Ліки для схуднення: усе, що варто знати, перш ніж почати їх приймати

Препарати для схуднення - не швидке рішення для втрати ваги, як багато хто вважає, особливо якщо ви сподіваєтеся зберегти результат у довгостроковій перспективі.

Сара Ле Брок має особистий досвід того, наскільки трансформаційним може бути вплив ліків для схуднення. Більшу частину дорослого життя вона жила з ожирінням і перепробувала безліч дієт.

"Щойно з'являлося щось нове, я думала: "Спробую, бо, можливо, це спрацює для мене", - розповіла вона BBC Inside Health.

На жаль, вага завжди поверталася.

Після двох років прийому препаратів для схуднення вона скинула 50 кг.

"Раптом я перестала постійно думати про їжу, - каже вона. - У мене стало більше енергії, я почала робити те, чого раніше не могла… це ніби знову дало мені свободу в житті".

Мільйони людей, як і Сара, нині отримують доступ до таких препаратів, як семаглутид і тірзепатид, які більше відомі під популярними торговими назвами Оземпік і Мунджаро.

Кількість людей, які використовують медикаменти для схуднення, ймовірно, лише зростатиме, адже на ринку з'являються нові препарати, зокрема таблетки, а не лише нинішні ін'єкції.

Очевидно, що ці ліки відкривають нову епоху в лікуванні ожиріння. Тепер зʼявилася можливість це контролювати, каже Девід Каммінгс, професор медицини в Університеті Вашингтона.

"Це найближче до чудодійних ліків, що я бачив", - зазначає він.

Втім, інші науковці застерігають, що ми ризикуємо втратити з поля зору необхідність поведінкових змін, особливо з огляду на те, що після припинення прийому препаратів вага часто швидко повертається.

То що має врахувати кожен, хто планує почати приймати ліки для схуднення?

Як вони працюють

Препарати для схуднення пригнічують апетит, імітуючи гормони, які сигналізують організму, коли він уже ситий. Найпоширеніші з них відомі як глюкагоноподібний пептид-1, або GLP-1, та глюкозозалежний інсулінотропний поліпептид, або GIP.

Ці препарати зв'язуються зі спеціалізованими молекулами на поверхні наших клітин, відомими як рецептори GLP-1 і GIP. Вони відіграють ключову роль у тому, щоб "підказувати" організму, коли він уже отримав достатньо їжі.

Зазвичай людина, яка приймає такі препарати, починає худнути протягом перших кількох тижнів.

Хоча ці ліки офіційно схвалені для зниження ваги лише для людей з ожирінням, дуже швидко зростає приватний ринок для тих, у кого ожиріння клінічно не діагностоване.

Їхня популярність зростає тому, що вони надзвичайно ефективні: за 72 тижні втрата ваги становить від 14% до 20%. Однак приблизно 10-15% людей майже не худнуть - їх називають "нечутливими до лікування".

GLP-1, за словами Навіда Саттара, професора кардіометаболічної медицини Університету Глазго і керівника урядової програми Великої Британії Obesity Healthcare Goals, діє як "хімічний щит", що захищає людей від нашого "сучасного середовища, яке сприяє ожирінню, переповненого дешевою, калорійною їжею".

Він також консультував медичні випробування кількох компаній, які виробляють препарати для схуднення, але не володіє їхніми акціями.

"Їжа всюди", - каже він, і менш ніж за пів години будь-хто "може взяти телефон і замовити їжу на 10 000 калорій".

Якщо припинити - вага повернеться

Якщо людина з ожирінням починає приймати препарати для схуднення, їй потрібно врахувати, що, ймовірно, вона буде на цих ліках тривалий час, каже Каммінгс, який керує програмою контролю ваги для людей з ожирінням з індексом маси тіла 50 і вище.

Поширене запитання, яке його пацієнти ставлять перед початком лікування, - як довго їм доведеться приймати ці препарати. Зазвичай, за його словами, люди припиняють прийом приблизно через рік.

Один аналіз наукових досліджень, що охопив понад 9 000 пацієнтів, показав, що середня тривалість лікування становила 39 тижнів. Люди вважають, що далі зможуть продовжувати худнути завдяки силі волі, але дані свідчать, що це не так.

