Україна два дні не била по НПЗ Росії, каже Зеленський. Але Трамп все одно більше підтримує Путіна. Розвиток кризи між США і Україною

"Путін хоче укласти угоду більше, ніж Зеленський" – про це напередодні заявив президент США Дональд Трамп. Його нові заяви сколихнули мережу. Водночас зʼявилися нові деталі українсько-американських переговорів, під час яких американці начебто пригрозили відрізати військову допомогу Україні.

Напередодні ввечері Трамп виступав на передвиборчому раллі в Огайо. Перед вильотом він поспілкувався із журналістами та зробив декілька контроверсійних заяв.

Він заявив, що Володимир Путін і Володимир Зеленський "мають сісти за стіл переговорів і покласти край цій безглуздій війні".

На запитання, чи справді обидві сторони погодилися на запропоноване ним "енергетичне перемир'я", Трамп відповів: "Вони погодилися, тому що я так сказав."

Також його попросили прокоментувати заяви України про те, що Росія щонайменше шість разів за день порушила умови цього перемир'я.

"Мені доведеться розібратися і подивитися, тому що порушення були з обох сторін", – відповів він.

Після цього Трамп заявив, що "Путін хоче укласти угоду більше, ніж Зеленський".

Але Володимир Зеленський наголосив, що Україна вже дві доби не завдавала ударів по російській нафтопереробці й енергетиці, реагуючи пропозицію американського лідера Дональда Трампа. Водночас РФ атакувала і українські енергетичні об'єкти, і критичну інфраструктуру.

"Найсерйозніша криза між Києвом і Вашингтоном"

У пʼятницю в елітному гольф-клубі Стіва Віткоффа неподалік Маямі відбулась зустріч української та американської делегацій. Її результат The New York Times описує як "нову дипломатичну кризу президента Трампа".

Україну представляли глава ОП Кирило Буданов, його перший заступник Сергій Кислиця та глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. До переговорів залучений був також Рустем Умєров, нині керівник Служби зовнішньої розвідки. З американської сторони були спецпредставники Трампа з питань миру – Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

Переговори мали стосуватися можливої тристоронньої зустрічі з керівництвом Росії та нових пропозицій щодо припинення війни напередодні чергової поїздки спецпредставників Трампа до Росії.

Проте під час переговорів, як пише NYT, прозвучали заяви, які "приголомшили учасників зустрічі". По-перше, американська делегація оголосила про призупинення санкцій проти російського дизельного пального.

Коли американці передали тверду вимогу Трампа щодо припинення атак на російські НПЗ, один із представників української делегації запитав, що Україна отримає натомість.

Американці, за словами трьох співрозмовників NYT, відповіли, що США й так уже багато роблять для України і не повинні нічого пропонувати в обмін на припинення ударів по нафтопереробних підприємствах. Після цього американська сторона згадала про розвідувальну допомогу США, яку вважають життєво важливою для українських воєнних зусиль.

Дехто з присутніх сприйняв це як завуальовану погрозу, розповіли двоє співрозмовників NYT. Інший американський посадовець заперечив будь-які натяки на погрозу, втім зазначив, що Трамп настільки роздратований діями України, що складно передбачити, на які кроки він може піти.

"Тепер ця суперечка переросла у найсерйознішу кризу у відносинах між Вашингтоном і Києвом від часу конфлікту в Овальному кабінеті за участю президента України минулого року", – підсумовують журналісти NYT.

Раніше видання Financial Times повідомляло, що через удари по російських НПЗ США погрожують заблокувати Україні постачання зброї.

Джерело BBC у військових колах вказує, що наразі США не припинили надавати Україні розвідувальних даних.

Це підтвердив також міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на Варшавському безпековому форумі.

"Ми продовжуємо цю співпрацю (отримання розвідувальних даних від США. – Ред). Учора була затримка через застосування росіянами особливого типу озброєння", – повідомив він.

За даними джерела ВВС, загалом американці передають Україні інформацію за 4 напрямками: попередження про запуск балістичних ракет, дані про цілі на території Росії, супутникові знімки та загальну військову аналітику.

Після скандалу в Білому домі наприкінці лютого 2025 року, розповідає джерело BBC, США на два тижні повністю припинили передавати розвідувальні дані та інформацію для наведення на цілі – тоді фактично завершилася Курська операція, хоча її завершення планувалося у квітні.

Реакція України

Після переговорів Володимир Зеленський вчергове наголосив, що Україна підтримала енергетичне перемирʼя. Втім, за його словами, Росія також повинна зробити відповідні кроки, а наразі вона не виконує умов, озвучених президентом США.

Він нагадав про удари по українських енергообʼєктах, які поновилися майже одразу після заяв Трампа про енергетичне перемирʼя.

"Якщо удари і є відповіддю Росії на заяву Президента Америки, то це означає, що росіяни змарнували чергову можливість наблизити мир. Багато залежить саме від позиції Америки, щоб деескалація все ж таки спрацювала. Потрібен тиск на Росію", – підкреслив Зеленський.

"Україна не завдавала ударів по російській нафтопереробці й загалом енергетиці протягом двох діб із моменту оголошення президентом Америки припинення вогню в енергетиці. Але Росія не послухалась президента Америки", - заявив він вдень 13 жовтня.

Зеленський зазначив, що за цей час росіяни атакували і українські енергетичні об'єкти, і критичну інфраструктуру й дали абсолютно чіткі сигнали, що вони не збираються утримуватися від ударів по Україні.

Колишній спецпредставник президента США Кіт Келлог назвав "шумом" різкі заяви Трампа щодо Зеленського – зокрема про те, що той мав би залишити посаду президента України. Він також сказав, що не очікує, що нинішня суперечка переросте у щось схоже на їхню скандальну особисту перепалку в Овальному кабінеті в лютому минулого року.

"Гадаю, ми бачимо ситуацію, коли два світові лідери багато в чому схожі між собою. Вони обидва досить вперті й говорять те, що думають", – сказав Келлог в розмові з Bloomberg.

Наразі, за даними The New York Times, спецпредставники Трампа Віткофф і Кушнер тепер дають зрозуміти, що відкладають заплановану поїздку до Росії доти, доки Володимир Зеленський не владнає відносини з президентом США.

Що передувало

9 жовтня Трамп оголосив про домовленість із президентом Росії Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального на американський та інші ринки.

Рішення Трампа спричинило обурення як Києва, так і багатьох американських топполітиків, які заявили, що "угода з диктатором-убивцею – пляма на репутації нашої країни".

Володимир Зеленський заявив, що дозвіл Росії продавати дизельне пальне – це інвестиція у війну. Він назвав цей крок Трампа "слабким рішенням сильного партнера", а перемовини у США української делегації – "ширмою" для угоди США і Росії.

У відповідь Дональд Трамп заявив, що, на його думку, "Україні час отримати нового президента".

У неділю, 11 жовтня, Трамп заявив, що Україна та Росія буцімто домовилися про енергетичне перемир'я, яке набуває чинності негайно. Для Києва ця заява стала сюрпризом, однак президент Зеленський сказав, що Україна готова підтримати його.

В понеділок у Кремлі вперше прокоментували так зване "енергетичне перемир'я", запропоноване Трампом. Однак там не зазначили чітко – приймають його, чи ні.

"Контакти щодо енергетичного перемир'я тривають. Кремль поінформує, коли матиме що сказати з цього приводу", – заявив речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков.