Напади на українців, загибель польського волонтера й "шашлики" з Моравецьким. Головне в Польщі за тиждень

Польщу сколихнули щонайменше два жорстких напади на українців; у Харкові загинув волонтер із Польщі Марек Русек-Вольський, який евакуював цивільних з фронту; експремʼєр Матеуш Моравецький засновує свою політичну силу, яка, ймовірно, буде більш поміркованою в стосунку до українців.

BBC News Україна розповідає про головне у Польщі за тиждень.

У Харкові загинув польський волонтер

У вівторок, 4 липня, Міністерство закордонних справ Польщі повідомило про те, що у Харкові загинув волонтер, громадянин Польщі Марек Русек-Вольський.

Волонтер працював під Харковом, де займався зокрема евакуацією цивільних, які опинилися в зоні бойових дій.

Як повідомили на сторінці групи "Разом для України", адміністратором якої він був, чоловік загинув 27 липня у Харкові внаслідок влучання російського дрона.

Русек-Вольський також доставляв гуманітарну допомогу, підтримував прифронтові лікарні та вивозив тіла загиблих цивільних. У фейсбуку він вів групу "Razem dla Ukrainy" ("Разом для України"), де ділився розповідями про свої гуманітарні поїздки.

Минулої осені польський волонтер провів в Україні шість тижнів. За цей час, як він підсумував, евакуював понад 90 людей, переважно літнього віку, перевіз понад 90 тварин і роздав гуманітарну допомогу більш ніж 350 мешканцям.

На початку липня він знову вирушив до України. До цієї поїздки готувався кілька місяців і писав, що хоче провести там три місяці.

"Він присвячував свій час, сили та власні кошти допомозі Україні. Робив те, що підказували йому розум, серце і совість. Він став на світлий бік і заплатив за це найвищу ціну", – написав польський волонтер Томаш Сікора.

Прощання з Мареком Русеком-Вольським має відбутися в пʼятницю у Києві.

Новий посол України в Польщі?

У понеділок 3-го серпня, оголошуючи чергові кадрові перестановки, президент Володимир Зеленський повідомив, що посла України в Польщі Василя Боднара можуть призначити заступником міністра закордонних справ.

Сам Боднар не коментував цієї заяви.

Тим часом польська інформаційна агенція PAP із посиланням на власні джерела назвала прізвища кандидатів на посаду нового посла України в Польщі. Серед них, за інформацією співрозмовників PAP, – Ірина Верещук, заступниця керівника Офісу президента, а також чинний заступник міністра закордонних справ Олександр Міщенко.

Напередодні кадрових перестановок Зеленського Верещук зустрілася з заступником міністра закордонних справ Польщі Марціном Босацьким.

Ця "хороша та продуктивна" зустріч, як вона повідомила у соцмережах, була спрямована на "посилення українсько-польського партнерства". З Босацьким вона обговорила питання історичної памʼяті, а також інші питання, "які турбують українську громаду в Польщі".

"Захист прав і законних інтересів українців за кордоном перебуває на особливому контролі Президента Володимира Зеленського", – написала Верещук.

3 серпня заступниця голови ОП зустрілася з депутатом польського парламенту Павлом Ковалем – він очолює комітет Сейму із закордонних справ, Раду з питань співпраці з Україною, а також є уповноваженим премʼєра Польщі з питань відновлення України.

"Обговорили два ключових напрями співпраці: налагодження системного діалогу між істориками України та Польщі щодо питань національної памʼяті, залучення польських інвестицій до відбудови та розвитку України", – повідомила Верещук.

Наразі ж послом України у Польщі залишається Василь Боднар, призначений на цю посаду у липні 2024 року замість Василя Зварича. Раніше, у 2021-2024 роках Боднар був послом України в Туреччині, а до 2021 року – заступником міністра закордонних справ у міністерствах Павла Клімкіна, Вадима Пристайка та Дмитра Кулеби.

Напади на українців

Протягом минулого тижня Польщу та Україну сколихнули щонайменше два жорстокі напади на українців.

1 серпня стало відомо про напад у Гданську на 39-річну Аллу Кондратенко, яка приїхала до Польщі разом з дитиною 5 років тому. Жінка верталася додому і записувала голосове повідомлення українською мовою, коли помітила поруч літнього чоловіка, схожого на безхатька.

В якийсь момент жінка відчула два удари. Алла почала бігти вниз сходами і просити про допомогу. Вона вся була в крові.

На допомогу жінці вибігли три чоловіки з боксерського клубу – поляки.

За даними поліції, невідомий чоловік двічі вдарив жінку по потилиці дерев'яною палицею, після чого втік. Постраждала потрапила в лікарню, де їй накладали на голову шви. Згодом нападника затримали.

Вже за два дні генеральне консульство України у Вроцлаві повідомило про напад на українців в місті Кожухув Любуського воєводства. Дипломати оприлюднили фото, де видно трьох закривавлених людей зі слідами побоїв.

