Як вийти з кризи? За що дали Нобеля з економіки

Американці Роберт Голл і Майкл Вудфорд розділили Нобелівську премію з економіки 2026 року. Шведська академія наук відзначила їхній внесок у розробку макроекономічних моделей, які пояснюють, як краще виходити з криз, подібних до нинішньої нафтової, спричиненої війною в Ірані.

"Робота лауреатів дала нам надійну теоретичну основу для моделей, які сьогодні використовують центральні банки та уряди по всьому світу. Завдяки їм ми краще підготовлені до економічних потрясінь, таких як енергетичні кризи або раптові зміни в поведінці споживачів", - сказав голова Комітету з присудження премії з економіки Джон Гасслер.

Премія з економіки завершує Нобелівський тиждень, який традиційно проходить на початку жовтня.

У заповіті Альфреда Нобеля економічна наука не згадувалася. Премію фінансує центральний банк Швеції, і хоча формально вона не є Нобелівською премією, її вручають на тій самій церемонії, а лауреата визначає Королівська шведська академія наук, керуючись тими самими правилами, що й під час відзначення видатних робіт в інших наукових дисциплінах.

Як роблять економічні прогнози

Економіка розвивається циклічно: за підйомом настає спад, і вчені ще з часів Джона Мейнарда Кейнса намагаються зрозуміти, як найкраще згладжувати ці коливання та стабілізувати економіку.

Традиційно під час рецесії влада стимулює ділову активність за допомогою інструментів грошово-кредитної та бюджетної політики: знижує ставки та збільшує державні витрати, нарощуючи борг. У періоди стрімкого зростання все відбувається навпаки, щоб уникнути перегріву економіки.

"Однак під час нафтових криз 1970-х років склалося враження, що кейнсіанські моделі, які визначали, коли і як слід застосовувати такі заходи, більше не працюють. Безробіття вони не подолали, а лише розігнали інфляцію, — зазначила Академія наук. — У підсумку Захід пережив десятиліття низьких темпів економічного зростання, безробіття та високої інфляції. З'явилася думка, що стабілізаційна політика завдає більше шкоди, ніж користі, і від неї слід відмовитися".

Ось тут і стали в пригоді цьогорічні нобелівські лауреати.

Голл і Вудфорд запропонували відійти від побудови моделей на основі макроекономічних показників (інфляції, обсягу виробництва та споживання) і звернутися до основ — мікроекономіки. Визначити, як поведінка людей і бізнесу впливає на загальну картину.

Вони довели, що споживачі вирішують, скільки витрачати, а підприємці — скільки інвестувати, виходячи зі своїх уявлень про майбутнє. І на ці очікування можна впливати, якщо влада інформуватиме населення про свої плани.

"Від моменту появи цих моделей вони виявилися надзвичайно корисними для подолання спадів у світовій економіці", — зазначила Академія наук.

Американське домінування

Лауреати цього року представляють провідні американські університети: 83-річний Голл є професором економіки в Стенфорді, а 71-річний Вудфорд — у Колумбійському університеті. Обидва захистили дисертації в Массачусетському технологічному інституті (MIT).

Таким чином, премія вкотре підтвердила як беззаперечне домінування американських університетів в економічній науці, так і те, що саме вони приваблюють учених нобелівського рівня з усього світу.

За час існування премії її отримали понад 100 людей, із яких дві третини — американці.