Село, де Горбачова досі вважають героєм

Тихе село Привольне, вкрите товстим і незайманим шаром снігу, виглядає дуже далеким від епіцентру влади.

Але колись це був дім Михайла Горбачова, останнього лідера Радянського Союзу. Через двадцять п'ять років після кінця цієї імперії його спадок і далі викликає палкі дебати.

"Це місце вкрите соромом за те, що породило цю людину", - пробурчав таксист, коли ми сказали йому, куди їдемо. Як і багато хто з росіян, пан Андрій вважає Михайла Горбачова відповідальним за розпад СРСР.

Але у самому Привольному люди досі знаходять теплі слова для людини, якою багато хто на Заході захоплюється за закінчення Холодної війни без кровопролиття.

Я зустріла Раїсу Копейкіну, коли вона чистила сніг біля свого будинку - на тій само вулиці, де ходила до початкової школи разом із Михайлом Горбачовим.

Раїса стала вчителькою хімії. У той час, як сільський хлопчик, відомий їй як "Міша", піднявся до самої верхівки Комуністичної партії.

"Він був простим, щирим хлопцем зі звичайного села і став генеральним секретарем на наших очах", - захоплено розповідає Раїса за столом з фотографіями часів молодості.

"Він був дуже розумним, і ми пишаємося тим, що жили і працювали з ним", - каже вона.

Пані Раїса пам'ятає своє хвилювання у грудні 1991 року, коли дивилася по телевізору, як її колишній однокласник оголошує про відставку. СРСР формально розпався наступного дня.

У Привольному і досі є нагадування про старі часи.

Біля палацу культури стоїть пам'ятник Леніну, нещодавно відремонтований. Але біля нього тепер - православна церква, на яку частково дав гроші чоловік, що колись стояв на чолі атеїстичної держави.

Всередині - оздоблена ікона Казанськї Богоматері, яку також подарував церкві Михайло Горбачов.

"Мене хрестили таємно, про це ніхто не знав", - пригадує церковний староста Віктор Кудрін, і потім розповідає про те, як ситуація змінилася.

"Священик зараз не тут, бо в сусідньому селі - нова церква, і в наступному теж, - каже він. - Є реальна потреба, і ми не встигаємо навчати священиків".

Дехто зі старших селян у палаці культурі також кажуть, що раді можливості вільно молитися.

Одна жінка згадує, як перший американський гість привіз сюди Біблії. Більшість схвалює і економічні реформи, які ініціював Горбачов, що дозолили їхнім фермам стати більш продуктивними і прибутковими.

Та коли доходить до розпаду СРСР, навіть лояльне Привольне має змішані почуття.

"Звісно, Михайло Горбачов багато зробив для нашого села, багато, - каже один чоловік за чаєм із домашніми пирогами. - Але щодо СРСР - нам сумно".

Поруч є міні-музей, де найвідоміший виходець із села має свій куток. У підписі під фото Михайла Горбачова сказано, що він був першим лідером, якому росіяни могли прямо сказати "ні".

"Думати інакше перестало бути злочином", - сказано під фото. Також підпис згадує реабілітацію політв'язнів.

Однак глибинний струс, який ініціював Михайло Горбачов, зрештою зніс всі підвалини СРСР, і все більше росіян шкодують про це.

Результати опитування незалежного "Левади-центру", опубліковані цього місяця, показують, що так вважають 56% громадян. А речник Володимира Путіна нещодавно заявив, що президент все ще вбачає у розвалі Радянського Союзу "катастрофу".

Наддержава перестала існувати і відтоді росіяни щосили борються проти втрати свого статусу.

"Німеччина тепер об'єдналася, але наша країна розвалилася, - відверто бідкається мені пенсіонер на ім'я Микола. - Це помилка наших керівників. Вони могли її зберегти".