You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Як Індія подарувала світові нуль
Винахід нуля став важливим етапом у розвитку математики. Без нуля в нас не було б фізики, інженерної справи та новітніх технологій.
Гваліор - перенаселене місто у центрі Індії. У самісінькому його центрі на пласкому пагорбі гордо височіє фортеця VIII століття.
Фортеця Гваліор - одна з найбільших в Індії; та зазирніть усередину - між стрункі башти з маківками, витончені малюнки й барвисті фрески - і ви знайдете маленький храм, вирізаний у суцільній скелі у ІХ столітті.
Храм Чатурбудж подібний до багатьох інших давньоіндійських храмів - окрім того, що тут на світ з'явився нуль. На стіні храмі чітко вирізьблено "270", і це найстаріше відоме нам графічне зображення нуля як цифри.
Винахід нуля - надзвичайно важливий щабель у розвитку математики. Він лежить в основі числення, яке уможливлює фізику, інженерну справу та новітні технології.
Що ж саме в індійській культурі призвело до появи поняття, такого важливо нині не лише для Індії, а й для усього світу?
Ніщо з нічого
Мені пригадується виступ з конференції TED, в якому відомий індійський дослідник міфів Девдутт Паттанаїк розповідає історію про приїзд до Індії Александра Македонського.
Завойовник світу зустрів чоловіка, якого він називає "гімнософістом" - можливо, йога; голий і босий, той сидів на камені й дивився у небо. "Що ти робиш?" - спитав його Александр.
"Пізнаю ніщо. А ти?" - відповів гімнософіст.
"Завойовую світ", - відповів Александр.
Обидва розсміялися; кожен подумав, що інший витрачає життя на глупство.
Це відбулося задовго до того, як хтось викарбував нуль на стіні храму у Гваліорі; втім, медитації про ніщо прямо пов'язані з винаходом цієї цифри.
Індійці, на відміну від представників багатьох інших культур, уже були відкриті до уявлення про ніщо, з філософської точки зору.
Такі системи, як йога, всіляко заохочують до медитації та спорожнення розуму; місцеві релігії - як буддизм, так і індуїзм - також охоплюють своїм вченням поняття про ніщо.
Д-р Петер Ґобец, секретар організації ZerOrigIndia, що базується в Нідерландах, досліджує витоки цифри нуль.
У статті про її винахід він пише: "Математичний нуль ("шун'я" на санскриті), ймовірно, постав з тогочасної філософії порожнечі, або "шун'ята" (буддистське вчення про спорожнення розуму від образів і думок)".
Індійців здавна приваблювала математична наука.
Давньоіндійські математики особливо любили величезні числа, рахуючи до трильйонів і далі, тоді як давні греки зупинялися приблизно на 10 тисячах. Індійці виділяли навіть різні типи нескінченності.
За поширеною думкою, саме індійські астрономи й математики Аріабата (народився у 476 році) і Брамагупта (народився у 598 році) першими формально описали десяткову систему числення і правила використання знака "0", які досі лишаються актуальними.
Нуль із Гваліора - у формі кружечка - довго вважався найпершим з тих, що збереглися до нашого часу.
Однак нещодавно вчені провели радіовуглецеве датування давнього манускрипту Бакшалі, який містить нуль як позначку-заповнювач, у формі крапки.
Виявилось, що манускрипт написаний у ІІІ або IV столітті, а значить, саме цю згадку про нуль слід вважати найпершою.
Ось що каже Маркус дю Сотой, професор математики з Оксфордського університету: "Винахід нуля як самостійного числа, яке постало з позначки-заповнювача, як у манускрипті Бакшалі, - один з найбільших стрибків у розвитку математики".
"Тепер нам відомо: ще у ІІІ столітті індійські математики посадили зернятко тієї ідеї, яка пізніше стане такою ключовою для світу. Цей винахід знахідка говорить про процвітання математики в Індостані в ту давню епоху".
Не менш цікаві й причини, чому нуль не придумали деінде.
Хоча майя та вавилоняни (як і деякі інші цивілізації), ймовірно, мали уявлення про нуль як позначку-заповнювач, ніде крім Індії (наскільки нам відомо) він не став самостійним числом.
Одне з можливих пояснень - у багатьох культурах "ніщо" вважалося негативним. Наприклад, у ранні часи християнства у Європі були епізоди, коли релігійні лідери забороняли використовувати нуль.
