You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Польща відчуває напругу від напливу українських біженців
Удари ногами високі, а кулаками - прямі, але українські діти тут проводять їх у спокійній обстановці: це курс карате для новоприбулих у східній Польщі.
Основні рухи 14 учням показує польський інструктор, який багато жартує.
Принаймні протягом цієї години травма, яку вони пережили за останні два тижні, змінюється приємністю.
У деяких із них є родичі, яка воюють по-справжньому.
Чотирнадцятирічний Дарій Гулик три дні не розмовляв із батьком і хвилюється. Емоції заважають відчувати себе тут удома.
"У Польщі дуже круто, - каже він, - але ми хочемо додому, бо дім - це дім".
Його двоюрідний брат Саша Мінаєв, якому 17 років, цінує тимчасове відволікання.
"Коли ми на уроці карате, ми в цей момент забуваємо про війну, - каже він, - але коли урок закінчується, ми знову згадуємо і розуміємо, що маємо зробити все можливе, щоб допомогти нашим людям в Україні".
Заняття проходить у невеликому східному польському містечку Замость із населенням 60 000.
Його прекрасний старий центр, об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, усіяний церквами епохи Відродження та кольоровими фасадами: дуже далеко від жаху, що розгортається за кордоном.
Місто, як і багато інших по всій Польщі, за останні два тижні перетворилося на центр для біженців.
У деякі дні прибувало до 35 000 людей - більшість їде далі на захід, але деякі залишаються.
Близько тисячі місць виділено у центрі прийому біженців, у школах, приватних будинках і навіть спортивному клубі, де проходить заняття карате.
"Залишені напризволяще"
Мер Анджей Внук каже, що це велике навантаження для Замостя, і попереджає, що гостинність поляків не безмежна.
"Поляки, здається, нескінченно готові віддавати, але колись це закінчиться, - каже він. - Ми думали, що буде перша хвиля біженців, а потім отримаємо значну підтримку з боку уряду та ЄС, але виявилося, що ми покинуті напризволяще. Нам потрібна фінансова допомога, інакше якість нашої гостинності різко впаде".
Бажання Замостя надати притулок людям у біді частково пояснюється його історією як місця, яке пережило багато біди і гноблення.
Майже половина його довоєнного населення, близько 12 тисяч осіб, становили євреї. Під час окупації спочатку радянськими військами, а потім нацистами, більшість були відправлені у гетто, а потім у концтабори. Пам'ятник трагедії, виготовлений з надгробків на старому єврейському кладовищі, стоїть на околиці міста.
Місцеві жителі пишаються своєю спадщиною гостинності, поширеною на новоприбулих. У ресторані готелю "Ренесанс" тепер готують лише для біженців. На кухні киплять каструлі з українським борщем і фруктовим компотом, а персонал розкладає порції свинини і макаронів.
Власник Даміан Потеруха каже, що для нього, як для батька, було природним рішення змінити бізнес, коли побачив, як діти тікають від війни.
"Я не можу повірити, що поляки так реагують, - каже він, - це приємно бачити".
Але він каже, що йому не вистачає грошей і він може пропонувати роздавати їжу ще два тижні. "Після цього я подумаю, що я можу зробити далі", - додає він.
"Допомога світу"
Їжу доставляють до головного притулку, де допомагають близько 300 волонтерів. Весь час приїжджають автобуси з новими прибулими, а інші їдуть, відвозячи людей до більших міст на заході, де багато з біженців мають друзів чи родину.
"Нам потрібна допомога від світу", - каже Барбара Годзішевська, працівниця мерії, яка зараз допомагає подавати гарячу їжу. "Всі дивляться на нас і кричать "браво", але це замало - хтось має сказати, що ми можемо робити з біженцями. Якщо цифри так і будуть рости, я боюся, що вони підуть на вулицю ночувати, бо кожен готель переповнений".
За два тижні Польща пройшла шлях від відмови від мігрантів з Близького Сходу до теплого прийому для біженців з України.
Деякі поляки відчувають дискомфорт у зв'язку з тим, що їхній уряд, як виглядає, відштовхує переважно мусульманських чоловіків Сирії, але радо вітає переважно християнських жінок та дітей України.
Але міграційну політику Польщі вивчатимуть історики в наступні роки. Наразі ж увага зосереджена на нинішньому припливі.
І оскільки бойові дії в Україні загострюються - і починають поширюватися на захід - такі міста, як Замость, починають замислюватися, як довго вони можуть витримати.