120 годин терору. Як і навіщо Росія запускає хвилі реактивних дронів на Київ

"Це дуже виснажує, просто дурдом якийсь", – говорить вихователька дитячого садочку в Києві Валентина Миколаївна. Так вона описує нову тактику російських загроз для столиці.

Пʼять днів поспіль, починаючи з 27 серпня, Росія практично безперервно атакувала Київ реактивними шахедами, а у ніч на перше вересня вдарила ще й десятками балістичних та крилатих ракет.

Через повітряні тривоги, які тепер вмикаються майже кожні пів години вдень, вона змушена десятки разів за добу спускати дітей до укриття в підвалі і потім підіймати їх нагору.

Ще одна проблема – перманентні повітряні тривоги буквально роздираються Київ на дві частини.

Метро – найпопулярніший вид транспорту серед киян – не їздить під час тривоги з правого берега на лівий і у зворотньому напрямку. Перебратися після роботи на лівий берег, де мешкає більшість киян, можливо лише автотранспортом і то не на всіх мостах. Це призводить до величезних заторів.

Крім того, протоколи безпеки змушують постійно закриватися і відкриватися торгові центр і будівельні гіпермаркети під час тривог. Це бʼє по бізнесу і по покупцях.

І при тому РФ продовжує бити по українському бізнесу в буквальному сенсі. За минулі тижні постраждали десятки складів великих торгівельних мереж біля Києва. Це навіть призвело до дефіциту окремих продуктів в столичних магазинах.

А влучання реактивного шахеда у військовий склад на західних околицях Києва у селі Мила 28 серпня призвів до смерті 38 людей.

Все це Росія змогла здійснити, використовуючи нове "вікно можливостей" у цій війні. Москва стрімко масштабувала і накопичила сотні реактивних дронів, а Київ запізнився з адекватною реакцією на цю загрозу.

Скільки є дронів

Реалізовувати свою нову тактику "реактивного" тиску на столицю України російська армія почала з четверга 27 серпня.

Якщо напередодні повітряна тривога у столиці лунала лише раз, то в той четвер її довелося вмикати 13 разів через наближення БПЛА. На наступний день – 12 разів, а в суботу та неділю – по 10 і 11 разів відповідно. Приблизно той самий графік тривог зберігався і в понеділок 31 серпня.

За словами речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, РФ за ці дні використала для атак по Україні 1500 безпілотників, з яких понад 800 – реактивні. Більшість з них летіли саме на Київ.

Для розуміння, в липні РФ випустила по Україні 1500 реактивних "шахедів" – в 5 раз більше ніж у червні, а протягом серпня – вже 2500.

Такі дані наводить радник президент Володимира Зеленського з питань технологій Сергій Бескрестнов (позивний "Флеш").

Загалом обсяги виробництва "реактивів" в Росії українська військова розвідка оцінює в 3 тисячі штук на місяць.

Тобто лише за 5 днів наприкінці серпня російська армія випустила майже третину місячного виробітку цих БПЛА. Зі звичайними "шахедами" все було інакше - Москва накопичувала їх і потім запускала дуже великими партіями пару раз в місяць.

В тому, що реактивні дрони йдуть на фронт буквально "з заводу" журналісти ВВС News Україна переконались особисто: на уламках одного з реактивних БПЛА, який був збитий в столиці 27 серпня? стояла дата виготовлення "10 липня 2026 року".

Такий поспіх значить, що противник не формує запасів цього озброєння і максимально пришвидшує логістику його доставки на бойові позиції, пояснює полковник Юрій Ігнат.

"Ми розуміємо: ворог поставив собі за мету не просто лякати і деморалізувати киян, але ворог також кожний "шахед", реактивний чи звичайний, направляє в конкретну ціль. Це може бути якийсь логістичний центр, торгові центри, де звичайні люди і немає жодного військового виробництва", – сказав він в ефірі телемарафону 31 серпня.

Нова тактика

Крім власне кількості Росія також змінила тактику застосування реактивних "шахедів".

По-перше, вони запускають меншими партіями, ніж звичайні, але частіше. Тобто пускається 3-4, інколи до 10, реактивних дронів, але умовно кожні пів години.

На Київ більшість з них прямують з Брянської, Курської та Орловської області РФ. Тобто дрони долають приблизно 300-600 км до української столиці.