Того вечора, як зʼясувало видання inPoland.net.pl, троє українців, 37-річний Володимир, 32-річний Василь та 28-річна Аделіна, відпочивали біля припаркованого автомобіля. У машині, за їхніми словами, лунала різна музика – українська, польська та закордонна.

Як розповів Василь, повз компанію проходив чоловік, який звернув увагу на музику. Між ним та Володимиром виникла словесна суперечка.

Пізніше, як стверджують потерпілі, до них підійшли троє молодих чоловіків і без жодних слів почали бити українців.

"Аделіні розбили голову. Володі також розбили голову, розсікли губу. Мені дісталося менше, бо я намагався закриватися від ударів", – розповів Василь.

Польська поліція заявляє, що напад стався через музику, а не національність.

Посол України в Польщі Василь Боднар в інтервʼю Європейській правді визнав, що настрої поляків стосовно українців дійсно погіршилися.

"Але сказати так, що більшість польського суспільства не любить українців чи сприймає негативно Україну, – це так само неправда", – зазначив він і додав, що заяви про можливість погромів проти українців є перебільшеними.

"Я думаю, це перебільшення. Це робиться спеціально для того, щоб накручувати громадську думку. Немає таких ознак, щоби були масові виступи проти українців", – сказав Боднар.

Втім із наближенням виборів до парламенту (що відбудуться у 2027 році), за словами посла, політичні партії можуть скористатися "будь-якою ситуацією і організувати будь-які виступи, наприклад, футбольних хуліганів".

Тим часом, за даними головної комендатури поліції, кількість нападів на українців в Польщі зростає. Видання Rzeczpospolita наводить статистику: у 2024 році громадяни України, які перебували в Польщі, подали 267 заяв про злочини на ґрунті ненависті. У 2025 році таких повідомлень було дещо більше – загалом 275.

Натомість у 2026 році лише за перше півріччя подали 180 таких заяв. Це означає, що якщо ця динаміка збережеться, до кінця року кількість таких випадків може сягнути 360 – це на 35% більше порівняно з 2024 роком. Водночас ця статистика відображає лише ті випадки, про які відомо поліції, тож реальні масштаби агресії можуть бути суттєво більшими.

Підготовка до виборів і "шашлики" з Моравецьким

Колишній прем'єр Польщі Матеуш Моравецький, схоже, запозичив практику Володимира Зеленського: подібно до того, як президент України у 2021 році пригощав журналістів шашликами, в останню пʼятницю липня Моравецький організував барбекю для своїх прихильників.

За два дні до того, 29 липня він і його соратники з партії "Право і справедливість" (ПіС) оголосили про створення нової парламентської фракції "Розвиток Плюс". Це сталося на тлі розколу між ним і керівником партії Ярославом Качинським.

Після тривалих перемовин, 24 липня Ярослав Качинський заявив, що близько 30 членів партії подали у відставку.

29 липня Моравецький і його прихильники офіційно оголосили про створення власного парламентського клубу "Розвиток Плюс" (пол. "Rozwój Plus"), до якого увійшли 40 депутатів і один сенатор.

Вечірка з настільним тенісом, барбекю та конференціями, яку вони організували для сотень гостей 31 липня, мала уособлювати новаторство депутатів, які називають себе "державниками", "реформаторами" та "візіонерами".

На думку деяких оглядачів, серед представників "Розвитку Плюс" є чимало політиків, які виступали проти антиукраїнського розвороту в політиці "Права і справедливості". Зокрема колишній речник Моравецького Пьотр Мюллер публічно розкритикував двох найбільш радикальних представників партії, Даріуша Матецького та Яцека Курського, які, за словами Мюллера, "хочуть, щоб підірвали всі мости співпраці" з Україною.

Втім, чимало оглядачів переконані, що "проукраїнська" (чи просто більш поміркована) позиція фракції Моравецького є лише проявом прагматизму. Адже, з одного боку, запит на таку політику існує навіть серед правого електорату, з іншого – близько 1,5 млн українців роблять надзвичайний вклад в економіку Польщі.

Водночас, як зауважує журналіст газети Wyborcza Аркадіуш Грущинський, політичну програму Моравецького і його прихильників можна підсумувати так: нові технології, радикальний консерватизм і націоналізація промисловості.

На його думку, небезпеку, "яку несе поєднання цих сфер", ілюструє проєкт мобільного застосунку, який мав би бути встановлений на телефоні кожного мігранта, що перебуває на території Польщі.

Придуманий молодими соратниками Моравецького застосунок, як пише Wyborcza, навчав би іноземців польської мови, а також фіксував би кожен штраф, правопорушення та злочин. Накопичення таких порушень мало би стати підставою до депортації. Крім того, кожен підприємець міг би перевірити історію мігранта та те, чи потребує його польська економіка.

Тим часом, за даними останнього соцопитування, нова політична сила у майбутніх виборах має шанси здобути 7,8% голосів польських виборців. Загалом за праві партії поляки готові нині віддати 48,5%, тоді як за центристську "Громадянську коаліцію" – 27,5%, а за лівих – 7,6%.