Південний міст Києва під атаками Росії: чи можливо зрізати його ванти і наскільки все небезпечно

1 та 2 жовтня Росія вперше завдала ударів реактивними дронами по Південному мосту в Києві. В конструкцію влучили як мінімум три БПЛА. Столична влада оголосила, що він закривається для транспорту.

Повідомлення про перше з початку війни влучання російського дрона в київський міст через Дніпро надійшло близько опівдня 1 жовтня.

Міський голова Віталій Кличко заявив, що зафіксовано два влучання БПЛА поблизу опорної частини Південного мосту. В цей момент перегоном рухався поїзд метро.

Серйозних пошкоджень вдалося уникнути, повідомила київська влада.

Ввечері в середу очільник столиці повідомив про ще одну атаку на міст. Безпілотник, за його словами, пошкодив дорожнє полотно.

Однак згодом він написав, що наслідки значніші: пошкоджені опора, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне загородження метрополітену.

Ще один удар прийшовся на ранок 2 жовтня. Близько 5:00 російський БПЛА влучив в Південний міст, пошкодивши, судячи з фото ДСНС, огородження мосту, відбійник і конструкції метропроїзду.

Рух метро та іншого транспорту через міст зупинили. Також влада обмежила рух на ще двох столичних мостах, які давно визнані аварійними, а саме на мосту Метро і мосту Патона.

Чим особливий Південний міст

Південний міст, який сполучає густонаселені райони лівого берега Києва та правобережний мікрорайон Видубичі, почали проєктувати в 1983 році.

Він мав стати найкоротшим шляхом від аеропорту "Бориспіль" до центру Києва, а також розвантажити інші мости, які вже на той час не справлялись зі зростаючим автомобільним трафіком столиці.

І зараз цей мостовий перехід є критично важливим не лише для Києва, але й для всієї України, забезпечуючи один з найбільших автомобільних транзитів вантажів і людей з правого на лівий берег. Крім того, "зелена гілка" метро, яка проходить Південним мостом, єдина, яка може (точніше могла до 2 жовтня) перевозити пасажирів через Дніпро під час повітряної тривоги.

Проєктуванням цього мосту займався видатний український інженер Георгій Фукс, який дотичний до створення і проектування чотирьох з п'яти київських мостів (Південний, Північний, Подільсько-Воскресенський і міст Метро).

При зведенні Південного мосту, як писав сам інженер, було використано "новітні технології, які покликані підвищити темпи будівництва, його індустріальність, надійність та довговічність конструкцій".

"Міст через річку Дніпро став тим полігоном, де в широких масштабах впроваджувалась так звана гнучка чи універсальна технологія", - так описував особливість Південного мосту інженер Фукс.

Почали зводити його в 1983 році, а рух автотранспорту пустили в грудні 1990 року. Ще через два роки на мосту запустили рух метро.

Одна з особливостей Південного мосту - вантова система. В Києві лише два мости, які побудовані за такою технологією - Південний і Північний. Їх ще називають позакласовими.

Ванти - стальні канати, натягнуті між покриттям і пілоном (вертикальна опора) мосту - не лише виглядають естетично, але й виконують ключові функції з противаги, балансування та підтримки прольотів переходу.

На Південному мосту Києва дві площини вант, в кожній з яких 72 ванти - по 36 тросів для підтримки великого прольоту мосту і 36 тросів-відтяжок. Вони знаходяться в розділових смугах між метропроїздом та розташованими з боків автомобільними частинами.

Для вант використані закриті оцинковані канати діаметром 62 мм, що мають розривне зусилля 350 тонн. Кожна ванта складається з двох таких канатів.

На відео, яке розповсюдили телеграм-канали 1 жовтня, видно, як БПЛА, ймовірно "Герань-4", влучає біля опорної частини пілона Південного мосту.

Враховуючи, що бойової частини такого дрона - близько 50 кг - не вистачить, щоб зруйнувати міцні сталеві та залізобетонні конструкції пілона, вірогідно ціллю БПЛА були саме ванти.

