Менше гаджетів: чому шведські школи повертаються до паперових книжок і підручників

Уряд Швеції просуває використання фізичних книжок, паперу та ручок у класах, прагнучи зупинити падіння рівня грамотності. Проте посилення використання аналогових інструментів викликало критику з боку технологічних компаній, освітян і фахівців з комп'ютерних наук, які стверджують, що це може вплинути на перспективи працевлаштування учнів і навіть зашкодити економіці нордичної країни.

У старшій школі у місті Нацка неподалік Стокгольма випускники дістають з рюкзаків і сумок ноутбуки - а також речі, які, за їхніми словами, кілька років тому вони використовували значно рідше.

"Я тепер часто повертаюся зі школи додому з новими книжками й паперами", - каже 18‑річна Софі.

Вона зазначає, що один із учителів "почав друкувати всі тексти, які ми використовуємо на уроці", а цифрову навчальну платформу на заняттях з математики замінили викладанням лише за підручниками.

Це контрастує з репутацією Швеції як одного з найбільш технологічно розвинених суспільств Європи, завдяки високому рівню цифрових навичок і квітучій екосистемі технологічних стартапів.

Ноутбуки стали масовими в шведських класах наприкінці 2000‑х і на початку 2010‑х років. До 2015 року близько 80% учнів муніципальних державних старших шкіл мали індивідуальний доступ до цифрового пристрою, свідчать офіційні дані.

Обов'язкове використання планшетів у дитячих садках включили до навчальної програми у 2019 році в межах місії попереднього уряду соціал-демократів - підготувати навіть наймолодших дітей до дедалі більш цифровізованого робочого та приватного життя.

Однак чинна правоцентристська коаліція, що прийшла до влади у 2022 році, веде навчальний процес в іншому напрямку.

"Ми намагаємося якомога більше позбуватися екранів", - каже Йоар Форселль, речник з питань освіти Ліберальної партії, лідер якої є міністром освіти Швеції.

"У старших класах їх можна використовувати трохи більше, але з молодшими дітьми, або в школі загалом, я не вважаю, що ми взагалі повинні використовувати екрани", - додає він.

Уряд часто використовує гасло "från skärm till pärm", що шведською звучить виразно й перекладається як "від екрана до папки". Він стверджує, що уроки без екранів створюють кращі умови для концентрації дітей та розвитку навичок письма й читання.

З 2025 року дитячі садки більше не зобов'язані використовувати цифрові інструменти, а планшети не надають дітям віком до двох років. Пізніше цього року набирає чинності заборона на мобільні телефони в школах - навіть для навчальних цілей.

Школам уже виділили понад 2,1 млрд крон ($200 млн) грантів на інвестиції в підручники та посібники для вчителів. Нова навчальна програма, покликана закріпити навчання за паперовими підручниками, має набути чинності у 2028 році.

"Читання справжніх книжок і письмо на справжньому папері, а також рахування справжніми числами на справжньому папері - значно краще, якщо ви хочете, щоб діти отримали необхідні знання", - переконує Форселль.

Зміна підходу відбулася після консультацій у 2023 році за участю академічних дослідників, педагогічних організацій, державних відомств і муніципалітетів.

"Зросло усвідомлення того, яких збоїв технології завдають у класах", - каже докторка Сіссела Нутлі, нейробіологиня, яка співпрацює з Каролінським інститутом у Стокгольмі, та входить до числа тих, хто висловлював занепокоєння щодо використання цифрових інструментів.

Нутлі зазначає, що учні можуть втрачати концентрацію, бачачи на екранах, чим займаються інші діти. Вона також звертає увагу на дедалі більший масив міжнародних досліджень, які свідчать, що читання текстів на цифрових пристроях може ускладнювати дітям обробку інформації, а інтенсивне використання екранів навіть може впливати на розвиток мозку молодших учнів.

Уряд сподівається, що повернення до більш традиційних методів навчання допоможе поліпшити позиції Швеції в рейтингах PISA - еталонному показнику ключових освітніх предметів Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD).

Колись одна з найуспішніших, Швеція зазнала різкого падіння результатів у 2012 році, а після короткого відновлення - ще одного значного спаду з математики та читання у 2022‑му.

