"Різдво змушує мене почуватися самотньо"

Попри те, що телебачення бомбардує нас картинками ідеального Різдва у родинному колі, лише 62% британців проводять цей день із найближчими родичами, свідчать результати опитування.

Кореспондент ВВС Кетрін Най поговорила з трьома людьми, які не спілкуються зі своєю родиною, про те, як вони проводять Різдво.

"На останнє Різдво я навіть не чула, як відчиняються двері, я просто почувалася такою непотрібною, так, наче усі десь когось мають, і лише я - ні. Мені було дуже сумно, я просто залишилася у своїй кімнаті і проплакала весь день", - каже Фара, якій 21 рік.

Цього року вона спробує змінити ситуацію, ставлячись до Різдва, як до звичайного дня. І щоб впоратися з тишею, планує додати трохи музики.

Фара, справжнє ім'я якої ми змінили, не підтримує зв'язків зі своєю родиною. Її виростила мама, з якою Фара не говорила вже два роки. Нині Фара живе в університетському містечку.

Ця пора року є особливо складною для неї.

"Різдво - час, коли я точно потребую того, щоб мене любили. І що довше ти живеш відсторонено, то дужче прагнеш любові".

Опитування, проведене YouGov на замовлення благодійної організації Stand Alone, показало, що лише 62% британців проведуть Різдво у родинному колі. Близько 12% будуть на Різдво з найближчими родичами своїх партнерів.

І лише 39% вважають це свято справді радісним.

"Жорстка реальність"

Девід Вілсон погоджується, що існує велика прірва між ідеалом, який пропагують у телевізійних програмах та рекламі, і реальним життям.

"Відтак, Різдво стає дедалі більш суперечливим", - каже він.

"Його зображують як ідеальну картинку, коли родина збирається довкола різдвяної ялинки, але реальність є жорсткішою".

Він не є повністю самотнім, бо одружений і підтримує контакт з окремими членами своєї родини. Але для тих, в кого цього немає, Різдво стає дуже болючим.

Девід не розмовляє зі своїм молодшим сином, який живе в Іспанії. А це означає, що він також не бачить і свого трирічного онука.

"Це важко пояснити, бо й мені ніхто про це не казав. Але зв'язок розпався."

Він досі купує своєму онукові різдвяні подарунки, а також подарунки на день народження, і складає це у коробку.

"Я пишу йому листи, і одного дня він дізнається, наскільки він був дорогий мені, коли побачить ці речі. Гадаю, це багато значить для мене і матиме значення для нього".

"Може бути важко"

Емі, якій 22 роки, не підтримує зв'язки з більшою частиною своєї родини після того, як сказала матері, що більше не хоче спілкуватися з нею.

"Відтоді це було схоже на ефект доміно щодо інших членів моєї родини. Мій молодший брат не схотів спілкуватися зі мною. Це було важко".

"Я не говорила з батьком впродовж багатьох років, бо мої батьки розлучилися, коли мені було 7 років. Зараз він живе у Манчестері і не має постійної адреси".

Вона каже, що наприкінці семестру почувається найгірше, бо друзі дедалі частіше запитують: "То коли їдеш додому?" А ти весь час мусиш відповідати, що взагалі не їдеш додому.

"На Facebook бачиш фото усіх з родинами, купами подарунків, які батьки для них приготували, і почуваєшся дивно, бо відрізняєшся від усіх людей довкола тебе".

"На телебаченні немає нічого про те, як це - "Я не святкую Різдво з родиною". Так, наче від тебе очікують, що ти мусиш це робити".

"Дуже дивно. Все виглядає цілком позитивно, і ніхто не говорить, наскільки важким може бути цей святковий час для декого".

Зараз Емі святкує Різдво з родиною свого хлопця, і має бульш позитвині враження, ніж у минулому.

"Я краще проведу Різдво з батьками мого бойфренда, хоч і почуватимусь трохи не на місці, ніж намагатимусь пристосуватися до нормального родинного Різдва, яке перетвориться на жахіття".

Фара ж каже, що нині для неї Різдво є нагодою подумати про краще майбутнє.

"Іноді мені подобається спостерігати за щасливими людьми, які купують подарунки для своїх близьких, - каже вона. - Це змушує мене замислитися над тим, що одного дня у мене буде власна родина, і мені хотілося щоб вона виглядала саме так".