Чому і хто протестує проти синагоги в Бабиному Яру

У Києві, на території Меморіального комплексу Бабин Яр, відкрили символічну синагогу в пам'ять про тисячі розстріляних на цьому місці євреїв. Проте ця подія відбулася на тлі протестів проти будівництва.

Синагогу як "місце для роздумів" спорудив "Меморіальний центр Голокосту Бабин Яр", серед спонсорів якого - російські бізнесмени, близькі до президента РФ Володимира Путіна. Проти діяльності цього приватного центру впродовж кількох років виступає багато українських істориків, політиків, письменників, дисидентів, громадських діячів.

Але у Меморіальному центрі заперечують російський вплив на його діяльність.

Окрім того, противники спорудження синагоги вказують, що її встановили на території Кирилівського православного кладовища, що може спричинити міжрелігійний конфлікт.

У той самий час, діяльність приватного Меморіального центру підтримує українська влада. У відкритті синагоги взяли участь прем'єр-міністр Денис Шмигаль, глава офісу президента Андрій Єрмак, урядовці.

"Синагога як книга"

У Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" кажуть, що встановлення "символічної синагоги" присвячене Дню пам'яті українців-праведників, які рятували євреїв під час Другої світової війни, і який вперше відзначається в Україні саме 14 травня.

Синагогу у вигляді розкладної книжки-панорами спроєктував швейцарський архітектор Мануель Герц.

"Мене надихнула ідея, що синагога може бути книгою, яку ми приходимо разом читати і потрапляємо у всесвіт розповідей, які розкривають історію. Сенс у тому, що вона буде зведена на священній землі. Це буде не лише данина пам'яті загиблим, а й погляд у майбутнє", - цитує Мануеля Герца сайт меморіального центру.

Хто і чому проти

Однак співкерівник Асоціації єврейських громадських організацій України, дисидент Йосип Зісельс каже, що кілька разів у 2020 році громадські організації, у тому числі єврейські, висловлювали протести проти будівництва синагоги на території православного кладовища, оскільки це суперечить релігійній єврейській традиції.

Від також написав у Facebook, що Міжнародний меморіальний благодійний фонд "Бабин Яр" - державна структура, що має власний проєкт увічнення пам'яті жертв Голокосту - у березні 2021 року подала судовий позов до міністра культури з вимогою скасувати дозвіл на будівництво, і зараз ця справа розглядається у Київському окружному адміністративному суді.

Серед спонсорів Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" - російські бізнесмени Павло Фукс, Михайло Фрідман та Герман Хан. Вони є членами наглядової ради фонду, при якому створений Меморіальний центр.

До наглядової ради також входять експрезидент Польщі Олександр Кваснєвський, експрезидент України Леонід Кравчук, боксер Володимир Кличко, колишній гендиректор ЮНЕСКО Ірина Бокова, білоруська письменниця і нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич, музикант Святослав Вакарчук, бізнесмен Віктор Пінчук, головний рабин Києва і України Яків Дов Блайх.

Як пояснював ВВС News Україна генеральний директор Меморіального центру Макс Яковер, частка фінансування діяльності центру російськими бізнесменами становить менше ніж 50%, решта коштів - з України, Ізраїлю та США.

Він заперечував звинувачення у російському впливі і розповідав про десятки проєктів, що вже втілені чи втілюються іноземними та українськими фахівцями за гроші меценатів.

Донори пообіцяли виділити загалом на діяльність Меморіального центру 100 млн доларів.

Інші скандали

Конфлікт навколо синагоги - не перший. Раніше Київська міськрада не погодилася виділити дві земельні ділянки Меморіальному комплексу саме через незгоду з тим, що увічненням пам'яті жертв Бабиного Яру займається приватна структура, фінансована представниками країни, яку Україна вважає агресором.

Противники діяльності приватного центру висловлюють побоювання, що концепція увічнення пам'яті жертв передбачатиме позиціювання України як головного місця Голокосту під час Другої світової війни, а українців - як посіпак нацистів у вбивстві євреїв.

У Меморіальному центрі і ці звинувачення заперечують. Там також кажуть, що, окрім синагоги, у просторі для молитов з'являться споруди інших релігійних конфесій.

Загострює ситуацію те, що окрім приватного проєкту, який вже кілька років реалізується, є державний, розроблений українськими вченими у 2017-2019 роках. Але терміни його втілення невідомі через відсутність коштів.

Головна ідея державного проєкту - на місці розстрілів створити ландшафтний меморіальний парк "Бабин Яр - Дорогожицький некрополь" і нічого не будувати.

Приватний же центр планує спорудження музеїв, простір для молитов різних конфесій, освітній та науковий центри, майданчикдля дискусій, освітньо-ігровий простір для дітей, центр реабілітації наслідків психологічної травми тощо.

Лунали претензії і до художнього керівника проєкту, росіянина Іллі Хржановського.

Після того, як в інтернеті з'явилося кілька слайдів, які Ілля Хржановський нібито показав наглядовій раді при Меморіальному центрі у вересні 2019 року, в ЗМІ цей проєкт почали називати "Голокост-Діснейлендом". У слайдах йшлося про плани створити віртуальні подорожі для відвідувачів, аби вони могли побути в ролі жертв, колабораціоністів, нацистів і в'язнів війни, яким доводилося спалювати трупи.

Однак цю публікацію благодійний фонд назвав неприпустимою, оскільки це не була частина концепції і на її поширення згоди фонд не давав.

Лунали також закиди щодо зв'язків Іллі Хржановського з російськими націоналістами, які знімались у його фільмі "Дау".

Хочете отримувати найцікавіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!