Хоча країна все ще трохи перевищує середній показник країн OECD (Організації економічного співробітництва та розвитку - 38 країн з високим рівнем людського розвитку), у 2022 році вона показала гірші результати з грамотності, ніж, зокрема, Велика Британія, США, Данія та Фінляндія. Майже чверть (24%) учнів віком 15 або 16 років не досягли базового рівня розуміння прочитаного.

"Ми знаємо, що діти, які пройшли всю шкільну систему з великою кількістю екранів, відстають у міжнародних опитуваннях", - каже Форселль.

Звіт про освіту в Швеції, оприлюднений OECD у січні цього року, дійшов висновку, що загалом шведські учні отримують користь від доступу до цифрових інструментів. Водночас у ньому підкреслюють високу поширеність цифрових відволікань у шведських класах і зазначають, що інтенсивне використання цифрових пристроїв на уроках математики корелює з нижчими результатами - хоч і, примітно, вони все ще вищі, ніж у тих, хто взагалі не користувався цифровими пристроями.

Андреас Шляйхер, директор з питань освіти в OECD, закликає обережно підходити до встановлення "причинно‑наслідкового зв'язку", але припускає, що попереднє більш "екстремальне" впровадження технологій у Швеції порівняно з іншими країнами, ймовірно, вплинуло на результати.

"У класи просто поставили багато пристроїв і технологій без чіткої педагогічної мети, без чітких орієнтирів", - зазначає він.

Однак у Швеції урядова стратегія повернення до книжок спричинила гострі дискусії в бізнес‑спільноті. Новий звіт галузевої асоціації Swedish Edtech Industry застерігає, що більш аналогова освіта загрожує недостатньою підготовкою учнів до майбутніх професій.

"Усім потрібні базові цифрові навички, щоб увійти на ринок праці", - стверджує Джанні Єппесен, генеральна директорка асоціації та колишня вчителька.

Вона посилається на нещодавній звіт ЄС, який оцінює, що 90% робочих місць невдовзі вимагатимуть цифрових навичок.

Єппесен також переймається впливом на підприємництво та інновації. Нині Швеція є провідною в Європі "фабрикою" технологічних "єдинорогів" - компаній, оцінених у $1 млрд і більше, - з огляду на чисельність населення. Серед них музичний стримінговий сервіс Spotify та Legora - платформа штучного інтелекту для юридичної сфери.

Такі компанії "переїдуть в інші країни", якщо не зможуть знайти в Швеції потрібні ІТ‑компетенції, стверджує Єппесен.

Є також питання росту глобального використання штучного інтелекту (ШІ). Шведський уряд хоче, щоб середні школи почали викладати уроки про можливості й ризики використання ШІ, однак деякі критики кажуть, що ШІ має бути частиною навчальної програми і для молодших дітей.

Без таких заходів молодші діти з заможніших родин, чиї батьки з більшою ймовірністю зможуть допомогти їм розібратися з використанням інструментів ШІ, отримають перевагу, створюючи "цифровий розрив", застерігає професорка Ліннея Стенлідeн з факультету поведінкових наук Університету Лінчепінга.

Тим часом речник з питань освіти Йоар Форселль наполягає, що дітей не слід навчати ШІ до того, як вони опанують інші базові навички, і відкидає ідею, що більш традиційний підхід уряду до освіти розширить нерівність.

"Лише надаючи людям належну освіту, можна дати їм можливості, яких у них забирає нерівність", - каже він.

Водночас Єппесен, генеральна директорка шведської індустрії EdTech, називає це "популістською" позицією. За її словами, такий фокус уряду відволікає увагу від інших чинників, які потенційно впливають на результати. Серед них - нерівний розподіл освітніх ресурсів і педагогічних можливостей, на що вказав березневий звіт Управління освіти Швеції.

У Нацці погляди випускників також розділилися. "Інтернет ніби захопив молодші покоління, і я помітив, що їм легше втрачати концентрацію", - каже 18‑річний Алексіос, який не хоче, щоб його молодші брати й сестри користувалися цифровими інструментами в школі стільки ж, скільки його покоління.

Але інші, як‑от 19‑річна Жасмін, підтримують цифрову освіту, навіть для дітей молодшого шкільного віку.

"Давайте більше зосередимося на комп'ютерах. Бо якщо бути реалістами, весь світ користується комп'ютерами", - каже вона.