Оскільки Бог присутній у всьому, то символ на позначення нічого мусить бути сатанинським, вважали вони.
Напевно, у цьому взаємозв'язку щось є: духовна мудрість Індії стала витоком і медитації, і нуля. З ними пов'язана ще й третя ідея, яка докорінно змінила сучасний світ.
Без нуля була б неможлива бінарна система числення, яка є основою сучасних комп'ютерних обчислень.
Кремнієва долина по-індійськи
Поки ви їдете з Бенґалурського аеропорту Кемпе Гоуда до центру міста, - а це приблизно 37 кілометрів, - вас вітають величезні знаки, вкопані дещо недоречно у ґрунт сільської Індії.
Вони проголошують імена нових богів сучасної Індії - компаній, що знаходяться на передовій цифрової революції. Intel, Google, Apple, Oracle, Microsoft, Adobe, Samsung, Amazon - усі вони мають офіси у Бенґалуру, разом з місцевими гігантами Infosys і Wipro.
Шикарний аеропорт і новісінькі знаки першими вказують на переродження цього міста. Перш ніж у Бенґалуру прийшла ІТ-індустрія, місто звалося Банґалор і було відоме як "місто-сад". Тепер це Бенґалуру, відоме як "Кремнієва долина Індії".
Шлях до нинішнього успіху почався з одного-єдиного технопарку "Електронне місто", заснованого у 1970-ті для розвитку електронної промисловості у штаті Карнатака.
Сьогодні у місті багато технопарків, які разом складають близько 40% індійської ІТ-індустрії.
Бенґалуру може навіть випередити Кремнієву долину; за прогнозами, у 2020 р. воно може стати найбільшим ІТ-центром на землі, з 2 мільйонами працівників, 6 мільйонами непрямих робочих місць та ІТ-експортом на суму 80 мільярдів доларів.
І все це стало можливим завдяки бінарному численню.
Сучасні комп'ютери діють за принципом двох можливих станів - "включено" або "виключено". Стану "включено" приписується значення "1", а стану "виключено" - значення "0".
"Напевно, не варто дивуватися, що бінарну систему числення також винайшли в Індії, у ІІ або ІІІ столітті до нашої ери. Її уперше описав математик і мистецтвознавець Пінґала, хоча й застосував її до теорії віршового розміру" - каже Субаш Как, історик науки та астрономії, регент-професор Державного університету Оклахоми.
Культурний і географічний центр Бенґалуру - ботанічний сад Лалбагх, символ "старого Банґалора" і перше, що місцеві мешканці рекомендують туристам.
Закладений у 1760 році і з того часу не раз розширений, він і сьогодні передає дух вікторіанської доби; тут можна побачити 150 видів троянд і скляний павільйон, збудований наприкінці ХІХ століття за зразком славетного лондонського Кришталевого палацу.
Лалбагх - справжній скарб цього міста, одного з перших в Азії за темпами зростання, чарівна згадка про імперські часи, коли відставні британці службовці любили селитися у Бенґалуру.
Вони будували собі химерні будинки з великими садами й спокійно насолоджувалися пенсією у помірному кліматі та ідеальних садівницьких умовах сонного міста.
Втім, старий Банґалор швидко зникає під амбітними новобудовами і такою необхідною новою інфраструктурою. За 10 років з 1991 до 2001, Бенґалуру виріс аж на 38% і тепер має 12 млн мешканців і посідає 18-те місце у світі за населенням.
Транспорт тут, можливо, найгірший в Індії, бо інфраструктура не встигає за розвитком численних технопарків та невпинним припливом ІТ-працівників.
Хаос і затори на дорогах, властиві всім індійським мегаполісам, у Бенґалуру сягають вершини: тут можна витратити годину на те, щоб проїхати три кілометри.
Однак новоприбулих це не лякає; вони намагаються селитися якомога ближче до технопарків (а часом і на їхній території), засновувати стартапи, розробляти програми, забезпечувати світ новітніми продуктами і технологіями.
Важко навіть уявити, скільки комп'ютерних схем, деталей і програм народилося тут, у Бенґалуру, скільки пристроїв тут зібрали й запустили.
І ще важче - мабуть, неможливо - уявити всі нулі у їхніх бінарних системах.
І все це почалося в Індії - з нічого.
Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою можна на сайті BBC Travel.
Хочете отримувати найцікавіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.
...