Новий великий обмін полоненими: кого повернула Україна

Відбувся новий обмін полоненими між Україною і Росією - перший етап формату 1000 на 1000, про який домовилися разом із ананасом про перемирʼя на 9 травня.

Президент України Володимир Зеленський повідомив про повернення 205 українських військових із російського полону. В обмін Україна передала 205 російських військовополонених.

За його словами, це перший етап масштабного обміну у форматі 1000 на 1000. Домовленості про нього досягли раніше в межах обговорення короткострокового перемир'я 8–11 травня, ініційованого Сполученими Штатами.

Глава держави зазначив, що додому повертаються військові Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби.

Серед звільнених — рядові, сержанти та офіцери. Більшість із них перебували в полоні з 2022 року.

Звільнені захищали Україну на різних напрямках, зокрема в Маріуполі та на "Азовсталі", а також на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському та Київському напрямках, і на ЧАЕС.

У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими уточнили, що серед повернутих — військові віком від 21 до 62 років.

Там також наголосили, що значна частина звільнених провела в полоні майже три роки, а процес їхнього повернення вимагав тривалої підготовки та перевірки списків.

Український омбудсман Дмитро Лубінець підкреслив, що цей обмін є особливим, адже близько 95% звільнених потрапили в полон ще у 2022 році.

За його словами, серед повернутих є боєць, який був засуджений у Росії та згодом помилуваний.

Лубінець додав, що попереду на звільнених чекає реабілітація, адже багато з них мають серйозні поранення, проблеми зі здоров'ям та психологічні наслідки перебування в полоні.

"Багато звільнених українців повертаються із серйозними травмами, підірваним здоров'ям та важкими психологічними наслідками. Є ті захисники, яких евакуювали з "Азовсталі" пораненими. Попереду на всіх чекає реабілітація".

Президент України, своєю чергою, подякував усім, хто працює над поверненням українців із неволі, та наголосив, що робота з подальших етапів обміну триває.

У Росії також підтвердили факт обміну, зазначивши, що посередником виступили Об'єднані Арабські Емірати.

Між заявами і вибухами: обмін, що тримав у напрузі

Аналіз кореспондентки ВВС News Україна Ілони Громлюк

Обмін полоненими в Україні – це завжди бажана новина для українців, яка приносить радість, сльози щастя, а для рідних, які роками в очікуванні – полегшення.

Домовленості про обмін відбуваються за зачиненими дверима і завжди йдуть складно, переповідають чиновники. Але цього разу напруга відчувалася і в суспільстві.

Разом із новиною про триденне перемир'я між ворогуючими країнами президент США анонсував обмін полоненими у форматі 1000 на 1000 ще перед 9 травня, коли в Росії йшла підготовка до параду, над яким нависла загроза у вигляді українських дронів чи диверсій. І саме обмін став аргументом, який переконав Україну відмовитися від своїх планів, принаймні так це пояснював президент Володимир Зеленський. "Красна площа для нас менш важлива, ніж життя українських полонених", - заявив він.

Але парад пройшов, перемир'я закінчилося, на Україну знову посипалася безпрецедентна кількість дронів і ракет, а обмін так і не відбувався.

У ці дні також з'явилася заява Володимира Путіна про те, що Україна нібито відхилила запит Росії про обмін, хоча і не виключив, що це все одно станеться. Питання, що пішло не так, висіло в повітрі.

Втім, 15 травня перші 205 полонених таки повернулися додому й напругу на якийсь час можна відпустити.

Хоча це і відбулося в день жалоби після ракетної атаки на Київ, внаслідок якої тільки в одному будинку загинуло 24 людини.

Затримки у процесі

Раніше український омбудсман Дмитро Лубінець повідомляв, що підготовка до обміну просувалася складно. За його словами, затримки виникали через позицію російської сторони.

"Затримку маємо виключно через позицію російської сторони... Коли ти навіть про щось домовився з російською стороною, ти ніколи не можеш бути на 100% впевнений, що це буде дотримано", – сказав він у ефірі телемарафону.

Він наголошував, що українська сторона ще давно виконала свої зобов'язання — передала списки та постійно працює над їх оновленням і узгодженням.

Окремо Україна наполягає на пріоритеті повернення важкопоранених та тих, хто перебуває в полоні з 2022 року.

У Росії, зі свого боку, речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що обмін у форматі 1000 на 1000 є складним і тривалим процесом через необхідність узгодження великих списків.