До того ж, за словами радника президента Сергій "Флеша" Бескрестнова, росіяни в останніх нальотах почали використовувати "оновлені" дрони "Герань".

Вони тепер мають спеціальні "вуса", що слугують детонаторами, та новий боєзаряд кумулятивно-ріжучого спеціального навантаження (КРСН).

Він складається з основного боєзаряду вагою 40 кг та чотирьох модулів ураження.

"Такий боєзаряд створено спеціально для знищення високовольтних опор та залізних мостових конструкцій", - зазначив фахівець.

Чи може дрон знищити ванти

BBC News Україна поспілкувалась з українським експертом в галузі містобудування, який був долучений до ремонту та обстеження київських мостів в минулі роки.

Враховуючи чутливість теми, він погодився прокоментувати нам це питання на умовах повної анонімності.

За його словами, теоретично пошкодити чи розламати декілька вант ударами БПЛА можливо, але при створенні і проєктуванні моста його стійкість розраховувалась із запасом.

"Там є великий запас. Тобто якщо одну чи дві ванти перебити, то нічого не станеться. Але якщо перебити більше вант і, не дай Боже, порушити пілон, то це будуть дуже великі проблеми", - зазначає експерт.

За його словами, два-три удари БПЛА не можуть суттєво вплинути на функціональний стан мосту. Інша справа, якщо атаки будуть систематичними і будуть використані сотні дронів чи десятки ракет.

"В залежності від того, куди вони влучили, які ванти пошкодили, то можуть бути різні обмеження в функціонуванні. Але міст від цього повністю не зруйнується, не буде "ефекту доміно", коли одну ванту зриває і інші починають відразу сипатися. Це може бути лише при дуже значному порушенні".

Однак існують проблеми з можливим ремонтом чи заміною вант у випадку їх пошкодження.

"Є питання по відновленню, тому що деякі конструкції вже не виробляються в нашій державі. Наприклад, ці ж ванти для Південного мосту і не робилися в Україні. Наскільки мені відомо, їх замовляли за кордоном ще коли він будувався. І це не той товар, який можна дуже швидко замовити і поставити, а тим більше, його потім відремонтувати", - наголошує фахівець.

За його словами, навіть у випадку значного пошкодження Південного мосту можливо використати вже працюючі технологій. Наприклад, спеціальні арки-підпірки, які вже використовуються для підтримки функціональності аварійного мосту Метро.

"На мосту Метро інша система, але там зробили ці підпірки і повністю перерозподілили навантаження. Так і тут можна зробити, оскільки саме мостове полотно дуже важко зруйнувати, але можна пошкодити...І у випадку чого, наприклад, проблем з вантами, можна буде, скажімо так, змінити технічну роботу мосту. І він буде функціонувати трохи по-іншому. Так, це важко, це великі гроші, але це можливо", - зазначає експерт.

Попри те, що Південний міст - один з найновіших в Києві (пізніше нього в експлуатацію ввели тільки Дарницький автомобільний міст та Подільсько-Воскресенський), але за 36 років експлуатації він зносився, кажуть фахівці. Майже щороку там ремонти.

У 2007 році виконали ремонт вант, у 2009 та 2010 був ремонт анкерних прогонів, у 2016 - ремонт мостового полотна на ортотропній плиті, з 2016-го по 2023 роки роботи по заміні 46 деформаційних швів.

Проблеми з конструкціями мосту пов'язані зі значним навантаженням, на яке він не був розрахований при проєктуванні, пояснював гендиректор "Київавтодору" Олександр Федоренко.

За його словами, міст проєктувався під навантаження 5 -7 тонн на один вантажний автомобіль, а наразі інтенсивність руху по ньому сягає 80-100 тисяч автомобілів на добу і часто це вантажівки по 40-60 тонн.

Все це призводить до того, що Південний міст, як зазначив Федоренко, "страждає через динамічні навантаження й вібрацію від великовагового транспорту".

Однак при цьому він залишається однією з найважливіших транспортних артерій столиці.

Власне, перекриття мосту 2 жовтня і автомобільні затори, які утворилися через це на лівому березі Києва, тому підтвердження.