Міністерство закордонних справ Росії звернулось до болгарського уряду з запитанням про ймовірність розміщення на території Болгарії елементів американської системи ПРО.

Кремль хоче знати, що саме являється предметом переговорів. До російського закордонного відомства вчора запрошено посла Болгарії в Москві Пламена Грозданова. Як повідомляється на сайті МЗС РФ, йому було вручено офіційний запит.

Кілька днів тому світові ЗМІ розповсюдили інформацію про попередні переговори між США та Болгарією. Американський посол в Софії Джеймс Ворлік (James Warlick) підтвердив її достовірність, заявивши, що Америка не ставитиме Болгарію перед вибором - або Росія, або США.

Прем'єр-міністру Болгарії Бойко Борисову ідея розміщення системи ПРО сподобалась, однак вважає, що Софія повинна підтримати Вашингтон лише в тому випадку, якщо ініціативу схвалить болгарський парламент.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров кілька днів тому заявив, що він вже звернувся до американських партнерів щоб вони пояснили «румунський та болгарський сюрпризи».

За наявними домовленостями між президентами Росії і США розміщенню елементів системи ПРО в Європі мають передувати консультації. В той же час Америка в односторонньому порядку узгодила з Бухарестом розміщення на території Румунії американських ракет-перехоплювачів ще до 2015 року і в даний час веде переговори з болгарським урядом, що роздратувало Кремль.

У 2009 році на розміщення елементів ПРО на своїй території погодилась Польща та Чехія.

«Для поляків бандит, для українців герой» - під таким заголовком ще в серпні минулого року у польській «Газеті виборчій» появилась стаття напередодні велотуру ім. Степана Бандери. Остаточно марафон не відбувся, а по двох сторонах кордону після критики запанувала тиша, але не на довго. Коли президент Віктор Ющенко присвоїв Степанові Бандері звання Героя України, в Польщі знову посипались слова невдоволення. Хоча польське МЗС набрало в рот води, політики не мовчать. Павел Випих, міністр у президентській канцелярії, під час інтерв'ю для польського телебачення заявив, що посмертна нагорода провідника Організації українських націоналістів є внутрішнім рішення України, не спрямованим проти Польщі. Однак додав, що поляки ніколи не забудуть понад 100 тисяч своїх співвітчизників, які загинули від рук УПА на Волині. Другий міністр від президента Маріуш Гандзлік, зазначив, що рішення президента України Польща прийняла з заклопотанням. «Ми розраховували у цьому питанні на більшу обережність та делікатність зі сторони наших українських партнерів» - сказав Гандзлік. Степан Бандера, фігура неоднозначна, тому поляки неодноразово розмовляли на цю тему з українськими колегами, висловлюючи свої заперечення проти його прославляння. «Ми сподіваємося, що українська сторона буде дотримуватись не лише угод та духа двохсторонніх порозумінь, але також з більшим етичним та політичним зрозумінням відноситиметься до нелегких історичних питань» - доповнив міністр. На його думку такий крок з української сторони є невідповідним, адже Польща не жаліла сил у переконанні міжнародного суспільства визнати Голодомор.

Польські політики з різних партій однозначно оцінили указ президента України. На думку екс-прем'єр-міністра Польщі Лешка Міллера, присвоєння Степанові Бандері звання Героя України є поразкою східної політики президента Леха Качиньського. Так само вважає лідер «Правих сил Речіпосполитої» Марек Юрек. В свою чергу депутат від Союзу лівих демократів Єжи Шмайдзінський ствердив, що нагороджуючи провідника ОУН Віктор Ющенко нищить власний образ лідера «помаранчевої революції. «Глава держави заради процесу возз'єднання всередині України та задля польсько-українських відносин не повинен був робити такого кроку» - заявив він. Депутат від партії «Право і справедливість» Кшиштоф Путра переконаний, що рішення Віктора Ющенка не сприяє польсько-українській співпраці. Також лідер «Польської селянської партії» Ярослав Калиновський вважає, що Віктор Ющенко допустився помилки, оскільки дії ОУН-УПА мають ознаки геноциду поляків.

А що думають про це поляки? На форумах багато коментарів. Падають гострі оцінки, є також слова зрозуміння. Найбільш критично поляки висловлюються під адресу Леха Качинського. Осуджуючи мовчання свого президента вони жалкують, що глава держави так палко підтримував Віктора Ющенка і Україну.

Польський суд дозволив ув'язненому громадянинові України, за його клопотанням, взяти участь у президентських виборах.

У супроводі двох машин співробітників поліції та тюремної охорони українця привезли до Генерального Консульства України в Кракові. Після короткої оперативної підготовки, працівники польського МВС провели громадянина Україну у виборчу дільницю, де він зміг здійснити своє волевиявлення.

Загалом на чотирьох виборчих дільницях у Польщі у виборах президента України взяли участь 1159 осіб, в тому числі 212 чоловік у Кракові. Значну частину виборців було внесено в списки виборців безпосередньо в день голосування, на основі складених ними скарг.

Завдяки такій можливості наші співвітчизники, які перебувають в Польщі, але не стоять на консульському обліку, змогли вперше вільно проголосувати, на відміну від попередніх років.

За виборчим процесом в Україні пильно слідкують польські засоби масової інформації. Провідні телеканали транслювали перебіг президентських виборів, а кожна газета та радіо шукають відповіді на запитання, що далі буде з Україною, у політиків і експертів. Вибори президента України є в даний час головною темою польських інформаційних випусків.