You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
"Cупервакцина" проти коронавірусу. Що про неї відомо
Американські військові медики оголосили про успіх першої фази клінічних випробувань нової вакцини проти Covid-19.
Препарат, розроблений у Національному військово-медичному центрі імені Волтера Ріда, обіцяє захист не лише від Омікрона, а й від решти наявних штамів коронавірусу, і навіть - частково - від інших, споріднених йому інфекцій.
Однак експерти до заяв розробників вакцини ставляться скептично і навіть висловлюють сумніви щодо можливості створення такого препарату в принципі.
ВВС розповідає, що відомо про феритинову вакцину SpFN, її принцип роботи, і чому вчені не поділяють оптимізму військових медиків.
Лабіринт варіантів...
Вакцинація залишається найефективнішим засобом боротьби з Covid-19. Остання статистика зі штату Вашингтон показує, що повністю щеплені люди старше 65 років потрапляють до лікарні приблизно у 13 разів рідше, ніж нещеплені.
Частка летальних випадків серед вакцинованих у цій віковій групі у 15 разів менша, ніж у тих, хто з тієї чи іншої причини не вакцинувався.
Однак поява Омікрону дуже сплутала карти розробникам вакцин. Не лише тому, що цей штам значно частіше заражає вже щеплених і перехворілих, але й тому, що вчені переконалися: мутуючи, вірус все краще оминає наш імунний захист.
Це означає, всі вакцини, що є на сьогодні у світі, захищатимуть від Covid-19 все менш і менш ефективно.
В американському Національному центрі Волтера Ріда (WRAIR) запевняють, що знайшли шляхи розв'язання цієї проблеми: феритинова вакцина SpFN вже показала відмінні результати під час лабораторних дослідів із тваринами (мишами і макаками) і навіть пройшла першу фазу клінічних випробувань на людях.
Як запевняє керівник відділу нових інфекційних захворювань центру Кайвон Моджаррад, розроблений його командою препарат має "ширший підхід" і повинен забезпечити захист (принаймні частковий) від усіх варіантів коронавірусу одразу - як наявних, так і можливих - тих, що можуть з'явитися внаслідок майбутніх мутацій.
За словами Моджаррада, таке щеплення дає "значно потужнішу імунну відповідь у порівнянні з іншими вакцинами".
...і вихід з нього
Розробка SpFN (спайк-феритинових наночастинок) розпочалася задовго до нинішньої пандемії. Спочатку військові медики намагалися винайти вакцину, здатну захистити від попередників теперішнього коронавірусу: "атипової пневмонії" (SARS) і близькосхідного респіраторного синдрому (MERS), а в ідеалі - й від їхніх найближчих родичів, зокрема від Sars-C.
Але як розробити вакцину проти вірусу, якого поки що навіть немає в природі? За словами експертів, це не так складно, як може здатися на перший погляд.
Як саме мутуватиме вірус, ми, звичайно, не знаємо, але можемо з доволі високою точністю передбачити, в якому напрямку рухатиметься його еволюція. Які фрагменти геному більш схильні до мутацій, а які досить стабільні й залишаються незмінними у всіх відомих варіантах.
Саме на вивченні останніх і зосередились американські військові медики.
"Об'єктом дослідження є ціла родина вірусів. Вивчивши якусь властивість конкретного вірусу, ми дивимося, як вона проявляється у його "найближчих родичів", - пояснює доктор Моджаррад, який називає варіанти вірусу, що мутували, "двоюрідними братами" оригінального штаму.
"Такий широкий підхід дає нам можливість розробляти універсальні вакцини та інші медикаменти для профілактики і лікування захворювань, що викликає вся родина вірусів", - запевняє він.
Отриманий препарат належить до так званих білкових (або пептидних) вакцин, коли під час щеплення в організм потрапляють фрагменти вірусного білка, які не здатні до самостійного розмноження.
Організм підбирає до різних частин чужорідного протеїну антитіла відповідної форми - і у такий спосіб зберігає здатність знешкоджувати навіть вірус, що частково мутував.
Феритиновою вакцину називають тому, що основою, на яку насаджують різні фрагменти шиповидного білка, є куляста молекула білка феритину.
Це поширений протеїновий комплекс, що зустрічається в організмі багатьох тварин і людини.
Оскільки феритин виробляють наші клітини, він не викликає імунної відповіді (організм до нього звик), а лейкоцити реагують лише на "підсаджені" у білок чужорідні елементи, виробляючи антитіла, що їх нейтралізують.
А оскільки самі ці фрагменти - дуже різні, то й спектр антитіл виходить доволі широкий, щоб забезпечити хоча б частковий захист і від "двоюрідних братів" вірусу, які можуть з'явитися в майбутньому.
Думка скептиків
Про те, що майбутня вакцина з високою ймовірністю зможе захистити від усіх варіантів Sars-Cov-2, розробники WRAIR заявили ще у червні 2020 року.
А на початку 2022-го оголосили про успіх першої фази клінічних випробувань SpFN за участю 72 волонтерів. Однак повні дані дослідження обіцять оприлюднити пізніше в одному з медичних журналів.
Можливо тому, попри голосні заяви науково-медичного центру, експертна спільнота, здається, поки що не поділяє оптимізму військових медиків.
Професор Фармацевтичної школи Університету Меріленду і старший редактор Британського медичного журналу BMJ Пітер Доші каже, що доволі скептично ставиться до розробки такого препарату.
"Аналогічні заяви від розробників вакцини проти грипу я чую вже не роками, а десятиліттями", - запевняє експерт.
"І грип, і Sars-Cov-2 належать до РНК-вірусів, що швидко мутують й постійно дають нові варіанти, - пояснює він. - Тож у мене немає відповіді на запитання, яку частину вірусного геному можна визнати достатньо стабільною й незмінною, щоб на її основі розробити єдину вакцину, яка не застаріє мірою появи нових мутацій".
Цю думку поділяє професор доказової медицини Оксфордського університету Том Джефферсон.
"Історія знає безліч прикладів невдалих вакцин й антивірусних препаратів, - нагадує він. - Розробити щось подібне неймовірно складно".