Чи може Росія створити буферну зону на Вінниччині на межі з Придністров'ям, як застеріг Паліса

Росіяни розглядають варіант створення буферної зони у Вінницькій області цієї весни чи влітку, заявив бригадний генерал та заступник керівника Офісу президента Павло Паліса.

Створенням буферної зони – тобто нейтральної смуги між ворогуючими країнами – росіяни погрожують Україні вже давно, та раніше їх ідеї стосувалися здебільшого Харківської, Сумської і Чернігівської областей.

Натомість зараз "у них (росіян. – Ред.) у планах навіть з'явився пункт щодо створення буферної зони у Вінницькій області з боку невизнаного Придністров'я", розповів в інтерв'ю РБК-Україна Паліса.

"Це вперше зафіксовано у них плани такого характеру", – додав бригадний генерал.

Проте, за його словами, "панікувати тут не варто, тому що на цей час я не бачу у них сил для реалізації усіх цих намірів".

Чи реалістичні наміри росіян

Лінія кордону між Вінницькою областю і невизнаним Придністров'ям – сірою зоною Молдови, яку контролює Росія – становить близько 50 кілометрів. Проте основна частина кордону приходить по річні Дністер, а по землі - два десятки кілометрів. А найближче велике місто до сухопутної ділянки з Придністров'ям - Крижопіль.

"Тема Придністров'я в медійному просторі час від часу виникає. Так було на початку повномасштабного вторгнення – ми там тримали дві бригади, щоб відбиватися", – каже ВВС News Україна військовий аналітик й експерт Михайло Жирохов.

Та, за його словами, ситуація там "дуже проста" – росіяни не мають можливості підсилити свої сили в регіоні.

На початку повномасштабного вторгнення, пояснює Жирохов, у росіян був план захопити Одеську область, включно із Одесою. Тобто висадити там морський десант із метою "зробити там логістичний коридор" далі на Південь і Захід.

Але це їм не вдалося.

Російське військове угрупування, яке присутнє в ПМР, по факту складається із місцевих мешканців, і воно невелике, а зброя і техніка – переважно радянська, пояснює Жирохов.

У лютому 2025 року на Мюнхенській конференції із безпеки президент Володимир Зеленський повідомив журналістам, що чисельність російського контингенту у невизнаному Придністров'ї скоротилася із 5500-6000 людей до 1500-2500.

"Контингенту там сьогодні залишилось, ми вважаємо, десь 2500. Якщо чесно, я вважаю, що росіян там лишилося 1000-1500. Кілька тисяч вони вивели. Під час війни вони ж всюди брали його (контингент. – Ред.)", – заявив голова держави.

Водночас він відповів, що не знає, в який спосіб росіяни вивели звідти війська. На його думку, це відбулося "через Кишинів", через аеропорт.

Після цієї заяви Зеленського було ще кілька заяв із боку молдовських політиків, які переживали за те, що Росія може перекинути у Придністров'я війська, щоб впливати на парламентські та президентські вибори, які відбулися в Молдові в вересні 2025 року.

Тодішній прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан казав Financial Times про плани Росії довести кількість військових в ПМР до 10 тисяч.

Але цього, схоже, так і не сталося.

До бойових дій в Україні росіяни мали можливість перекидати у Придністров'я свої війська – це можна було зробити поїздами, які ходили в тому числі по українській території, і через Румунію, каже Жирохов.

"Та після 2022 року можливості підсилення в такий спосіб немає", – розповідає військовий експерт.

Чи можливо в якийсь інший спосіб зараз перекинути в Придністров'я якщо не людей, то вантажі подвійного призначення, наприклад, сучасні безпілотники?

Теоретично це можливо, пояснює Жорохов, але залишається питання в операторах і структурі, які б змогли використовувати ці БПЛА. Таких фахівців контингент РФ в ПМР не має.

Як охороняють кордон із Придністров'ям

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в районі, який межує із Придністров'ям, зміцнили оборонні заходи.

Останніми місяцями кордон із невизнаною ПМР, схоже, зміцнили ще надійніше.

Ще у січні Вінницька ОВА повідомила місцевих жителів про інженерні роботи "з нарощення захисних рубежів" та встановлення "додаткового мінно-вибухового загородження ділянок прикордонної смуги в межах Тульчинського та Могилів-Подільського району, що межують з Придністровським районом Молдавської Республіки".

"Це роблять для стримування можливих загроз", – пояснили у Вінницькій ОВА, закликавши місцевих утриматися від поїздок у ці райони.

Про зміцнення охорони кордону наприкінці березня повідомило і регіональне управління Сил територіальної оборони "Захід".

"Інженерно-саперні підрозділи Сил оборони України спільно з прикордонниками Могилів-Подільського прикордонного загону з 25.03.2026 року проводять додаткові заходи щодо мінування з метою зміцнення обороноздатності держави", – йшлося в повідомленні.

Крім мін, пояснили військові, встановлюють також колючий дріт "Єгоза", а ще автономні комплекси відеоспостереження та попередження по всій довжині кордону.

Також відбувається "розгортання додаткових підрозділів механізованих військ з бронетехнікою на кордоні з невизнаною ПМР".

Останні роки у пресі часто згадують великий склад з боєприпасами у селі Ковбасна в ПМР, проте експерти сходяться на тому, що наявні там арсенали можуть бути застарілими і в такому стані, що його складно використати у бойових діях.