Каммінгс з'ясував, що люди припиняють прийом з різних причин: через високу вартість лікування, через те, що страхові компанії перестають його покривати, або тому, що люди не хочуть приймати ліки протягом тривалого часу.

І коли вони таки перестають їх приймати, їхня вага зазвичай починає повертатися. Одне нещодавнє дослідження виявило, що після припинення прийому препаратів для схуднення відновлення ваги відбувається до чотирьох разів швидше, ніж у тих, хто завершує програму схуднення, зосереджену на зміні поведінки.

Інше дослідження показало, що люди, які приймали препарати для схуднення, набрали 1,5 кг вже через вісім тижнів після припинення прийому, а з часом їхня вага продовжувала зростати. Те саме дослідження також виявило, що повертаються й інші проблеми зі здоров'ям, наприклад високий тиск.

Нові дані також показали, що люди, які припиняють прийом препаратів для схуднення, через рік набирають назад близько 60% скинутої ваги.

За словами Саттара, вага повертається швидко через явище, яке дослідники називають "харчовим шумом" - це постійні й нав'язливі думки про їжу.

Роль відіграють і гормони. Коли людина намагається схуднути, це запускає потужну гормональну реакцію, яка сигналізує організму повернути втрачену вагу.

Каммінгс пояснює, що через це мозок сприймає зменшення калорій як дефіцит енергії, тому після припинення прийому препаратів гормони, які стимулюють апетит, зростають, а швидкість, з якою ви спалюєте енергію - метаболізм - знижується.

"Якщо ці біологічні механізми захисту достатньо сильні, вони можуть притупити ефективність препарату", - каже він.

Зміна способу життя

Саттар зауважує, що для невеликої частини людей, які змінюють спосіб життя, може бути можливим зменшити дозу або натомість приймати препарат періодично. Дехто справді робить "фундаментальні зміни у своєму харчуванні", каже він.

"Іншим може знадобитися нижча доза, ніж та, з якої вони починали. Але більшості, ймовірно, все одно потрібна буде певна доза препарату, тому що середовище [харчування] залишається таким самим".

Також зростає занепокоєння, що люди використовують препарати для схуднення як альтернативу змінам способу життя - попри те, що дані свідчать: саме корекція способу життя у поєднанні з такими препаратами дає більшу втрату ваги.

Нещодавно експерти в науковому огляді доказів застерегли: якщо людям, які приймають препарати для схуднення, бракує підтримки щодо зміни поведінки та способу життя, це може зробити їх вразливими до дефіциту поживних речовин.

"Ми маємо переконатися, що люди отримують достатньо білка, а також усі необхідні вітаміни й мінерали", - каже Марі Спреклі, науковиця з харчування та поведінкових наук Кембриджського університету і провідна авторка звіту.

"Не можна допустити довгострокових небажаних наслідків, таких як слабкість і втрата м'язової маси. Ми не хочемо замінити одну проблему зі здоров'ям іншою", - додає вона.

Оскільки ці препарати різко знижують апетит, пацієнти зазвичай загалом їдять менше, зазначають вона та її колеги. Це може стати "втраченим шансом", якщо пацієнтів не підтримують у довгостроковій перспективі, а їхній вибір їжі залишається поганим.

Швидкого рішення немає

Тому Всесвітня організація охорони здоров'я заявила, що одні лише ліки не "подолають проблему ожиріння". У своїх рекомендаціях щодо використання препаратів GLP-1 організація також зазначила, що потрібні ранні втручання, скринінг і створення здоровішого середовища.

За словами Саттара, це простіше робити, коли люди все ще приймають препарати.

"У вас більше ментального простору, щоб думати про своє харчування", - каже він.

Однак поведінкові зміни надзвичайно складні, зазначає Аманда Дейлі, професорка поведінкової медицини в Університеті Лафборо у Великій Британії. Вона наголошує, що з пацієнтами потрібно краще комунікувати щодо того, як швидко вони можуть знову набрати вагу після припинення прийому препаратів GLP-1.

Ожиріння - це хронічне захворювання із рецидивами, каже вона, а це означає, що його неможливо "вилікувати" лише препаратами. Саме тому додаткова підтримка та "комплексний супровід" є ключовими, щоб пацієнти змінювали харчування та збільшували фізичну активність.

