Ліззі Борден. Вбивство сокирою, яке не дає спокою вже понад сто років

У червні 1893 року Ліззі Борден постала перед судом за звинуваченням у вбивстві батька та мачухи, але її виправдали. Ця справа стала однією з найвідоміших таємниць в історії США і лягла в основу романів, фільмів та нового серіалу Netflix.

Яскраво відтворюючи життя сумнозвісних убивць, Раян Мерфі та Ієн Бреннан зробили свою антологію кримінальних історій "Монстр" справжнім хітом.

Серійний убивця Джеффрі Дамер, брати Лайл та Ерік Менендеси, які вбили своїх батьків, а також убивця й розкрадач могил із Вісконсина Ед Гін - усі вони стали героями серіалу.

За словами Мерфі, ці історії мають порушити одне питання: монстрами стають чи ними народжуються?

Попередження: стаття містить деталі, які можуть шокувати.

У четвертому сезоні режисери обрали об'єктом своїх творчих припущень Ліззі Борден. І вони далеко не перші.

Протягом десятиліть похмура історія американки, яку звинуватили у двох жорстоких убивствах у серпні 1892 року, надихала письменників, драматургів і поетів, а також композиторів опер та рок-музикантів.

Ця справа настільки увійшла в історію злочинів США, що американські школярі й досі повторюють лічилку:

"Ліззі Борден узяла сокиру й завдала матері 40 ударів,

а коли побачила, що накоїла, завдала батькові 41".

Моторошний злочин

Хоча лічилка може не правильно називати вбивцю, вона також перебільшує кількість ударів і помиляється щодо знаряддя злочину: це була не сокира, а сокирка - невелика й достатньо легка, щоб утримати її в одній руці.

Водночас послідовність подій у ній передано правильно: хоч хто був вбивцею Ендрю та Еббі Борден спекотного літнього ранку в місті Фолл-Рівер, штат Массачусетс, спочатку він убив Еббі.

Їй було 64 роки, вона була другою дружиною Ендрю та мачухою його двох незаміжніх доньок - 41-річної Емми та 32-річної Ліззі.

Понад годину потому Ендрю повернувся додому після поїздки у справах - і також зустрів свою смерть. Поліція, яку викликала Ліззі, знайшла батька на дивані у вітальні, майже невпізнаваним після 11 ударів сокиркою.

Злочин був таким жорстоким, що спочатку правоохоронці навіть не підозрювали Ліззі. Вона здавалася врівноваженою жінкою, яка викладала в Центральній конгрегаціоналістській церкві Фолл-Рівер.

Однак під час дізнання вона постійно змінювала свої свідчення про те, де була вранці вбивств, коли в будинку перебували лише вона та Бриджит Салліван, ірландська служниця родини.

Сестра Ліззі Емма була в той час на відпочинку, а гість, який зупинився в будинку, у той час був не вдома.

Крім того, хоча Ліззі та її сестра це заперечували, друзі й сусіди знали про напружені стосунки в родині. Ендрю був заможним, але скупим чоловіком: він змушував доньок жити в бідному районі міста й економити на домашніх витратах, водночас даючи гроші родині своєї нової дружини.

Після того як місцевий фармацевт повідомив, що напередодні вбивств Ліззі намагалася придбати отруйну синильну кислоту, суддя наказав заарештувати її та ув'язнити.

А в грудні подруга свідчила перед великим журі, що через кілька днів після вбивств Ліззі спалила в печі сукню - нібито свою. Проти неї офіційно висунули звинувачення у вбивстві, а суд призначили на червень наступного року.

У книжці "Суд над Ліззі Борден: вбивство, етнічність і гендер" історик і уродженець Фолл-Рівер Джозеф Конфорті розповідає, як Ліззі, використавши гроші покійного батька, найняла відомого бостонського адвоката для захисту перед колегією присяжних, яка складалася лише з чоловіків. У ті часи присяжними могли бути тільки чоловіки.

"Вона постала перед судом як безпорадна дівчина", - пише Конфорті.

За його словами, адвокати порадили їй одягатися в чорне. До суду вона прийшла в туго затягнутому корсеті, у вільному вбранні, тримаючи в одній руці букет квітів, а в іншій - віяло.

Загадка, що стала культовою

Оскільки знаряддя вбивства так і не знайшли, а підозрілий візит до аптеки суд визнав неприпустимим доказом, справа проти Борден ґрунтувалася лише на непрямих доказах.

Присяжні, переконані, що Ліззі не мала ані фізичної сили, ані моральної зіпсованості, щоб бути тією "дикою… божевільною маніячкою", якою її називало обвинувачення, після нетривалої наради виправдали її.

Однак більше нікого за ці жорстокі вбивства так і не притягнули до суду, а Ліззі до кінця життя залишалася під тягарем підозри. Багато хто у її рідному місті уникав спілкування з нею.

То чому історія Ліззі Борден досі так захоплює - особливо письменників?

"У виправданні є щось незавершене, воно залишає простір для різних версій", - розповідає BBC Кара Робертсон, авторка іншої книжки "Суд над Ліззі Борден".

"І в цій справі є багато того, що ми шукаємо в детективній історії: обмежене коло підозрюваних, усе залежить від алібі та точного часу подій, а якщо ми припускаємо, що вбивцею була Ліззі Борден, то це насправді історія глибокої психологічної драми".

Письменники досліджували образ Борден та її оточення в десятках романів, оповідань і переказів цієї історії.

У моторошному клаустрофобному оповіданні Анджели Картер "Вбивства сокирою у Фолл-Рівер" 1982 року по-новому змальовано години, що передували вбивствам.

"Кожен образ нагадує нам, що світ Ліззі буквально розжарений, просякнутий смородом і емоційно задушливий", - написала Селест Нґ, авторка роману "Усюди жевріють пожежі", в журналі Fiction Writer's Review.

"Ми ніколи не бачимо, як падає сокира. Та нам і не треба".

За останні пів століття зняли три помітні екранізації цієї історії, починаючи з 1975 року, коли на каналі ABC вийшов телефільм "Легенда Ліззі Борден", який здобув схвальні відгуки критиків. Елізабет Монтгомері, відома за серіалом Bewitched, отримала номінацію на "Еммі" за роль Ліззі.

Тут підозрювана постає як відсторонена, холоднокровна вікторіанська леді, яка нічим себе не видає і не зізнається у вбивстві. Питання її вини прямо не порушується, однак Монтгомері в ролі Борден орудує сокиркою у спекулятивних, схожих на сон флешбеках.

У 2014 році вийшла ще одна телеекранізація "Ліззі Борден узяла сокиру", в якій на роль Ліззі запросили Крістіну Річчі.

Річчі зіграла Ліззі як цілком сучасного персонажа: зловмисну, хитру старшокласницю, яка цькує інших. Як зазначив The Hollywood Reporter у своїй рецензії, Річчі "насолоджується кожною миттю своєї ролі, роблячи її божевільний погляд ще виразнішим, але не перетворюючи гру на фарс".

Наступного року телеканал Lifetime випустив продовження - мінісеріал із восьми епізодів "Хроніки Ліззі Борден".

Психологічний трилер Ліззі 2018 року з Хлоєю Севіньї в головній ролі переосмислив історію у феміністичному ключі.

Борден тут - пригноблена донька, яку обставини штовхають на вбивство, а додатковим поштовхом стає її кохання до служниці Бриджит Салліван (Крістен Стюарт), яку Ендрю піддавав сексуальному насильству.

Романтичні стосунки між Борден і Салліван також описані в романі Евана Гантера "Ліззі" 1984 року.

Севіньї майже десять років досліджувала цю справу як особистий проєкт, перш ніж стала продюсеркою та зіграла головну роль у фільмі. Для неї Борден була "американською бунтаркою, яка бореться проти патріархату".

Нова екранізація

Образ Ліззі в інтерпретації Раяна Мерфі у новому серіалі ближчий до того, який створила Севіньї, ніж до версії Річчі.

Акторка Елла Бітті (донька Воррена Бітті та Анетт Бенінг), яка зіграла Ліззі, розповіла, що серіал досліджує "спадщину жіночої люті та реакції на обставини, у яких опиняються жінки".

В недавньому інтерв'ю Раян Мерфі сказав, що йому було цікаво досліджувати справу Борден, оскільки "вона багато що розповідає про жінок і суспільство та дуже актуальна сьогодні".

Трейлер серіалу натякає, що цього разу Ліззі знову покажуть у близьких стосунках із Бриджит Салліван.

Робертсон, яка понад 30 років досліджує справу Борден і пише про неї, каже BBC, що не здивована цьому. Багато письменників і кінематографістів "вважали, що сама історія була якоюсь мірою недостатньою… довгий час вони просто вигадували чоловічого коханця. Останнім часом вони знайшли когось у самому будинку - служницю".

Однак, зазначає Робертсон, цю версію дещо спростовують відомі факти про ставлення Борден до Салліван. "Гадаю, (романтичні стосунки. - Ред.) можливі, але водночас відомо, що Ліззі навіть не спромоглася називати її справжнім ім'ям". Натомість Ліззі називала Салліван Меггі - так звали попередню служницю родини.

Цікавим поворотом у цьому сезоні "Монстра" стало вплетення іншої історії - про значно сучаснішу вбивцю.

У деяких сценах Сара Полсон зіграє Ейлін Вуорнос, секс-працівницю з Флориди, яку 1992 року засудили за вбивство семи своїх клієнтів-чоловіків.

Поєднуючи ці дві справи, творці серіалу, схоже, прагнуть зробити ширший висновок: хоча жінки значно рідше за чоловіків скоюють убивства, за певних обставин їхня лють може стати смертоносною.

Водночас відомо, що сама Борден не поводилася жорстоко ні до, ні після цієї справи.

Тож що могло підштовхнути її взяти до рук сокиру з наміром убити, якщо, звісно, саме вона це зробила?

Оскільки ми ніколи не дізнаємося відповіді, нова версія її історії від Netflix навряд чи стане остаточною.

Інші творчі уми ще повертатимуться до подій серпня 1892 року, намагаючись розгадати таємницю жорстокого злочину, який досі не дає спокою.

"Монстр: Історія Ліззі Борден" виходить на Netflix 17 вересня.