Угорщина обирає владу: чи переможе Мадяр Орбана

У неділю в Угорщині відбуваються парламентські вибори, які визначають долю уряду, який керує країною. Це може бути поворотний момент, тому що вибір стоїть між Віктором Орбаном, який при владі вже 16 років, і його опонентами.

Більшість опитувань громадської думки ставлять опозиційну партію "Тиса" та її лідера Петера Мадяра далеко попереду "Фідесу" Орбана.

Останні дані незалежних центрів дають "Тисі" понад 50%, тоді як Орбану – менше 40%. І він робить усе можливе, щоб скоротити розрив.

Втім, експерти вказують на те, що ці опитування можуть не враховувати велику кількість прихильників Орбана із провінції.

Інтрига величезна і за парламентськими виборами в Угорщині спостерігає весь світ, а особливо Україна, яка опинилась у центрі виборчої кампанії.

Останні місяці Орбан робив усе можливе, щоб заблокувати будь-яку допомогу Україні в межах ЄС. Особливо це стосується пакета у 90 млрд євро, без яких вже найближчим часом Київ може мати великі проблеми із бюджетними виплатами.

Виборчі дільниці в Угорщині відкрилися о 6 ранку й закриються о 19.00 за місцевим часом (7 та 20 годині за Києвом), але через таку складну виборчу систему голоси рахуватимуть довго – можливо, і тиждень.

Точної інформації, чи будуть проводитись екзит-поли у день голосування, наразі немає.

Показово, що за кілька днів до виборів Дональд Трамп особисто закликав голосувати за партію Орбана.

Виборча система

Вибори парламенту в Угорщині проводять за унікальною виборчою системою, яка не має аналогів у світі.

Незалежні спостерігачі кажуть, що її спеціально відкалібрували так, щоб партія "Фідес" мала більше шансів.

Згідно із цією системою, більшість депутатів – 106 зі 199 – обираються в одномандатних округах за системою відносної більшості, тобто в однотурових виборах.

Специфіка угорської "мажоритарки" полягає у способі "нарізки" округів. Загальна закономірність – у провінційних, сільських округах, як правило, проживає менше виборців, ніж у тих, які розташовані в межах великих міст.

По факту це означає, що для отримання депутатського мандату кандидатові, який балотується у провінції, потрібно зібрати менше голосів, ніж тому, який балотується в місті. Тобто голос одного провінційного виборця у цій системі важить більше, ніж голос мешканця столиці, а саме жителі провінції найбільше підтримують "Фідес" Орбана.

Решта 93 депутатські мандати розподіляються між партіями, які подолали п'ятивідсотковий виборчий бар'єр. І результати "мажоритарки" впливають на загальну кількість голосів при розподілі цих мандатів також.

Угорщина і Україна

Хоча особливості виборчої системи більш сприятливі для "Фідеса" сам Орбан, схоже, не почувається впевнено в цій кампанії.

В Угорщині дедалі більше людей, особливо молодь, сприймають Орбана і його партію як ту саму "корумповану панівну еліту", яку часто критикував і сам угорський прем'єр.

Після 16 років правління Орбан як ніколи активно їздить країною, запевняючи виборців, що голосувати варто саме за нього, тому що ці вибори – це нібито вибір між миром і війною.

За версією "Фідесу", лише Орбан здатен не допустити, щоб "підбурювачі війни" у Брюсселі втягнули ЄС, а разом із ним і Угорщину, у війну в Україні проти Росії.

України у виборчій кампанії Угорщини багато – на вулицях повно плакатів із фотографією усміхненого Володимира Зеленського та гаслом: "Не дай Зеленському сміятися останнім!"

А Орбан у промовах перед виборцями розповідає, що Україна – це країна-банкрут, яка мріє встановити в Будапешті проукраїнський уряд та зруйнувати Угорщину.

А після того, як Україна стане членом Євросоюзу, вона нібито знищить угорське сільське господарство, відбере у угорських сімей їхні чесно зароблені гроші і принесе на їхні землі війну.

На цьому фоні відносини України та Угорщини за останні місяці помітно погіршилися.

При цьому Петер Мадяр раніше ставився до України дещо краще і приїздив як опозиційний політик з візитом підтримки під час великої війни, але оглядачі вказують, що очікувати від нього швидких і позитивних змін щодо українського питання не варто.

Віктор Орбан перебуває при владі з 2010 року і має підтримку як президента США Дональда Трампа, так і президента Росії Володимира Путіна. Він давно є "колючкою" для ЄС – і одним із небагатьох європейських лідерів, які не підтримують Україну.