За її словами, незрозуміло, чи приватні провайдери забезпечують цю критично важливу додаткову підтримку. Це її непокоїть, оскільки дуже багато людей отримують ці препарати приватно, а відстежити подальший медичний супровід складно.

Що допоможе змінювати поведінку

Щоб частково подолати ці проблеми, дослідники зі Стенфорда вивчали, як можна підтримати й заохотити людей змінювати спосіб життя. В одному нещодавньому дослідженні вони перевіряли, чи можуть невеликі підштовхування - або "мікрокроки" - сприяти здоровим поведінковим змінам у тих, хто приймає препарати GLP-1.

Ці маленькі зміни стосувалися харчування, фізичної активності, сну та управління стресом. Важливо, що мікрокроки були простими й посильними: наприклад, замінити солодкі напої водою, не пити каву після обіду, робити глибокий вдих у момент стресу або виходити на вулицю на п'ять хвилин.

Дослідники з'ясували, що це допомогло покращити поведінкові очікування. Саме це "очікування" є першим необхідним кроком до поведінкових змін, каже Мая Адам, клінічна доцентка педіатрії в Stanford School of Medicine, яка брала участь у дослідженні.

"Досягнення найкращого стану здоров'я передбачає набагато більше, ніж лише фармакотерапію", - каже вона.

"Ми побачили, що такі маленькі підштовхування можуть бути дуже ефективними", - додає дослідниця.

Вона називає ці кроки "занадто малими, щоб провалитися", тому що навіть невеликі щоденні зміни й звички з часом дають реальний результат.

Побічні ефекти

Такі втручання критично важливі, щоб дати людям інструменти, необхідні для змін, каже Дейлі, особливо з огляду на відомі побічні ефекти ліків. Серед них - проблеми з шлунково-кишковим трактом. Також спостерігали збільшення випадків панкреатиту та каменів у жовчному міхурі.

Ще одне занепокоєння - втрата м'язової маси, особливо серед людей, які не займаються фізичними вправами. Нещодавно одне дослідження також виявило зв'язки з хворобами кісток і суглобів.

Хоча ми вже маємо кілька років даних про ефективність препаратів GLP-1, ми все ще не знаємо, якими будуть довгострокові перспективи і чи не зменшиться їхній ефект з часом.

Також бракує даних про те, як ці препарати впливають на перебіг вагітності або майбутні покоління, оскільки зараз рекомендують не приймати препарати для схуднення під час вагітності.

Однак, з огляду на негативні наслідки для здоров'я людей з ожирінням, побічні ефекти бліднуть у порівнянні, кажуть і Саттар, і Каммінгс. Особливо це стосується людей із кількома хворобами, пов'язаними з надмірною вагою. Серцеві захворювання, рак і інсульт - провідні причини смертності у світі, і всі вони пов'язані з ожирінням.

Зміна ландшафту

Очевидно одне: ситуація з препаратами для схуднення швидко змінюється.

Вони мають й інші переваги для здоров'я, окрім втрати ваги. В одному великому дослідженні за участю двох мільйонів людей ці препарати пов'язали з кращим станом серця, меншою кількістю інфекцій, нижчим ризиком зловживання наркотиками та нижчою частотою деменції.

Також зʼясували, що вони покращують стан при апное сну, артриті та залежностях.

Новий препарат під назвою ретатрутид також показав перспективні результати у нещодавніх випробуваннях. Він імітує три гормони, що регулюють відчуття голоду, і ранні дані, за інформацією виробника Eli Lilly, вказують на втрату ваги майже 29% за 68 тижнів.

Ці препарати - лише один інструмент у лікуванні ожиріння, каже Дейлі. Важливішим є зробити так, щоб людям було легше впроваджувати здорові зміни, які збережуться й після завершення медикаментозного лікування.

І через те, що багато людей споживають калорійні ультраоброблені продукти, ожиріння й надалі залишатиметься великою проблемою для здоров'я, попереджають експерти.

Наша кінцева мета, додає Дейлі, - змінити харчове середовище так, щоб воно пропонувало кращий вибір, а також впливати на державну політику, щоб наступному поколінню ці препарати взагалі не знадобилися.