You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Чи треба відмовлятися від цукру та вуглеводів?
Сьогодні багато говорять в шкоду цукру, а безвуглеводні дієти стають дедалі популярнішими. То чи справді слід відмовлятись від цукру та вуглеводів? І чому після суворої дієти так важко утримати вагу?
"Цукор - біла смерть"
Дебати щодо шкоди цукру та жирів почалися в 1970-ті роки. Американський біохімік Ансель Кейс відстоював ідею, що в зростанні захворюваності на діабет, атеросклероз та ожиріння винні тваринні жири, а британський нутріціолог Джон Юдкін вбачав корінь зла у споживанні цукру. Він написав книгу "Чистий. Білий. Смертельний" про шкоду цукру.
Кейс спирався на масштабні дослідження щодо рівня холестерину і захворюваності, і, зрештою, жири програли, а цукри залишилися у грі. Офіційні дієтичні рекомендації оголосили тваринні жири нездоровими, а споживання цукру, особливо в напоях, зросло.
У 2004 році, коли вже було очевидно, що діабету, ожиріння та атеросклерозу в світі не поменшало, дебати щодо шкоди цукру відновилися.
А в 2009 році вийшло вірусне відео американського педіатра Dr. Robert Lustig "Цукор: гірка правда". Дослідники, нутріціологи та медіа стали все більше говорити про цукрову залежність, шкоду цукрів і користь безвуглеводних дієт, а тваринні жири повернулися в офіційні дієтичні рекомендації.
Чи цукор - шкідливий?
Вуглеводи є потрібним та неуникним компонентом нашого раціону. Вони мають давати від 25 до 65% всіх калорій, що ми споживаємо.
Вуглеводи бувають прості - це цукри, глюкоза, цукроза, лактоза, фруктоза, і складні - це крохмаль. Шкодять не вуглеводи загалом, а цукри, і те за певних обставин - коли ми мало рухаємось, і водночас споживаємо солодощі, а не багату нутрієнтами повноцінну їжу.
З надмірним споживанням цукрів і надто калорійним раціоном пов'язують зростання ризику ожиріння, цукрового діабету, хвороб серця і судин, формування прозапального фону в організмі та старіння шкіри.
Чому говорять про шкоду цукрів?
Солодка їжа викликає сильні коливання цукру крові. Рівень глюкози у крові має бути сталим. Коли її забагато, то виділяється гормон інсулін, і тоді глюкоза покидає кровотік, та відкладається в печінці, м'язах та жировій тканині у вигляді запасів - глікогену та жиру.
Інтенсивна робота м'язів до чи після споживання солодкого змушує саме м'язи поглинати весь цукор, і в жирову тканину потрапляє значно менше. Стрімке зменшення рівня глюкози під дією інсуліну ми відчуваємо як голод, і прагнемо знову з'їсти чи випити щось солодке.
Втіха від солодощів - це молекулярна пастка.
Солодка та жирна їжа викликають викид допаміну, нейромедіатору щастя та заохочення певної поведінки.
Науковці не вважають, що залежність від солодощів має таку ж природу, як і наркотична. Тому споживання солодощів у стані стресу і пригнічення подекуди стає звичкою. Водночас, гормон стресу кортизол скеровує відкладання спожитих для покращення настрою солодощів в тулубі - так формується так званий вісцеральний жир.
Скільки цукру треба їсти?
Дієтичні рекомендації різних країн та медичних асоціацій сходяться в такому: доданих цукрів в нашому денному раціоні має бути не більше 50 грамів, а краще - не більше 32.
Для розрахунку брали споживання 2000 кілокалорій на добу. Іншим орієнтиром є просто калорійність спожитої їжі - цукри, які ми або виробники додали до страв, мають становити не більше 10% всіх калорій. Додані цукри не містять лактозу молока, фруктозу і цукрозу фруктів й овочів.
Такі рекомендації ґрунтуються на трьох групах доказів. По-перше, наразі доведено зв'язок між кількістю спожитих цукрів та карієсом зубів.
По-друге, можна їсти солодощі й при цьому не перевищувати потрібної норми калорій, і не поправлятись. Але при цьому бракуватиме тих поживних речовин, що є в несолодкій їжі: білків, мінералів, вітамінів, тощо.
Тому коли ми їмо менше доданих цукрів, і натомість їмо повноцінну їжу, то тим самим нормалізуємо раціон і споживаємо корисне. Тому банан - краще за тістечко, хоч калорійність може бути однакова.
Насамкінець, додані цукри, зокрема, фруктозний сироп, що отримують із крохмалю та додають до напоїв і солодощів, збільшує ризик діабету другого типу та набору ваги.
Чи варто взагалі відмовитися від вуглеводів?
Жодні дієтичні рекомендації не радять повної відмови від вуглеводів, а обмеження стосуються лише доданих цукрів. Фрукти, які є джерелом простих цукрів, крохмалисті овочі, бобові, цільнозернові злаки рекомендують як основу раціону. Саме вони мають давати більшість калорій.
Тривалі безвуглеводні дієти не визнані здоровими і корисними для широкого кола людей. Людям, що займаються спортом на витривалість, як то марафонський біг, триатлон, велоспорт, навпаки, офіційно радять споживати складні, а також прості вуглеводи.
Що відбувається, коли ми не їмо жодних вуглеводів? Гормони запускають утворення кетонів із жирів та глюкози із амінокислот. Ці процеси називаються кетогенез та глюконеогенез відповідно.
Кетодієта, або ж безвуглеводна, наразі стає дедалі популярнішою. Вона є ефективним способом схуднути, та виключає саму спокусу з'їсти щось солодке чи перебільшити норму вуглеводів.
Дослідження показали користь кетодієти для покращення нейропластичності та профілактики деменції, а також для уповільнення старіння судин.
Кетони можуть викликати в мозку відчуття ейфорії. Відсутність в раціоні солодкої та жирної їжі, такої, як тістечка, позитивно впливає на кишкову мікрофлору, а так, в свою чергу, на наші кулінарні смаки, настрій та вагу. Втім, тривала відмова від бодай якихось вуглеводів не є здоровою.
Дослідження впливу відмови від вуглеводів на здоров'я 50 000 людей в семи країнах показало, що люди до 55 років з нормальним індексом маси тіла, що відмовилися від вуглеводів, мали гірші показники здоров'я, ніж ті, що споживали багату вуглеводами їжу.
Загальна смертність зросла на 32%, смертність від раку - на 35%, а смертність від коронарної хвороби серця та інсульту - на 50%.
Інші роботи показують, що низький рівень глюкози в крові пригнічує роботу імунної системи, збільшує ризик і важкість перебігу інфекційних хвороб.
Крім того, безвуглеводні дієти, як і всі суворі харчові обмеження, порушують гормональні механізми насичення та апетиту. За ці процеси відповідають гормони лептин та грелін відповідно. В результаті, вихід із дієти означає невиправдано сильний апетит, переїдання та повернення втраченої ваги.
Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.