17% потужностей комплексу в Рас-Лаффані, який виробляє 20% усього скрапленого природного газу у світі.

Після цього настало нетривале перемир'я, протягом якого нафта подешевшала, а газ – майже ні. Зараз у Європі він коштує 60 євро за мегават-годину.

"На відміну від нафтового ринку, на газовому немає стратегічного резерву", – пояснює Енн-Софі Корбо.

Щоб компенсувати втрати, спричинені війною в Перській затоці, західні країни вирішили вивести на ринок 400 млн барелів нафти зі стратегічних резервів. Втрати були більшими – понад 1 млрд барелів, але щойно Ормузька протока знову відкрилася для судноплавства, ціни на нафту знизилися.

На відносно молодому газовому ринку нічого подібного немає. Тут ціни значною мірою залежать від поточного балансу попиту та пропозиції, а саме з цим зараз виникли проблеми.

"Кризу посилюють літня спека та потенційно рекордне явище Ель-Ніньйо, – каже Енн-Софі Корбо. – Коли війна починалася, я думала: нічого страшного, Азія споживатиме трохи менше газу. Але в підсумку спека й масове використання кондиціонерів призвели до того, що попит там, навпаки, зріс".

Чи варто чекати кризи

Поки триває війна проти Ірану, Європа залишатиметься в стані невизначеності. Однак ситуація може дуже швидко змінитися, зазначають експерти Оксфордського інституту енергетичних досліджень (OIES).

"Ціни на ф'ючерси свідчать про те, що в січні газ може коштувати дешевше, ніж зараз. Тож який сенс заповнювати сховища влітку, якщо взимку цей газ можна просто купити на ринку?" – пишуть вони.

Європейське агентство ACER, яке координує нагляд за енергетичним сектором у всіх 27 країнах ЄС, також вважає, що серйозних проблем вдасться уникнути, оскільки за останні роки Євросоюз значно наростив потужності для регазифікації скрапленого природного газу.

"Потужності регазифікації допоможуть компенсувати нестачу запасів у підземних сховищах, – зазначає ACER. – За умови достатніх поставок скрапленого газу".

Іншими словами, головне питання полягає в ціні. Якщо війна навколо Ірану завершиться, спека спаде і не виникне нових проблем, Європа без особливих труднощів переживе цю зиму. А якщо ні, то...

"Система вкрай нестійка. Статися може будь-що. Наприклад, українці вирішать підірвати російські газопроводи до Туреччини або об'єкт "Ямал СПГ". Або ж ураган у США вплине на обсяги експорту скрапленого газу. Тоді ціни напевно зростуть", – сказала Енн-Софі Корбо.