Замітки з Лондона: 20-а медаль Фелпса і "чорний" день бадмінтону

Вдалим для американського плавця Майкла Фелпса і сумним для азійських бадмінтоністок виявилося 2 серпня.

Про подробиці змагань, охоронців у військовій формі та золоту медаль, розбиту в душі, читайте в щоденнику олімпійської вболівальниці Ольги Хоменко.

20-а медаль Майкла Фелпса

У четвер 27-літній Майкл Фелпс здобув свою двадцяту олімпійську медаль.　Багато хто думав, що цього вже не станеться.

Напередодні Фелпс виглядав чи то розслабленим, чи то не дуже зосередженим. Виходив до басейну у великих навушниках. І на прес-конференції сказав, що зробить усе можливе, а далі – буде, що буде. Невже він уже тоді готувався програти?

Спочатку він поступився Раяну Лоте, а потім - 20-річному південноафриканцю Ле Клосу Чаду. Цікаво, що поступився у коронному для себе запливі на 200 метрів батерфляєм, у якому за останні 12 років йому не було рівних.

Було цікаво спостерігати, як Чад, котрий випередив Фелпса всього на 5 десятих секунди – фактично, раніше доторкнувся до бортика – спочатку сам не повірив своїй перемозі. Потім від здивування він навіть сів на стрічку, яка розділяє доріжки в басейні. А під час церемонії нагородження від щастя навіть розплакався, співаючи гімн своєї країни.

Тоді дехто на коментаторських трибунав зітхнув: "Ну ось, ми бачимо кінець кар'єри великого спортсмена". І це розлютило Фелпса.

В наступному естафетному командному запливі спортсмен плив на метр попереду всіх, що допомогло взяти золото збірній Америки. А в четвер, 2 серпня, виграв іще одну медаль! І от, у підсумку, в Майкла Фелпса 20 медалей, з яких 16 – золотих.

А от українець Ігор Борисик дуже старався, однак не потрапив навіть до півфіналу, прийшовши передостаннім.

Майклу Фелпсу вдалося побити рекорд, встановлений радянською гімнасткою Ларисою Латиніною родом з України. Нині вона живе в Москві, а народилася 1934 року у Херсоні, тренувалась у Києві, дебютувала на Олімпіаді 1956 року в Мельбурні. За свою кар'єру вона завоювала 17 медалей – шість з них на Олімпіадах.

На чемпіонаті 1958 року, де Латиніна виборола п’ять золотих медалей, вона була на четвертому місяці вагітності і нікому про це не сказала. Ніхто й не помітив.

На теперішніх Іграх теж змагаються вагітні спортсменки. Малайзійка Нур Сурян Мох Талібі, яка виступала у стрільбі, була на 8-му місяці вагітності і мала брати у лікарів довідку, що вони не заперечують, аби вона летіла до Лондона. Спортсменка не виборола жодної медалі, проте, кажуть, поїхала додому задоволеною і щасливою.

На змаганнях з плавання я помітила металургійного магната Лакшмі Міттала, який був з дружиною і без охорони. Декілька людей попросили його сфотографуватися з ними, і він не відмовив. Приємно посміхався у камеру. Кажуть, він суттєво фінансово допоміг збірній Індії у підготовці до Ігор.

"Чорний" день для бадмінтону

Середа стала не дуже приємним днем для бадмінтону. Виявилось, що в парних матчах, які напередодні провели китайські, корейські та індонезійські спортсменки, учасниці змагань не грали на повну силу і програвали там, де їм було треба. Федерація бадмінтону повагалась, та після видачі декількох попереджувальних чорних карток все-таки дискваліфікувала всіх вісьмох спортсменок з цих країн.

Основні причини - дівчата "не докладали всіх зусиль під час змагань" та проявили неповагу до спорту і його цінностей. Дехто з уболівальників навіть попросив, аби їм повернули гроші за день, коди відбувалися ці матчі. Однак федерація бадмінтону зазначила, що окрім цих ігор, глядачі побачили й багато інших, тож їм нема на що нарікати.

Фонтанчики на аренах

У пресі і на телебаченні, в метро і в офісах продовжують обговорювати порожні місця в найдорожчих секторах стадіонів. Виявилося, що на змагання з легкої атлетики ще не продано 275 тисяч квитків. Тисячу квитків роздадуть військовим, вчителям та школярам.

Багато спортивних майданчиків охороняють військові. Серед вояків британської армії можна побачити навіть елітні підрозділи парашутистів та льотчиків. Усі вони привітні й швидко працюють. Дізнавшись, що я з України, у відповідь посміхаються: "Шевченко!" Кажуть, що зараз в охороні олімпійських майданчиків працює вдвічі більше вояків, ніж у Афганістані.

На стадіони і спортивні арени не можна проносити ніяку рідину. На багатьох аренах організатори поставили фонтанчики з питною водою - схожі на ті, що колись були в українських школах і парках. Можна взяти з собою на змагання порожню пляшку і заповнити її водою з фонтанчика вже на арені, аби потім утамувати спрагу.

Спати з медаллю

Виграти олімпійську медаль - дуже приємно. Дехто з чемпіонок, серед яких <link type="page"><caption> фехтувальниця Яна Шемякіна</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/sport/2012/08/120801_shemyakina_olympics_ie_ak.shtml" platform="highweb"/></link> навіть сказали, що не зніматимуть її, навіть під час сну – така вона дорога.

Один дзюдоїст із Бразилії вирішив не розлучатися з медаллю навіть у душі. Важка, майже 400-грамова нагорода, відірвалася, впала на підлогу та трохи побилась. Тепер спортсмен вимагає дати йому нову медаль замість пошкодженої.