При чому, як зауважив радник президента Сергій Бескрестнов, безпілотники летять не прямим маршрутом, а максимально близько вздовж білоруського кордону. На його думку, це дозволяє "шахедам" підключатися до станцій мобільного зв'язку Білорусі, а значить, вони можуть бути керовані в онлайн-режимі.

Речник ПС ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що реактивні дрони не просто летять вздовж кордону, а навіть зафіксований випадок зальоту БПЛА безпосередньо з Білорусі.

За його словами, це сталося вдень 30 серпня і тоді "шахед" перетнув український кордон поблизу Прип'яті.

Далі безпілотники прямують до Києва над поверхнею Київського водосховища і русла Дніпра, а безпосередньо на околицях столиці розходяться в різні сторони, атакуючи передмістя.

Попри те, що загалом чисельність "реактивів" в залпі значно менша, ніж звичайних поршневих "шахедів" (наприклад, 24 березня 2026 року РФ запустила по Україні майже тисячі звичайних "шахедів" та дронів-аналогів), але вища швидкість і висота польоту дозволяє їм проходити рубежі української протиповітряної оборони.

Згідно зі щоденними звітами командування Повітряних сил, процент збиття російських БПЛА в останні дні, якщо і просів, то не суттєво.

Наприклад, 27 серпня за день вдалося збити майже 88% дронів, зокрема і реактивних.

В ніч на 31 серпня вдалося збити це 79% далекобійних безпілотників.

Однак це все ще менше, ніж було взимку і навесні 2026 року, коли процент збиття звичайних поршневих "шахедів" доходив до 95-98%.

Чому складно збивати

В чому ж проблема з реактивними?

Перша причина – це висота і швидкість. Летіти вони можуть на 3,5-5 км, а швидкість стала в 2-3 рази вищою. Наприклад, нова "Герань-4" (зроблена на базі "Шахед-238") може летіти майже 500 км/год, а "Герань-5" – близько 600-650 км/год.

Приблизно така ж швидкість в реактивного БПЛА "Бандероль", яку росіяни також активно почали використовувати в останні місяці.

Це все зробило безпомічними українські дрони-перехоплювачі, які створювались для боротьби з поршневими "шахедами", що летять зі швидкістю 180-200 км/год.

Українські виробники зараз намагаються терміново надолужити це відставання в контрзасобах.

За словами міністра оборони Євгенія Хмари, вже є чотири прототипи перехоплювачів, які, щоправда, тільки пройшли польові випробування і необхідно масштабувати їх виробництво.

Водночас заступник голови Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса каже, що дрони-перехоплювачі все ще "не демонструють очікуваної ефективності" щодо реактивних БПЛА.

"Для протидії реактивним "шахедам" інфраструктура поки що не сформована. Росіяни це розуміють і намагаються використати це вікно можливостей", – заявив ВВС представник великої української оборонної компанії, яка виробляє перехоплювачі.

Її дрон вже має на своєму рахунку декілька збитих реактивних "шахедів", але стоїть питання в масштабування та вдосконаленні цього процесу.

А поки України в питанні збиття "реактивів" може покладатися лише на власну винищувальну авіацію, групи операторів ПЗРК і мобільні зенітно-ракетні комплекси.

Також для зменшення російської активності ЗСУ намагаються завдавати ударів по складах та пускових майданчиках "шахедів", так званих "дронопортах".

В ніч на 30 серпня один з таких портів – в Цимбуловій Орловської області – постраждав від удару українських Сил оборони.

Крім того, військовий експерт і колишній оператор БПЛА Олександр Карпюк (відомий також як "Serg Marco") звертає увагу на дефіцит в Україні радарів, які необхідні для завчасного виявлення реактивних дронів

"Щоб ефективно протидіяти реактивному "шахеду" - його треба виявляти раніше, і не втрачати на більших ділянках, а для цього потрібно більше радарів та перекриття більших ділянок", – зазначає він.

Як і кожне "вікно можливостей", що відкривали Україна і Росія протягом війни щодо розвитку власного озброєння, це також має обмежений термін дії.

Пошук контрзаходів проти реактивних дронів РФ активно триває і джерела ВВС в українському ОПК прогнозують, що проблема буде вирішена орієнтовно протягом найближчого місяця, тобто до жовтня.

За прогнозами очільника ОП Кирила Буданова, "шахедний" терор Києва російська армія планує продовжувати як мінімум до парламентських виборів в РФ, тобто до 18-20 вересня.

Це, на його думку, дозволяє російській владі показувати своїм виборцям "вражаючу картинку перемоги, якої вони не відчувають на полі бою".