You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Смартфони "визначили" активні та ледачі країни
Американські вчені зібрали дані про фізичну активність людей у різних країнах світу за допомогою аналізу інформації з їхніх смартфонів.
Аналіз, який провели співробітники Стенфордського університету на основі даних 68 млн днів похвилинної інформації, показав, що середньостатистичний користувач за добу робить 4961 крок.
Перше місце з фізичної активності посіли жителі Гонконгу, які робили в середньому 6880 кроків, а найбільш неактивними виявилися індонезійці, які проходили за день всього 3513 кроків.
Ці дані можуть допомогти у вирішенні такої серйозної проблеми, як ожиріння, яке загрожує мільйонам людей по всьому світу.
Більшість смартфонів мають вбудовані акселерометри, які фіксують кількість зроблених кроків, і дослідникам вдалося отримати і проаналізувати анонімні дані смартфонів 700 тисяч людей, які встановили собі додаток Argus.
"Цей проект в тисячу разів перевищує за обсягом даних будь-яке інше дослідження фізичної активності людей, - каже Скотт Делп, професор біології і один з дослідників. - Наш проект, на відміну від інших, заснований на вивченні даних, отриманих в глобальному масштабі, причому даних, що надходять в постійному режимі і за багатьма параметрами. А це дає нам можливість робити висновки в неперевершених масштабах".
А як щодо активності в інших країнах світу?
- Китай - 6 189
- Японія - 6 010
- Іспанія - 5 936
- Британія - 5 444
- Бразилія - 4 289
- ОАЕ - 4 516
Нерівність активності
Результати дослідження опублікували в журналі Nature; його автори зазначають, що вони дозволяють зробити важливі висновки щодо стану здоров'я населення та його залежності від рівня фізичної активності.
Наприклад, виявилося, що середня кількість кроків по країні мало пов'язана з поширенням серед її жителів проблеми надлишкової ваги.
Найважливішим фактором виявилася так звана "нерівність активності" - подібно до нерівності доходів, але тільки в даному випадку йдеться не про багатих і бідних, а про найледачіших і найактивніших.
Чим вище цей показник нерівності по країні, тим вище в ній рівень огрядності.
"Наприклад, Швеція має один з найнижчих показників нерівності між активними і неактивними у фізичному плані людьми, і також один з найнижчих у світі рівнів ожиріння", - каже один з авторів дослідження Тім Алтгофф.
У США та Мексиці середнє число кроків практично збігається, але у США показник нерівності активності вище, ніж у Мексиці, і, відповідно, вищим є рівень огрядності серед населення.
Одним з несподіваних результатів дослідження став висновок про те, що нерівність активності в основному спирається на відмінності між чоловіками і жінками.
Чоловіки активніші?
У країнах на кшталт Японії, де відзначили низький рівень огрядності і нерівності активності, чоловіки і жінки є приблизно однаково активними в плані фізичних навантажень.
Але в країнах, де показник нерівності високий, наприклад у США і Саудівській Аравії, жінки, як правило, ведуть менш активний спосіб життя, ніж чоловіки.
"Коли показник нерівності активності досягає максимуму, активність жінок знижується набагато сильніше, ніж активність чоловіків, і тому негативний зв'язок з ожирінням зачіпає жінок набагато сильніше", - наголошується у дослідженні.
Вчені зі Стенфордського університету вважають, що отримані результати можуть пролити світло на глобальні закономірності у поширенні епідемії огрядності і допомогти виробити нові шляхи вирішення цієї проблеми.
Наприклад, вони склали таблицю фізичної активності у 69 американських містах. Отримані від користувачів смартфонів дані свідчать, що у Нью-Йорку і Сан-Франциско люди багато ходять пішки, чому сприяє розвинена інфраструктура у вигляді доріжок і тротуарів.
А ось у таких містах, як Мемфіс і Г'юстон, до пішоходів ставляться негативно, і пересуватися там без автомобіля практично неможливо.
Не стало несподіванкою і те, що люди ходять пішки більше в тих містах, де для цього створені можливості.
Дослідники відзначають, що ці висновки дозволять проектувати міста і поселення з урахуванням майбутнього фізичного навантаження.