Нафта знову пішла по "Дружбі" у бік Словаччини та Угорщини, а ЄС розблокував 90 млрд для України

Автор фото, Janos Kummer/Getty Images
- Author, Відділ новин
- Role, ВВС News Україна
- Час прочитання: 5 хв
Після майже тримісячної перерви нафтопровід "Дружба" знову запрацював. Саме через нього до російського удару 27 січня 2026 року попри війну російська нафта постачалася до Угорщини та Словаччини.
Водночас посли країн ЄС затвердили виділення Україні 90 млрд євро пільгового кредиту, фактично розблокувавши допомогу Україні. Це рішення було напряму пов'язане із запуском "Дружби".
Як повідомив речник головування Кіпру в Раді ЄС, питання кредиту для України на 90 мільярдів євро та 20-го пакета санкцій проти Росії внесли до порядку денного засідання послів ЄС (Coreper II) у середу.
Ця процедура стала останнім кроком для запуску фінансування України. Очікується, що її остаточно завершать завтра у другій половині дня.
Головування Кіпру в ЄС заявило, що працювало безперервно, щоб забезпечити подальшу підтримку України та посилити тиск на Росію.
Про початок роботи нафтопроводу заявив уряд Словаччини.
"Згідно з інформацією "Укртранснафти", сьогодні вранці розпочалося запресування та заповнення нафтопроводу "Дружба" з українського боку з боку Білорусі. Очікується, що відновлення прокачування та поставок у Словаччину завтра ранку", - йдеться у заяві заступниці керівника уряду Словаччини та міністерки економіки Деніси Сакової.
Про готовність до запуску "Дружби" напередодні заявив президент України Володимир Зеленський.
Джерело в Офісі президента розповіло ВВС News Україна, що про початок прокачування нафти 22 квітня варто чекати заяв від словацької та угорської сторони.
Пошкодження інфраструктури нафтопроводу на Львівщині спровокувало низку дискусій, погроз та суперечок між Україною та європейськими країнами, які отримували нафту завдяки "Дружбі".
Відновлення "Дружби"
Як дізнатися головне про Україну та світ?
Підписуйтеся на наш канал тут.
Кінець Whatsapp
21 квітня Володимир Зеленський повідомив про те, що Україна відремонтувала нафтопровід "Дружба".
Саме його відновлення, наголосив Зеленський, було умовою розблокування європейського пакета підтримки для України – 90 мільярдів євро на два роки.
"Це кошти, які вже були затверджені Європейською радою, але блокувалися. Зараз жодних приводів для блокування бути не може. Євросоюз просив Україну відремонтувати нафтопровід "Дружба", який росіяни розбили. Ми відремонтували. Сподіваємося, що і Євросоюз буде реалізовувати домовленості", - сказав Зеленський.
Він також зазначив, що давно немає прогресу по нових санкціях проти Росії.
"Тим більше це не допомагає, коли Америка послаблює обмеження. Тиск повинен бути, щоб росіяни не відчували, що можуть воювати спокійно та без наслідків".
Російська сторона напередодні також вказала, що запустить нафту, коли ремонт завершиться.
22 квітня угорська багатонаціональна нафтогазова компанія MOL Plc. повідомила учасників ринку капіталу, що "Укртранснафта", яка відповідальна за експлуатацію української ділянки нафтопроводу "Дружба", офіційно повідомила про завершення ремонтних робіт.
Напередодні лідер угорської опозиції Петер Мадяр під час пресконференції звернувся до президента Володимира Зеленського з вимогою відновити постачання російської нафти через "Дружбу". Він підкреслив, що особисто не знайомий з українським президентом.
У своєму зверненні Мадяр сказав Володимиру Зеленському, що "це не гра".
"Якщо нафтопровід "Дружба" придатний для транспортування сирої нафти, тоді він має відкрити його відповідно до своїх зобов'язань і ми просимо росіян закачувати туди нафту. Тому що без обох сторін це просто не працює", - сказав Мадяр.
Політик заявив, що не піддасться на "шантаж", і натякнув: від запуску транзиту залежить доля кредиту на 90 мільярдів євро, який раніше блокував уряд Віктора Орбана.
Цей нафтопровід взагалі став однією з важливих тем виборчої кампанії Орбана, яку він програв. А Мадяр, який вів проєвропейську кампанію, одразу після виборів сказав, що не відмовиться від російської нафти.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у розмові із журналістами сказав, що Україна виконала усі вимоги щодо "Дружби":
"Тут я хочу дуже обережним бути, тому що я вважаю, що найголовніша штучно створена перепона, угорська, знята. Зараз нам треба спільно піти далі для того, щоб Україна отримала кредит. Ми теж отримали звернення від Європейського Союзу щодо відновлення транзиту", - зазначив міністр.

Автор фото, Нафтогаз
Що сталося з "Дружбою"
Під час масованої атаки 27 січня цього року один із російських дронів, як тоді повідомляв голова Львівської ОВА Максим Козицький, влучив по об'єкту інфраструктури в місті Броди Львівської області. Від пожежі отруйний дим застелив місто на кілька днів.
Згодом стало відомо, що цей об'єкт пов'язаний із нафтопроводом "Дружба", яким попри війну російська нафта постачалася до Угорщини та Словаччини.
Про пожежу на об'єкті також повідомила Бродівська міська рада. У місті скасували навчання у школах, мешканців закликали залишатися вдома та за можливості не виходити на вулицю.
Як написав у фейсбуку Михайло Гончар, керівник Центру Глобалістики ХХІ, в ніч проти 27 січня 2026 року Росія вдарила дроном по лінійній виробничо-диспетчерській станції (ЛВДС) "Укртранснафти" в Бродах – основній нафтоперекачувальній станції на українській ділянці нафтопроводу "Дружба".
"Ця станція є найпотужнішою на маршруті з великим резервуарним парком", - пояснив експерт.
"Тобто це був удар по "вузлу керування і перекачки", що призвело до зупинки функціонування станції і, відповідно, прокачування російської нафти на транзит", - пояснив Михайло Гончар.

Автор фото, AFP via Getty Images
Після удару виникла масштабна пожежа, - нафта горіла десять днів.
Але вже в середині лютого прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо звинуватив Україну у затягуванні відновлення роботи нафтопроводу. Згодом так зробив і керівник Угорщини Віктор Орбан
При цьому угорські та словацькі посадовці воліли не помічати заяви Києва про те, що нафтогін пошкодили росіяни. 23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив про відсутність фізичних перешкод поставкам, а натомість наголосив на політичних перешкодах, - мовляв, у такий спосіб Київ змушує Будапешт розблокувати переговорний процес з Україною про її членство в ЄС.
У відповідь на це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС порадив двом європейським столицям "адресувати ультиматуми Кремлю".


























