Наступ ЗСУ на Олександрівському напрямку: що це таке і які його перспективи

Володимир Зеленський 12 серпня оголосив про результати наступальної операції, яка проходила з січня 2026 року на перетині Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей. Українській армії вдалося звільнити найбільшу площу території з осені 2022 року. Що відомо?

Перший етап операції ЗСУ на Олександрівському напрямку почався 29 січня. На той момент російські війська, які влітку 2025 року вторглися в Дніпропетровську область, наближалися до важливого з логістичної точки зору селища Покровське (не плутати з Покровськом в Донецькій області) та його південної околиці – села Олександрівка.

Одночасно армія РФ вела наступальні дії на флангах, намагаючись північніше на Дніпропетровщині захопити селища Великомихайлівка та Новопавлівка, а південніше – населені пункти в Запорізькій області біля Гуляйполя.

Якби росіянам вдався задум, то вони б могли обвалити оборону українського укріпрайону в Оріхові та прорватися на ближні підступи зі сходу до Запоріжжя.

Щоб зірвати плани Росії, українське військове командування розробило і почало контрнаступальну операцію на цьому відтинку.

Перша її частина тривала з кінця січня до квітня, а друга – з 5 травня до початку серпня.

Операція проведена силами чотирьох бригад десантно-штурмових військ і двох штурмових полків.

Що вдалося звільнити

За словами головнокомандувача ЗСУ, генерал-майора Михайла Драпатого, під час першого етапу наступальної операції вдалося звільнити територію площею 450 кв. км, під час другого – 490 кв. км.

Загалом за час наступу вдалося взяти під контроль 745 кв.км і зачистити від російських інфільтрованих груп близько 300 кв. км в тилу території, каже українська влада.

Звільнено було, згідно із заявою, 26 сіл, а саме 12 Дніпропетровської області (Маліївка, Січневе, Степове, Калинівське, Березове, Новомиколаївка, Запорізьке, Злагода, Привілля, Цегельне, Тернове, Новогеоргіївка), 10 – Донецької області (Товсте, Новохатське, Зелений Гай, Зірка, Піддубне, Мирне, Олександроград, Грушівське, Ялта, Воскресенка), 4 – Запорізької області (Рибне, Новогригорівка, Красногірське, Привільне).

Операція дозволила Силам оборони вибити противника з Дніпропетровської області (під його контролем не залишилось населених пунктів, але згідно з картою DeepState, дніпропетровське село Філія все ще залишається в "сірій зоні").

Вона також зняла загрозу наступу на Запоріжжя вздовж траси Донецьк-Запоріжжя.

Росія заяви про успіх наступу ЗСУ на Олександрівському напрямку не коментувала.

Але слід зазначити, що міністерство оборони РФ протягом весни і літа продовжувало звітувати про своє "просування" в Дніпропетровській області.

Ба більше, 3 липня міністерство оголосило про взяття селища Олександрівка (власне від нього і пішла назва цього напрямку).

На підтвердження своїх слів РФ показала відео з одним військовослужбовцем, який розгортає російський прапор на вулиці населеного пункту.

Протягом червня-липня росіяни також прозвітували про взяття ще низки сусідніх сіл, а саме Писанців, Новоскелюватого, Богодарівки, Вільного, Христофорівки (попередня назва Комунарівка), Добропасового, Благодатного.

Таким чином, за версією Кремля, це вони змогли прорвати українську оборону на Дніпропетровщині, а не ЗСУ вибили їх з цих позицій.

Іноземні OSINT-аналітики, наприклад "Інститут вивчення війни" (ISW), заперечують ці твердження і заявляють, що заяви РФ про контроль території не відповідають дійсності.

Прихована операція

Для розуміння, ці населені пункти - на відстані 20-25 км від нинішньої лінії фронту.

За словами українських військових, противник не має і не мав контролю за цими селами, а знімав пропагандистські відео з прапорами після інфільтрації 1-2 бійців в тил позицій ЗСУ, потім ці військові РФ знищувались, закріплення на території не відбувалось.

Наверх російське командування подавало неправдиву інформацію про своє просування, каже командир 95-ї бригади ДШВ ЗСУ, полковник Руслан Маришев, який бере участь в цьому наступі.

"Багато командирів РФ обманювали своє вище керівництво, даючи неправдиву інформацію про їхній передній край – де він фактично знаходиться. Навіть коли ми були вже порядка 20-25 км в глибину оборони російських військ, то їхнє керівництво в це не вірило і давало карти, які ми у них брали, витягували... (на картах було вказано, – Ред.), що вони на 25 км в нашому тилу", – зазначив він в інтерв'ю телеканалу "1+1".

Своєю чергою, українське командування довгий час не розкривало подробиці просування Сил оборони публічно.

Після першого етапу операції навесні військові командири, зокрема командувач ДШВ, розкрили лише загальні цифри про кількість населених пунктів і площу звільнених територій.

Таким чином реальне місцеположення ЛБЗ (лінії бойового зіткнення) для російських військових на цьому напрямку стало сюрпризом, каже полковник Маришев.

Як приклад цього він наводить ситуацію, коли підлеглі змогли вбити в ближньому бою командира російського мотострілецького батальйону, який перевіряв позиції. Він не розраховував, що українська армія просунулась так близько до його позицій.

Непублічність наступальної операції дозволила їй за неповних півроку досягти значних результатів. Яких саме?

Ще один ривок

Фактичне вибиття російських військ з Дніпропетровщини – це більше політичний результат.

А от у військовому плані важливим є наближення ЗСУ до логістичних шляхів, які використовує російська армія на Півдні.

Так, станом на 13 серпня українські військові перебувають за 3-4 км від дороги Велика Новосілка-Гуляйполе і продовжують тиснути в цьому напрямку біля сіл Успенівка та Темирівка.

Тобто цей шлях, важливий для логістики російського угруповання, вже не є безпечним. Це змушує росіян шукати інші маршрути для підвозу харчів, боєприпасів і особового складу, особливо поряд з Гуляйполем, яке вони захопили наприкінці минулого року.

Крім того, ЗСУ змогли зав'язати бої за село Комар, яке стоїть на березі річки Мокрі Яли, 15 км північніше Великої Новосілки.

Це велике селище росіяни захопили наприкінці зими 2025 року і перетворили на опорний пункт.

Воєнний аналітик групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець звертає увагу, що українським силам необхідно подолати ще декілька кілометрів (приблизно 5-6 км до села Вільне Поле), щоб наблизитись на відстань встановлення вогневого контролю над Великою Новосілкою.

"У такому разі для того, щоб досягти суттєвого оперативного ефекту у всій операційній зоні російського угруповання військ "Восток"...українському командуванню навіть не потрібно буде атакувати\штурмувати саму Велику Новосілку", - зазначає експерт.

"Достатньо просто взяти під щільний вогневий контроль (у тому числі дронами) весь цей район і ту частину дороги Гуляйполе – Велика Новосілка, яка веде на захід. Дистанція 7,5 – 7,7 км дозволяє це зробити досить ефективно", – вважає він.

Таке просування призведе до ускладнення російської логістики на Півдні, а це вплине на боєздатність частин ЗС РФ і сприятиме зупиненню їх наступу на Оріхів.

Тобто, щоб поставити противника в критичне становище, Силам оборони необхідно продовжити наступ і здійснити ще один "ривок" на 5-10 км.

Чи зможуть ЗСУ досягти такого ефекту найближчим часом без перекидання резервів – відкрите питання.

Так само невідомо, чи готове російське командування перекинути додаткові сили для зупинки противника на цьому напрямку, який очевидно не є для Кремля пріоритетним на цей момент.