Останній шанс Путіна? Чому Кремль робить ставку на найближчі місяці

Попри все більші проблеми російської армії та економіки, Володимир Путін не демонструє готовності завершувати війну проти України. Західні аналітики вважають, що найближчі місяці Кремль сприймає як шанс переламати її хід на свою користь.

Останнє "вікно можливостей" для Кремля

Військовий оглядач Independent Роберт Фокс вважає, що Кремль прагне здобути бодай символічний успіх до кінця вересня, адже після цього становище Росії може суттєво ускладнитися.

Однією з причин такого розрахунку Фокс називає проблеми української системи протиповітряної оборони.

Після одного з останніх масованих ударів по Києву Володимир Зеленський заявив, що запаси ракет до комплексів Patriot майже вичерпалися. Саме Patriot є єдиною системою, здатною перехоплювати російські балістичні ракети.

"Битва за Україну перемістилася в небо", - наголосив Зеленський.

На тому, що балістичні ракети залишаються головною військовою перевагою Росії, акцентує Wall Street Journal.

"Балістичні ракети - це остання серйозна перевага Росії. Все інше ми здатні робити самі", - цитує видання президента України, який знову закликав союзників збільшити поставки ракет систем Patriot.

На думку Фокса, у Кремлі також розраховують скористатися розбіжностями всередині НАТО, непередбачуваністю політики президента США Дональда Трампа, а також тим, що увага Заходу значною мірою прикута до кризи на Близькому Сході.

Втім, попри гучні заяви Москви про просування на фронті, наступ дається російській армії надзвичайно дорого. За даними, які наводить Independent, втрати Росії продовжують зростати та перевищують темпи їхнього поповнення.

Протистояння виходить за межі України

Роберт Фокс вважає, що Москва готується до ширшого протистояння із Заходом.

Як пише Independent, Росія посилює інформаційний тиск на країни Балтії. Зокрема, РФ звинувачує Латвію у сприянні українським ударам по російській території.

Паралельно Москва демонструє підвищену військову активність поблизу кордонів НАТО.

Нещодавно російський літак-розвідник наблизився до британського авіаносця HMS Prince of Wales під час навчань у Норвезькому морі.

Також російські підводні човни активізували діяльність у Північному та Ірландському морях, а також у протоці Ла-Манш, вивчаючи об'єкти критичної інфраструктури.

На цьому тлі країни Північної Європи та Балтії вже готують плани евакуації населення на випадок можливої російської агресії.

Фокс переконаний: навіть якщо нинішня спроба Кремля змінити перебіг війни зазнає невдачі, це не означатиме настання миру.

Росія перевела країну на воєнні рейки, а Путін, на думку автора, може вдатися до нової масштабної мобілізації та навіть запровадження воєнного стану.

Це створює додаткові ризики вже не лише для України, а й для всієї Європи.

Росія втрачає темп, Україна посилює тиск

Водночас Wall Street Journal звертає увагу, що впевненість Кремля все менше відповідає реальному становищу справ.

Директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов визнає, що стратегічне становище Росії за останній рік погіршилося.

"Темпи наступу сповільнюються, українські контратаки посилюються, а в російських збройних силах є ознаки виснаження", - заявив Пухов.

Військовий експерт Carnegie Endowment for International Peace Майкл Кофман також вважає, що російська армія майже перестала адаптуватися до нових умов війни.

"Українська армія продовжує вдосконалюватися, тоді як російська у 2026 році фактично воює так само, як і у 2025-му", - зазначив він.

При цьому видання вказує, що серед західних посадовців немає єдиної думки щодо того, чи готовий Путін до переговорів. Частина американських представників припускає, що припинення вогню може статися ще до кінця року. Водночас Руслан Пухов оцінює ситуацію зовсім інакше.

"Ця війна фактично стала справою всього життя Путіна, і він вестиме її стільки, скільки житиме", - вважає аналітик.

Майкл Кофман, своєю чергою, припускає, що російський президент отримує від свого оточення викривлену картину подій.

"Схоже, Путіну постійно доповідають неточні дані, які створюють враження, що перемога Росії неминуча", - сказав експерт.

Чому не варто чекати на "іншу Росію"

Ще один матеріал Independent пропонує поглянути далі за нинішню війну в Україні.

Журналіст-міжнародник Ден Сліт вважає, що на Заході досі живе сподівання: економічний тиск рано чи пізно змусить Росію змінити курс або приведе до зміни влади й поступової демократизації країни.

На його думку, така логіка не враховує процесів, які тривають у Росії вже багато років. Йдеться про скорочення працездатного населення, падіння продуктивності, все більшу роль держави в економіці, стрімке зростання військових витрат і концентрацію влади.

Повномасштабна війна лише прискорила ці процеси. Мобілізація та масова еміграція посилили дефіцит робочої сили, оборонні витрати витісняють цивільні інвестиції, а утримання окупованих територій потребує все більше ресурсів.

"Ці чинники не існують окремо. Вони накопичуються й підсилюють один одного", - пише Сліт.

На його думку, багато західних країн помилково вважають, що посилення тиску неминуче підштовхне Росію до реформ.

Насправді ж російська політична система працює за іншою логікою.

"Тиск не є свідченням того, що нинішній курс неправильний. Для Кремля це підтвердження того, що загроза є реальною", - пояснює автор.

Саме тому, вважає Сліт, навіть після завершення війни Росія, найімовірніше, залишатиметься довгостроковою загрозою для Європи.

Замість масштабних воєнних кампаній Москва може ще активніше використовувати кібератаки, диверсії, інформаційні операції, енергетичний тиск і дії через посередників.

А Заходу, на думку аналітика, варто відмовитися від очікувань швидкого повернення до колишніх відносин з Росією.

Захист критичної інфраструктури, зміцнення демократичних інститутів і готовність до тривалого протистояння мають стати не тимчасовою відповіддю на нинішню війну, а постійною складовою європейської політики.