Поети і моделі - 15 людей, яких не зламав Голодомор

Published 24 листопада 2016

Інститут національної пам'яті підготував до роковин голоду добірку історій про людей, які зуміли реалізуватися, попри травму пережитого у 1932-1933 роках.

Нонна Ауска — Підпис до фото, Нонна Ауска (1923-2013), письменниця, лікарка. Народилася у родині професора Харківського університету Олександра Федоровського. Голодомор пережила дитиною у Харкові. Після війни працювала лікаркою у Західній Європі. Про пережите у дитинстві написала оповідання "Голодоморня".

Василь Барка — Підпис до фото, Василь Барка (1908-2003), письменник, перекладач. Родом із Полтавщини, вчителював на Кубані, де у 1932-1933 роках опинився на межі голодної смерті. Голодомор описав у романі "Жовтий князь" - основою для сюжету стала реальна історія української родини, яка вижила. Французька “Ле Монд” у 1967 році визнала його "найкращим твором у повоєнній Європі на одну з найважчих тем".

Катерина Білокур — Підпис до фото, Катерина Білокур (1900-1961), художниця. Пережила Голодомор у рідному селі на Пирятинщині. У 1946-1947 роках родина Білокур знову голодувала. Під впливом побаченого Катерина написала картину "Цар-Колос". Пабло Пікассо під враженням її творчості сказав: "Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!".

Дмитро Білоус — Підпис до фото, Дмитро Білоус (1920-2004), поет. Народився у селі Курмани на Сумщині - одним з одинадцяти дітей у селянській сім’ї. У 1933 році Курмани занесли на "чорну дошку". Дмитро врятувався завдяки братові, який забрав його у Харківську трудову колонію Антона Макаренка. Студентом Харківського університету пішов на фронт, був поранений. Після війни став поетом, за збірку "Диво калинове" отримав Шевченківську премію.

Олесь Гончар — Підпис до фото, Олесь Гончар (1918-1995), письменник, громадський діяч. Народився у селі Ломівка (тепер у межах міста Дніпро). Підлітком завдяки бабусі пережив Голодомор. Його повість про події тих років "Стокозове поле" не друкували, а згодом "виправили" до невпізнання. Свої переживання того часу письменник згодом вилив на сторінках власного щоденника.

Анатолій Дімаров — Підпис до фото, Анатолій Дімаров (1922-2014), прозаїк. Народився на хуторі Гараськи на Полтавщині у заможній родині місцевого вчителя. Їх розкуркулили, батьки змушені були розлучитися. Щоб вберегти дітей від репресій, мати змінила їм прізвище. Дімаров був одним із перших письменників у підрадянській Україні, хто почав писати про колективізацію, розкуркулення, Голодомор. За роман "Біль і гнів" отримав Шевченківську премію. Справжнє прізвище - Гарасюта - назвав тільки після відновлення незалежності України.

Опанас Заливаха — Підпис до фото, Опанас Заливаха (1925-2007), живописець, дисидент. Народився у селі Гусинка на Харківщині. У 1933 році його сім'я, рятуючись від голоду, зуміла втекти на Далекий Схід до родичів. Уже дорослим митець знову відкрив для себе українську культуру, створив кілька картин про Голодомор.

Левко Лук’яненко — Підпис до фото, Левко Лук’яненко (народився 1927-го року) - громадсько-політичний діяч, дисидент, політв'язень, відбув у тюрмах і таборах 25 років, ще 5 на засланні. Народився у селі Хрипівка на Чернігівщині. Від голодної смерті навесні 1933-го врятувався завдяки батькові, який приховав трохи картоплі. Став співавтором "Декларації про державний суверенітет України" та “Акту проголошення незалежності України”. Голова асоціації дослідників голодоморів в Україні.

Євгенія Мірошниченко — Підпис до фото, Євгенія Мірошниченко (1931-2009), оперна співачка. Народилася на Харківщині. Маленькою дівчинкою вижила під час Голодомору, тому що батько працював механізатором на місцевій МТС. Протягом 40 років була примадонною Національної опери у Києві. Виступала на сценах країн Європи, Близького Сходу, Канади, США, Японії, Китаю.

Микола Руденко — Підпис до фото, Микола Руденко (1920-2004), поет, філософ, правозахисник. Народився у селі Юр'ївка на Луганщині. Батько загинув у шахті, а вже під час Голодомору продуктовий пайок за загиблого шахтаря врятував цілу сім'ю. Після війни став одним із офіційних поетів. Згодом приєднався до визвольного руху, за дисидентську діяльність отримав вирок - 7 років таборів та 5 років заслання. Голодомор описав у поемі "Хрест", поезіях і споминах.

Євгенія Сакевич-Даллас — Підпис до фото, Євгенія Сакевич-Даллас (1925-2014), модель, громадська діячка. Народилася на хуторі Кам’яна Балка на Миколаївщині. Її батьків - заможних селян - репресували та вислали до Сибіру у 1931 році. Євгенію виховували старші брати, також жила у притулку. Після війни жила в Європі та США, зробила кар'єру фотомоделі. Своє життя описала у книзі "…Не вмирає душа наша: доля сироти з українського Голодомору".

Іван Світличний — Підпис до фото, Іван Світличний (1929-1992), літературознавець, перекладач, дисидент. Світличні жили у селі Половинкине на Луганщині. Для порятунку сім'ї мати подалася на заробітки на Донбас. Закінчивши з відзнакою Харківський університет, Іван Світличний працював у наукових інститутах і видавництвах, став одним із найвідоміших молодих нонконформістських критиків. За участь у визвольному русі його жорстоко переслідували.

Михайло Сікорський — Підпис до фото, Михайло Сікорський (1923-2011), історик, краєзнавець, творець заповідника "Переяслав". Народився у Чигирині, залишився сиротою. Після закінчення історичного факультету Київського університету очолив краєзнавчий музей у Переяславі-Хмельницькому. Створив Музей хліба, окремий розділ якого присвячений Голодомору.

Олекса Тихий — Підпис до фото, Олекса Тихий (1927-1984), філософ, філолог, політв'язень. Народився на хуторі Їжевка на Донбасі, дитиною пережив Голодомор. Закінчивши філософський факультет Московського університету. За критику радянської влади, протести проти окупації Угорщини, вимоги припинення русифікації тричі був арештований, помер в ув'язненні. Співзасновник Української гельсінської групи, доводив, що Голодомор був геноцидом українського народу.

Борис Хандрос — Підпис до фото, Борис Хандрос (1923-2006), кінодраматург, журналіст, письменник. Голодомор пережив у Бердичеві завдяки "делікатесам" матері - "млинцям" з макухи, затирухи, заправленим кропивою. Пережите відтворив у декількох документальних фільмах, упорядкував збірку "Смертні листи" із сотнями листів українських селян до партійного керівництва.

Варто подивитися

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів