Чи зможе ЄС знайти перемовника, який зупинить вогонь в Україні

Україна закликає Європейський Союз допомогти з перемовинами про припинення війни з Росією. Це питання обговорюватимуть на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС на Кіпрі.

ЄС розглядає можливість контактів із Москвою щодо України, оскільки зусилля США з посередництва зайшли в глухий кут, а Росія посилює свої смертоносні удари.

Міністр закордонних справ України заявив BBC, що Київ прагне внести "нову динаміку" в переговорний процес.

"Нам потрібно перейти до нового формату переговорів із російською стороною", – сказав Андрій Сибіга під час нещодавньої розмови, запропонувавши "більш активну участь європейської сторони".

Серед кандидатів на роль посланця називають як колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель, так і експрем'єра Італії Маріо Драґі, але Сибіга не став називати конкретних імен.

Речник Драґі повідомив BBC, що той "воліє наразі не коментувати".

Цими вихідними президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що "ймовірно, не зміг би відповісти відмовою", якби йому запропонували цю роль, але лише після того, як Росія погодиться на припинення вогню.

Ознак цього поки що немає.

На вихідних Київ зазнав масованих ракетних і дронових ударів – одних із найінтенсивніших від початку війни. Відтоді Москва пригрозила "системними ударами" по місту, попередивши іноземців залишити його, а місцевих – бути обережними.

Попри таку ескалацію, Росія звинувачує ЄС у тому, що той заохочує Київ до військових дій і тим самим підриває мирні зусилля США.

Тож важко уявити, що вона вступить у будь-яку змістовну взаємодію з європейцями найближчим часом.

Росія воліє вести переговори зі США – частково з міркувань статусу, а частково через те, що представники президента Дональда Трампа демонстрували вкрай м'який підхід, більше тиснучи на Київ, ніж на Москву.

Цей підхід зазнав невдачі, і минулого тижня держсекретар Марко Рубіо заявив, що США не зацікавлені проводити "нескінченний цикл зустрічей, які ні до чого не призводять". Згодом він уточнив, що США й надалі готові виступати посередником, "якщо з'явиться така можливість".

Тепер ЄС прагне долучитися до цих зусиль і забезпечити, щоб будь-яка угода – якщо її взагалі буде досягнуто – відповідала інтересам як України, так і європейської безпеки.

Володимир Путін стверджує, що відкритий до такої ідеї, за умови, що той, кого призначать, "не говорив про нас усяких гидот".

Водночас власним кандидатом від ЄС він назвав колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера – близького союзника Москви і багаторічного лобіста її інтересів.

Головна дипломатка ЄС Кая Каллас одразу відкинула цю ідею: за її словами, Шредер "сидів би по обидва боки столу".

Дводенна зустріч, яка відкривається в середу на Кіпрі, дасть міністрам змогу викласти позиції своїх країн більш вільно, ніж це відбувається на формальних самітах.

Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році більшість дотримувалася політики ізоляції та санкцій, і не всі погоджуються з доцільністю навіть обмежених контактів.

Деякі, як-от Швеція та Литва, вважають, що Росія зараз у скрутному становищі, і наполягають на посиленні тиску, а не на його послабленні. Інші, зокрема Італія, стверджують, що залишатися осторонь надалі нерозумно.

У березні Каллас поширила кілька відправних пунктів для обговорення, які один із посадовців ЄС назвав "їжею для роздумів". Її мета – виробити спільну позицію ЄС щодо Росії та окреслити "червоні лінії" перед початком контактів.

Хоч ідею призначення посланця – можливо, навіть групи таких посланців – обговорять на Кіпрі, серйозні дискусії відбуватимуться лише на рівні лідерів ЄС, потенційно на їхньому саміті наступного місяця.

Тим часом Україна прагне "зрушити з мертвої точки" і наполягає на прогресі, твердить чиновник ЄС.

"Це не має перетворитися на затяжний процес, зосереджений лише на обговореннях того, хто представлятиме, скільки людей і який формат. Ні. Це має відбутися швидко", – попередив Сибіга.

Аналітик Дипломатичної академії України й центру Adastra Ярослав Смовж вважає, що взаємодія з Москвою "приречена", якщо ЄС не діятиме з позиції сили.

"Є відчуття, що Європа певною мірою втратила відчуття власної суб'єктності у міжнародних справах, особливо коли йдеться про таку важливу масштабну війну в Європі", – каже Смовж.

"Але якщо Європа хоче виступати незалежним і нейтральним посередником, це не дасть результатів – так само, як не досягли успіху США", – додає він, наголошуючи, що Росію потрібно "стримувати залякуванням".

"Поки що реакція Європи на поведінку Росії виглядала не надто переконливо".

Поки ЄС говорить про переговори, Україна сама посилює тиск на сусіда, завдаючи повторних ударів углиб території Росії по об'єктах експорту нафти. Вона називає це своїми "далекобійними санкціями", і нещодавні масштабні атаки Москви свідчать, що це її нервує.

Однак це не означає, що серйозні мирні переговори вже близько.

"Немає жодних сигналів, що Росія хоче завершити цю війну", – каже депутат від правлячої партії "Слуга народу" Єгор Чернєв.

Але, на його думку, після зниження інтересу США "Європа може привнести в цей процес нову енергію".

"Вони представлятимуть ЄС, який чітко усвідомлює загрозу з боку Росії", – вважає депутат.